Обертові частини приводів машин - зубчасті колеса, диски, муфти, шківи тощо - у більшості випадків установлюють на валах і осях, які можуть бути розташовані по-різному - горизонтально, вертикально, під кутом.

Вал - це деталь, що обертається в підшипниках і передає крутний момент.

Різниця між валом і віссю полягає в тому, що вал обертається і передає силу через закріплені на ньому деталі іншим деталям, які з ним спряжені,

Вісь, обертаючись або залишаючись нерухомою, тільки утримує деталі, що на ній насаджені.

За геометричною формою вали поділяються на прямі, колінчасті, шліцьові, вали-шестірні тощо. Особливу групу складають гнучкі вали.

Рис. 1. Види валів за геометричною формою

Вали можуть бути гладенькими або ступінчастими. Утворення ступенів пов’язано з умовами виготовлення і зручністю складання. Довгі вали можна виготовляти з окремих частин, з’єднаних муфтами.

За типами перерізів вали і осі діляться на суцільні і порожнисті. Порожнистий переріз застосовується для зменшення маси і розташування інших деталей в середині валів і осей.

В конструкції валу можна виділити наступні елементи ( рис. 2):

Цапфа це ділянка валів і осей, які лежать в опорах кочення або ковзання.

В залежності від положення на валу цапфи ділять на шипи, шийки і п’яти. Шип розташовується на кінці вала і сприймає радіальне навантаження.

Шийка знаходиться в середній частині вала. Вона також сприймає радіальне навантаження і одночасно дію крутного моменту.

П’ята – торцева частина вала або осі, сприймає лише осьові навантаження.

Рис. 2. Конструктивні елементи валу

Вали і осі - відповідальні деталі машини. Опорні частини валів дуже ретельно обробляються для кращого їх з’єднання з деталями. Конструкція валів визначається способом закріплення на них деталей, типом і розмірами підшипників, що є опорами, а також технологічними умовами оброблення і складання.

При експлуатації вали працюють на згин, закручування, а в окремих випадках додатково і на розтягування і стискання.