Робота присвячена аналізу переломного періоду в історії України (друга половина 1980-х — початок 1990-х рр.). Основна мета — висвітлити процес переходу від тоталітарного режиму до багатопартійності, роль громадської активності та формування національної свідомості, що врешті-решт призвело до відновлення незалежності України.
У роботі детально розглянуто такі аспекти:
Передумови опозиційного руху: Політика «перебудови» та «гласності», які створили умови для легалізації критики радянського ладу.
Діяльність неформальних організацій: Огляд перших груп, таких як «Українська Гельсінська спілка» (УГС), Товариство української мови ім. Т. Шевченка, «Меморіал».
Народний Рух України (НРУ): Аналіз створення та ролі НРУ як масової організації, що об’єднала різні верстви населення навколо ідеї суверенітету.
Формування багатопартійності: Виникнення перших альтернативних політичних партій.
Масові акції: «Живий ланцюг» (1990 р.), шахтарські страйки та їхній вплив на дестабілізацію комуністичної системи.
Матеріали структуровані таким чином, щоб допомогти учням (або студентам):
Визначити причинно-наслідкові зв’язки між політикою центру та піднесенням національного руху в республіці.
Аналізувати персоналії: Вивчення ролі лідерів опозиції (В. Чорновол, Л. Лук’яненко та інші).
Розвивати критичне мислення через зіставлення офіційної радянської пропаганди та програмних документів новостворених організацій.
Робота демонструє, що виникнення опозиції не було випадковим, а стало логічним результатом системної кризи СРСР та незнищенного прагнення українського народу до самовизначення.