Тренажер для підготовки учнів до НМТ з історії України - 2025

Під час археологічних досліджень кургану Товста Могила, проведених 21 червня 1971 року під керівництвом Бориса Мозолевського, було видано унікальну історичну пам'ятку - золоту скіфську пектораль. Ця пектораль є шедевром скіфського мистецтва IV століття до н.е., виготовлена ​​з 24-каратного золота, вагою понад 1 кг і прикрашена майстерними скульптурними зображеннями сцени із життя скіфів та анімалістичними мотивами. Крім пекторалі, у кургані знайдено два похування скіфських вельмож із багатим поховальним інвентарем: меч у золотих піхвах, понад 600 золотих прикрас, посуд, кінські залишки та інші артефакти, що дають цінну інформацію про скіфське суспільство

Поштовхом до описаних у джерелах дій княгині Ольги - її поїздок по древлянській землі та до Новгорода з установленням уставів, уроків, погостів і оброків - стала її помста древлянам за вбивство чоловіка, князя Ігоря. Після жорстокої розправи над послами древлян і винищення їхньої війська Ольга прагнула остаточно підкорити деревлянські землі, встановити контроль і порядок, що проявилося у введенні нових адміністративних норм, зборі даних (оброків) і створення пунктів для її збору (погостів). Ці дії мали на меті закріпити владу Києва над деревлянами і забезпечити стабільність у підпорядкованих землях

термін «ярлик» є доречним для характеристики відносин руських князів від Золотої Орди , потім він позначає офіційне дозвіл хана на князювання, що підтверджує васальну залежність князів від Орди.

Ярлик - це письмова грамота або указ хана Золотої Орди, якою князям надавалось право правити певними землями. Утримання ярлика було обов'язковою умовою легітимного князювання і символізувало васальну залежність руських князів від Орди

Вотчина - це спадкова земельна власність феодала (князя або боярина) у Русі. Цей термін не характеризує залежність від Золотої Орди, а також застосування внутрішнього устрою земельної власності на Русі, тому його неможливо використовувати для опису відносин від Орди.

Холоп - це особа, яка перебувала у повній залежності від свого господаря (раб або кріпак) у феодальній Русі. Цей термін не вимагає статусу князів у відносинах із Золотою Ордою і не характеризує політичну залежність князів.

Магдебурзьке право - це система міського самоврядування, що запроваджувалася в містах Росії та інших європейських країнах. Воно не пов'язане із залежністю князів від Золотої Орди і не відображає політичні відносини між князями і ханами.

У 1569 році відбулася одна із завершених подій в історії України та Східної Європи - підписання Люблінської унії між Королівством Польським і Великим князем Литовським. Ця унія офіційно об'єднала дві держави в одну федеративну державу - Річ Посполиту

Цей пам’ятник є одним із символів Києва та й України , а також об’єктом національної пам’яті, який увіковічнює одного з найвідоміших діячів української історії.

Богдан Хмельницький - видатний гетьман, керівник Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття, засновник козацької держави - Гетьманщини.

Місце розташування: Софійська площа, місто Київ, Україна.

Автор: Скульптор Михайло Микешин, архітектор Володимир Ніколаєв.

Коли було зведено: Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 23 липня (11 липня за старим стилем) 1888 року.

Опис: Пам'ятник, виконаний у вигляді кінної статуї, де Богдан Хмельницький зображений у динаміці, на коні, що символізує силу, волю та боротьбу українського народу за свободу.

Цитований документ, у якому йдеться про укладення договорів із королем Шведським, визнання шведських союзників і наголошення на історичну первинність Русі, найімовірніше належить Івану Мазепі .

Іван Мазепа, гетьман Лівобережної України наприкінці XVII - на початку XVIII століття, в активній дипломатичній діяльності, шукаючи союзників серед європейських держав, зокрема Швеції, щоб звільнити Україну від московського панування

Він укладав таємні союзи зі шведським королем Карлом XII під час Північної війни, прагнучи зміцнити позицію України в складній міжнародній ситуації

Такі поселення, де запорізькі козаки тримали худобу, коней, овець, пасіки, розводили сади й городи, засівали поля, ловили звіру і рибу, вони називали зимівниками .

Зимівник - це невелике поселення або хутір, де козаки вели господарство і проводили зимовий період, займаючись землеробством, скотарством, бджільництвом і мисливством

Отже, 1834 рік - це дата заснування Київського університету, а не Харківського, який існує з початку XIX століття (1804–1805 рр.). Якщо йдеться про університет, що мав завдання поширювати російську освіту в «ополяченому» краю (Західній Україні), то це саме Київський університет, заснований 1834 року. Саме тоді відбулося офіційне відкриття Імператорського університету Святого Володимира у Києві - першого вищого навчального закладу такого рівня на українських землях у складі Російської імперії

Із зазначених джерел випливає, що суспільно-політичним діячем, який називали «двічі арештованим», «буковинським королем» та «народним послом до Відня», був Лук'ян Кобилиця .

Лук'ян Кобилиця (1812–1851) - лідер селянського руху на Буковині в 1840-х роках, який активно захищав права українських селян від румунських бояр та австрійської адміністрації

Він був обраний депутатом австрійського парламенту (Рейхстагу) ​​від Вижницького округу, де представляв інтереси гуцулів і селян Буковини, тому його називали «народним послом до Відня»

Його двічі арештовували за політичну діяльність і боротьбу проти кріпацтва та утисків, що дало підстави називати його «двічі арештованим»

Через значний вплив і підтримку серед буковинських українців Лук'яна Кобилицю іноді називали «буковинським королем» - символом народної боротьби за права і справедливість

На картосхемі регіону товарного виробництва цукру наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. позначено цифрою 2 .

Пояснення:
Цукрова промисловість у цей період була найбільш розвинена на Правобережній Україні (Київська, Подільська, Волинська губернії), що відповідає заштрихованій області під номером 2 на карті. Саме тут зосереджувалося зелених цукрових заводів Російської імперії.

Боротьба за український університет наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. була питанням політичної боротьби для західноукраїнських земель, зокрема Галичини

У Львові, який був активно центром Галичини, українська молодь і інтелігенція виступали за створення українського університету або принаймні за запровадження української мови викладання в існуючому Львівському університеті, що до того часу було під польським впливом і викладання там було переважно польською чи німецькою мовами. Ця боротьба включала студентські віча, демонстрації, політичні виступи в австрійському парламенті та організацію альтернативних освітніх курсів.

Отже, головним регіоном боротьби за український університет були західноукраїнські землі, особливо Східна Галичина (Львів) .

• У межах Австро-Угорської імперії Галичину поділяли на Західну (переважно польську) і Східну (переважно українську) частини. Центром Східної Галичини був Львів - головний осередок українського національного руху.

• Саме у Східній Галичині відбулася активна боротьба за створення українського університету або запровадження викладання української мови у Львівському університеті, що було під польським впливом.

• Тому, коли говорять про боротьбу за український університет у Галичині, мають переважно Східну Галичину , де проживала більшість українців і де ця проблема була найбільш актуальною.

Завдання скеровано на перевірку вміння здійснювати порівняльний аналіз.

Під час Першої світової війни значна частина західноукраїнських земель була двічі окупована російськими військами: 1914–1915 й 1916–1917 рр.

Відповідно двічі війська Австро-Угорщини примушували їх відступити із цих теренів. Кожна зі сторін намагалася приборкати спротив і домогтися лояльності місцевого населення.

Одним із таких заходів, який використовували обидві сторони, була депортація нелояльної частини населення в інші регіони імперії та його ізоляція в спеціальних таборах чи поселеннях.

Кость Левицький

Дмитро Донцов

Микола Міхновський

Євген Петрушевич

Діячем, який 1917 року активно пропагував українізацію частин російської армії, був Микола Міхновський. Він очолив Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка і був одним із ініціаторів створення українських військових частин та українізації армії

Провал планів партійно-радянського керівництва СРСР із хлібозаготівлі в Українській СРР 1932 року призвів до запровадження на селі жорстоких каральних заходів, зокрема конфіскації всього продовольства, заборони торгівлі, обмеження виїзду селян із районів голоду, а також створення спеціальних Надзвичайних хлібозаготівельних комісій (НХК), які контролювали виконання планів «за будь-яку ціну»

Ці заходи фактично означали систематичний державний терор голодом, що призвів до масового голоду (Голодомору) 1932–1933 років, унаслідок якого загинули мільйони селян. Влада вилучала не лише зерно, а й усі запаси їжі, включно з картоплею, городиною, сушеними фруктами, а також забороняла будь-яку торгівлю продуктами, щоб примусити селян виконувати хлібозаготівельні плани

Отже, після провалу хлібозаготівельних планів було запроваджено політику примусової конфіскації продовольства і каральних заходів на селі, що призвели до штучного голоду – Голодомору 1932–1933 років.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);

• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;

• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ідеологічні гасла.

Маркери в джерелі – усе для рідної держави, Україна – українцям, нація понад усе! – чітко вказують на ідеологічні гасла, якими послуговувалася ОУН в 1930-ті рр. Додатковою підказкою є символіка організації, що розміщена на плакаті й транспаранті.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні письмові джерела.

Визначення ключових слів-маркерів – підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня, у перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів – дають змогу дійти висновку, що в’язні, про яких ідеться в уривку із джерела (знищені у перші дні німецько-радянської війни), потрапляли до тюрем унаслідок проведення політики «радянізації» в 1939–1941 рр. у західних областях України.

Так, саме політика радянізації західних областей України передбачала жорсткі репресії, масові арешти, депортації та інші каральні заходи, що призводили до потрапляння великої кількості людей до тюрем і таборів.

Політика радянізації (1939–1941 рр.) полягала у насильницькому впровадженні радянських економічних, політичних і культурних норм на західноукраїнських землях, які до того перебували під польським контролем. Вона включала:

• заборону діяльності українських і польських політичних партій та громадських організацій;

• масові арешти і репресії проти «ворогів народу» (інтелігенції, колишніх урядовців, офіцерів, священиків, селян);

• депортації «неблагонадійних» верств населення;

• націоналізацію землі, промисловості і торгівлі;

• примусове впровадження радянської ідеології та культури.

Подія, у результаті якої польська влада планувала здійснити завдання:

1. залучити робочу силу для господарювання «повернутих земель»,

2. остаточно підірвати життєву базу ОУН і УПА,

3. асимілювати окремі родини етнічних українців у суцільній масі польського населення,

відбулася після Другої світової війни, у 1940-х – 1950-х роках, у період встановлення польської влади на західноукраїнських землях (Галичина, Волинь), які відійшли до Польщі згідно з новими кордонами після війни.

Це була частина політики польської держави щодо «повернутих земель» (західних і північних територій, приєднаних до Польщі після війни), що включала масову колонізацію польським населенням, репресії проти українського національного руху (ОУН, УПА), а також асиміляцію українців.

Хоча у наданих джерелах безпосередньо ця подія не описана, історично відомо, що такі плани і заходи реалізовувалися у післявоєнний період, особливо під час операції «Вісла» 1947 року - примусового переселення українців з південно-східних районів Польщі на північні та західні землі.

Отже, подія відбулася у другій половині 1940-х років, зокрема у 1947 році під час операції «Вісла» - масштабної акції польської влади проти українського населення і націоналістичного руху.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Ключові слова-маркери в джерелі – завдання семирічки, посіви кукурудзи … мають дорівнювати приблизно половині всієї площі зернових – свідчать про реалізацію однієї з надпрограм М. Хрущова.

Так, наведений уривок є свідченням реалізації надпрограм Микити Хрущова, зокрема семирічного плану розвитку народного господарства СРСР на 1959–1965 роки, який був ухвалений на XXI з’їзді КПРС. Цей план передбачав рішучий ривок у розвитку сільського господарства, зокрема значне розширення посівів кукурудзи, що мала становити близько половини площі зернових культур

Карикатура акцентує увагу на явищі ...

Виконання завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію уміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати здобуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?

• Якій події чи явищу присвячено карикатуру?

• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?

• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?

• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?

• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?

• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям з анексії 2014 р. Криму. На це вказує вилучення двох букв з назви Україна, які разом з іншими утворюють назву Крим.

Анексія – це процес, коли одна країна всупереч міжнародному праву, силою приєднує частину території іншої країни до своєї.

Анексія Криму Росією відбулася 2014 р.

Мотиви – імперіалістичні, стратегічні, політичні (контроль над Чорним морем, розширення територій, розширення демографії).

Наслідки – міжнародний осуд, санкції проти Росії, посилення сепаратизму в сході України, репресії над проукраїнським населенням півострова, посилення військової присутності Росії в регіоні, повномасштабна війна між Росією та Україною.

Варіанти «геноцид», «шовінізм», «колоніалізм» не повністю відповідають змісту карикатури, оскільки тут акцент саме на силовому відторгненні частини території (анексії), а не на масовому знищенні, національній неприязні чи експлуатації колоній.

Жовтоводська битва відбулася 29 квітня - 16 травня 1648 року. Це була перша велика переможна битва козацько-татарського війська під проводом Богдана Хмельницького проти польських військ Речі Посполитої на початку Національно-визвольної війни 1648–1657 років (Хмельниччини)

Зборівська битва відбулася 5 (15) - 6 (16) серпня 1649 року між українським козацьким військом під проводом Богдана Хмельницького та польським коронним військом під командуванням короля Яна II Казимира під Зборовом

Берестецька битва відбулася 18 (28) червня - 30 червня (10 липня) 1651 року біля містечка Берестечко (нині Волинська область, Україна). Це була найбільша битва Визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, в якій козацько-татарське військо протистояло армії Речі Посполитої під командуванням короля Яна II Казимира

Жванецька битва (Жванецька облога) відбулася у вересні - грудні 1653 року. Це була облога українською армією під проводом гетьмана Богдана Хмельницького разом із військом кримського хана Ісляма III Ґерая польських військ Речі Посполитої, які укріпилися в місті Жванець (нині село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) під час Національно-визвольної війни 1648–1657 років

«перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 р.» відповідає твору «Енеїда» Івана Котляревського.

У 1798 році в Санкт-Петербурзі було надруковано перші три частини поеми «Енеїда» без відома автора, що стало початком нової доби в історії української літератури і літературної мови. Цей твір вважається наріжним каменем новочасної української літератури, написаним живою народною мовою, і започаткував новий етап розвитку української літератури

«одна з визначних пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку XIX ст., у якій обстоювано ідею автономного державного розвитку України» відповідає твору «Історія Русів».

Цей історико-політичний трактат, написаний наприкінці XVIII або на початку XIX століття, є важливим джерелом українського державницького мислення того часу. У ньому висвітлюється ідея автономії України, обґрунтовується боротьба за збереження давніх прав і вольностей української нації, а також протистояння колоніальній політиці Російської імперії

Характеристика «український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 рр. та 1882 р.» відповідає виданню «Громада». Цей збірник став першим в історії української преси вільним, безцензурним виданням, яке відігравало важливу роль у розвитку українського національного руху, публікуючи матеріали з політики, науки, літератури та суспільного життя.

Характеристика «перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала українська громада 1861–1862 рр. у Петербурзі» відповідає журналу «Основа»

ця характеристика щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що видавали в Києві російською й українською мовами протягом 1882–1906 рр. підходить виданню «Київська старина» (рос. «Киевская старина»). Це був щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, який видавали у Києві російською та українською мовами протягом 1882–1906 років. Він відіграв важливу роль у розвитку української культури, історичної науки та літератури в умовах Російської імперії

Дмитро Донцов був одним із перших керівників Союзу визволення України, сформував ідеологію українського націоналізму, керував інформаційними центрами і пресою Української Держави та УНР, а також був активним публіцистом і політичним діячем, (голова Союзу визволення України, теоретик та ідеолог українського націоналізму.)

Євген Коновалець брав участь у боях за гору Маківка командир Галицько-Буковинського куреня січових стрільців

• Євген Коновалець у жовтні–листопаді 1917 року разом з іншими організував Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, який став однією з найбоєздатніших частин Армії УНР

• У січні 1918 року Коновалець був обраний командиром цього куреня

• Бої за гору Маківка у 1915 році були однією з перших значних перемог січових стрільців у Першій світовій війні, і курінь, який пізніше очолив Коновалець, був безпосередньо пов’язаний з цими подіями

  Андрій Жук:

  • член Головної української ради, Загальної української ради, дипломат Української Держави, УНР.

  Андрій Жук був українським громадсько-політичним діячем, публіцистом і дипломатом, який працював у дипломатичних представництвах Української Держави та Української Народної Республіки (УНР) у Відні. Він також був членом Головної української ради та Загальної української ради, брав активну участь у формуванні української державності в 1914–1919 роках.

  Костю Левицькому найбільше відповідає:

  «співзасновник Української національно-демократичної партії, голова Державного секретаріату ЗУНР»

• співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП),

• голова Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у листопаді–грудні 1918 року,

• голова Головної української ради (Загальної української ради) у Львові з початку Першої світової війни,

• активний громадсько-політичний діяч Галичини кінця XIX - початку XX століття,

• прем’єр-міністр ЗУНР (листопад - грудень 1918),

• організатор кооперативного руху, адвокат, публіцист і історик,

• голова українських делегацій на переговорах у Ризі (1920) та Женеві (1921–1922),

• засновник і голова Української національної ради у Львові у 1941 році,

• один із провідних політиків і державних діячів Галичини, що відіграв ключову роль у становленні української державності.

Ця характеристика повністю відображає його роль у політичному житті Західної України на початку XX століття.

«Успішний розвиток України та збільшення національного багатства потребують тісної взаємодії держави й національного бізнесу. Потрібно більшу частину товарів, що їх використовують в Україні, виробляти всередині країни…» найкраще відповідає періоду:

Творення нової України (початок ХХІ ст. – сьогодення).

Пояснення:

• Після здобуття незалежності у 1991 році Україна пройшла через складний період економічної трансформації, включно з глибокою кризою 1990-х років.

• У 2000-х роках і далі, особливо з початку ХХІ століття, акцент у державній політиці змістився на розвиток національного бізнесу, підтримку вітчизняного виробництва та імпортозаміщення.

• Доповіді Президента України 2002 року та подальші стратегії розвитку підкреслювали необхідність тісної співпраці держави і бізнесу для зростання економіки та збільшення виробництва товарів всередині країни

• Цей період характеризується активним формуванням ринкової економіки, розвитком приватного підприємництва, а також прагненням зменшити залежність від імпорту.

  Цитата «Прискорення соціально-економічного розвитку насамперед визначено необхідністю в перебудові структурної політики, форм і методів управління…» найбільше відповідає періоду:

  Відновлення незалежності України (1985–1991 рр.).

  Пояснення:

  • Ця цитата найкраще описує період «Перебудови» в СРСР, яка почалася в 1985 році і тривала до 1991 року.

  • «Перебудова» була ініційована Михайлом Горбачовим і передбачала реформи у всіх сферах життя радянського суспільства, включаючи економіку, політику та соціальну сферу.

  • Метою «Перебудови» було прискорення соціально-економічного розвитку СРСР, що передбачало перебудову структурної політики, форм і методів управління.

  • Україна, як частина СРСР, також брала участь у процесах «Перебудови».

    Цитата «...Ми хотіли, щоб нам дали картки із централізованим забезпеченням населення якоюсь кількістю продуктів й організацію харчування тих, хто голодує...» відповідає періоду:

    Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х рр.).

    Пояснення:

    • У повоєнні роки Україна переживала масштабні руйнування, дефіцит продовольства і гостру нестачу товарів першої необхідності.

    • Централізоване забезпечення населення продуктами за картками було характерним для цього періоду, коли держава організовувала розподіл обмежених ресурсів.

    • Водночас, хоча голодомор 1932–1933 років був раніше, саме у повоєнний період знову виникали гострі проблеми з харчуванням через руйнування економіки війною.

    • Централізоване карткове забезпечення та організація харчування голодуючих були типовими заходами держави в цей час.

      Явище соціально-економічного життя «Прискорення соціально-економічного розвитку насамперед визначено необхідністю в перебудові структурної політики, форм і методів управління…» відповідає періоду:

      Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.).

      Пояснення:

      • У цей період, відомий як хрущовська «відлига», розпочалася десталінізація, що передбачала реформування економіки, зокрема структурну перебудову управління промисловістю та сільським господарством.

      • У 1957 році було створено територіальні ради народного господарства (раднаргоспи), які замінили галузеві міністерства, що наблизило управління до виробництва і сприяло децентралізації.

      • Реформи мали на меті прискорити науково-технічний прогрес, покращити координацію виробництва, розширити права республік і місцевих органів влади.

      • Відбувалася модернізація форм і методів управління, що відповідало заявленій необхідності перебудови.

      Цей період характеризується лібералізацією суспільно-політичного життя, частковою реабілітацією репресованих, а також спробами реформування економічної системи.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з їхнім змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих фрагментів історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (самі джерела, описані в них події чи явища, персонаж тощо);

• у тексті джерел виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;

• аналізуємо їх, узагальнюємо та визначаємо місце предмета ідентифікації на лінії часу, переконавшись, що наш висновок не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події давньоруської історії. Мета ідентифікації – визначення дат описаних подій і встановлення їхньої послідовності.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «поїхав був Данило в Угри до короля», «не чув про прихід татар на Київ», «Батий узяв Київ», «рушив до Володимира» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться, по-перше, про подорож галицько-волинського князя Данила Романовича в Угорщину з сином Левом сватати королівську доньку Констанцію. По-друге, йдеться про монгольську навалу хана Батия на Русь, здобуття ним Києва та похід на волинські землі. Отже, в уривку описано події, що відбувалися впродовж 1240–1241 рр.

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «і говорили [половці] руським князям», «ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете», «і вирішили князі зустріти їх на чужій землі» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події, пов’язані з рішенням руських князів спільними зусиллями з половцями відвернути загрозу вторгнення монголів і дати їм бій за межами руських земель. Це сталося у 1223 р. на річці Калка. Русько-половецькі війська були вщент розгромлені монгольським військом. Для Русі бій на Калці обернувся катастрофою – південні та центральні руські землі втратили своїх володарів і військо. За пятнадцять років до початку монгольського нашестя на Русь ці території так і не змогли відновити свого потенціалу.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]», «зібралися в [городі] Любечі, щоб уладнати мир» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про з’їзд руських князів, що відбувся в 1097 р. в місті Любечі з метою домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половецьких набігів на Русь.

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «прийшли на Руську землю половці», «Ізяслав,і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на р. Альту», «і побігли руські князі, і перемогли половці» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про одну з перших битв руських князів з половцями, що відбулася 1068 р.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати послідовність подій на основі аналізу візуальних джерел.

У завданні треба проаналізувати плакати, на яких відображено події часів німецько-радянської війни на території України.

На першому плакаті відображено події 1939 р., агресію СРСР проти Польщі. На це вказує пропагандистське гасло: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На другому плакаті відображено події 1943 р. – вигнання нацистських окупантів із Харкова. На це вказують гасла: «ХАРКІВ РАДЯНСЬКИЙ! ХАРКІВ НАШ – УКРАЇНСЬКИЙ! ОБНІМІТЬСЯ БРАТИ УКРАЇНЦІ В ДЕНЬ ВЕЛИКОГО СВЯТА».

На третьому плакаті відображено події 1944 р. На це вказує пропагандистське гасло: «УКРАЇНА ВІЛЬНА!» і зображення меж УРСР.

На четвертому плакаті відображено події 1941 р. На це вказує пропагандистське гасло: «НЕЩАДНО РОЗІБ’ЄМО ТА ЗНИЩИМО ВОРОГА!» і розірваний Гітлером «ДОГОВІР про ненапад між СРСР та Німеччиною».

Отже, за хронологією:

• Вступ до СОТ відбувся першим (2008 рік).

• Потім почався Євромайдан (2013).

• Після цього підписали Угоду про асоціацію (березень 2014).

• І вже потім укладали Мінські домовленості (2014–2015).

Правильні твердження, що стосуються умов Білоцерківського договору 1651 року, - це саме три варіанти:

1. отримання шляхтою дозволу повернутися до своїх маєтків, зокрема до розміщених на козацьких територіях;

2. визнання козацькими територіями лише земель Київського воєводства;

3. позбавлення гетьмана права дипломатичних зносин з іноземними державами.

   Пояснення на основі джерел:

   • Шляхта отримувала право повернутися до своїх маєтків, зокрема в Брацлавському і Чернігівському воєводствах, які раніше були під контролем козаків

   • Територія, підпорядкована гетьману, обмежувалася лише Київським воєводством

   • Гетьман позбавлявся права вести дипломатичні відносини з іноземними державами і мав розірвати союз із Кримським ханством

Чорнопіджачники (чорна піхота, чорносвитники, піджачники, рос. чернопиджачники) — умовна назва піхотних підрозділів Червоної армії, які формували з цивільного населення окупованих Німеччиною територій після їх повторного захоплення військами СРСР. У бій чорнопіджачників відправляли не підготовленими, без належної амуніції та зброї. Наймасовіше їх використовували у 1943—1944 роках під час форсування Дніпра^.

До «нормандської четвірки» - формату переговорів для розв’язання російсько-українського збройного конфлікту - входять чотири держави:

• Україна

• Німеччина

• Франція

• Росія

Цей формат було започатковано у 2014 році під час зустрічі лідерів цих країн у Нормандії (Франція) з метою врегулювання конфлікту на Донбасі