Конструктор уроків
1
Після смерті Ярослава Мудрого (1054) владу у Київській Русі поділили його три старші сини:
Ізяслав Ярославич (правив у Києві, старший брат, номінально головний князь).
Святослав Ярославич (правив у Чернігові).
Всеволод Ярославич (правив у Переяславі).
Цей союз трьох братів у літописах отримав назву “тріумвірат Ярославичів” — за аналогією з римською історією.
Спільна влада — формально Київ залишався головним центром, але важливі рішення брати ухвалювали колегіально.
Рівність у статусі — Ізяслав був великим князем київським, проте Святослав і Всеволод мали фактично рівні права.
“Руська правда” — у цей час створюється нова редакція законів (“Правда Ярославичів”), яка врегульовувала відносини між князями, дружиною та населенням.
Спільні військові походи — тріумвірат діяв разом у боротьбі з ворогами.
1054 – смерть Ярослава Мудрого. Початок колективного правління братів.
1054–1055 – війна з торками (кочовим племенем).
1061 – перший великий похід половців на Русь.
1068 – поразка Ярославичів у битві на р. Альті проти половців → повстання киян у Києві, вигнання Ізяслава.
1069 – Ізяслав повертається з польським військом (підтримка короля Болеслава II).
1072 – Любецький з’їзд князів, укладення нової редакції “Руської правди”.
1073 – Святослав і Всеволод вигнали Ізяслава з Києва → розпад тріумвірату.
✅ Спроба колегіального правління замість одноосібної влади у Київській Русі.
✅ Узгоджені дії братів проти кочовиків.
✅ Створення нової редакції “Руської правди” (1054–1072).
❌ Але — колегіальна влада виявилася нестабільною: між братами почалися суперечки за першість.
❌ Поразки у війнах з половцями та невдоволення киян показали слабкість такої системи.
❌ Розпад тріумвірату став початком політичної роздробленості.
Тріумвірат Ярославичів (1054–1073) — це період, коли троє старших синів Ярослава Мудрого намагалися правити Руссю спільно. Це був перший досвід “колективної монархії”, який дав позитивні результати у законодавстві та внутрішній організації, але не витримав випробувань політичною боротьбою та зовнішніми загрозами.
2
Таблиця “Тріумвірат Ярославичів”
Рік | Подія | Учасники | Значення |
|---|---|---|---|
1054 | Смерть Ярослава Мудрого. Поділ влади між його синами | Ізяслав (Київ), Святослав (Чернігів), Всеволод (Переяслав) | Початок тріумвірату — спільного правління |
1054–1055 | Війна з торками | Ярославичі | Перша спільна військова кампанія братів |
1061 | Перший великий напад половців | Святослав, Всеволод | Початок систематичної боротьби Русі з половцями |
1068 | Поразка у битві на р. Альті від половців | Ізяслав, Святослав, Всеволод | Поразка → повстання киян, вигнання Ізяслава |
1069 | Повернення Ізяслава на київський престол за допомогою Польщі | Ізяслав + польський король Болеслав II | Відновлення тріумвірату, але з напруженням між братами |
1072 | Любецький з’їзд князів. Прийняття нової редакції «Руської правди» | Ізяслав, Святослав, Всеволод | Законодавче зміцнення порядку, узгодження відносин між князями |
1073 | Святослав і Всеволод вигнали Ізяслава з Києва | Святослав, Всеволод проти Ізяслава | Розпад тріумвірату, кінець спільного правління |
✅ Спроба колективного правління.
✅ Важливі законодавчі реформи (нова редакція «Руської правди»).
❌ Невдачі у війнах з половцями.
❌ Нестабільність влади → розпад тріумвірату.
❌ Початок процесів політичної роздробленості Київської Русі.
3
Пилипчук Олександр Миколайович
25 грн
25 грн
Пилипчук Олександр Миколайович
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0
Практикум "Аналітичний облік. Упорядкування обігових відомостей по синтетичним і аналітичним рахункам."
Практикум Відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку «Методом подвійного запису».