Тема уроку: Освіта та культура козацької доби. Г.С. Сковорода

Тема уроку: Освіта та культура козацької доби. 

Г.С. Сковорода

(5 клас. Історія України. Власов, Данилевська)

Мета уроку:

• Розповісти учням, якою була освіта в Україні за козацької доби, про культурні здобутки українців. Познайомити з життям, поглядами та творчістю філософа, просвітителя Григорія Сковороди.

• Навчити розрізняти поняття “братство”, “братська школа”. Навчити аналізувати роль освіти у становленні і розвитку держави, внесок особистості в історію.

• Сприяти глибокому усвідомленню того, як освіта, освіченість сприяє розвитку не тільки особистості, а й цілої країни. Виховувати свідоме ставлення до навчання, гордість за історичні надбання України та українців.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Актуалізація опорних знань

Гра “Упізнай історичного діяча”

Умови гри: Вчитель демонструє портрети історичних діячів і зачитує деякі “підказки”. Учні повинні відповісти, хто зображений на портреті і розповісти, що вони про нього знають.

Матеріали до гри

Перший істо­ричний гетьман запорозьких козаків. Про нього народ склав пісню, у якій є такі слова:

Цар турецький к ньому присилає,

... к собі підмовляє…”

Гетьман Війська Запорозького (1648–1657). Керівник повстання проти коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, національно-визвольну війну проти Речі Посполитої. Уклав угоду з Москвою.

Найславетніший кошовий отаман Запорізької Січі, який не програв жодної з 244 битв, у яких брав участь. Боровся проти поляків разом з Богданом Хмельницьким, не прийняв рішення Переяславської ради (1654 р.) і відмовився присягати Москві,

Найдовше з усіх володарів булави, понад ніж два десятиліття поспіль, був правителем України. Його ім’я навічно ввійшло не лише до української, російської, шведської, польської, а й загалом світової історії. Для одних воно стало символом свободи та нескореності, для інших до цього часу асоціюється з політичним підступництвом.

Останній кошовий отаман Запорозької Січі, прожив 113 років. З 86 року Визнаний церквою святим.

 Повідомлення теми та мети уроку. Розповідь вчителя (тези)

• Як ви думаєте, коли в Україні почались уроки?

Сирійський мандрівник Павло Алепський, який у 1652 р. їхав Україною до Москви писав: «Мало не всі українці та більша частина їхніх жінок і дочок уміють читати, добре знають порядок церковної служби; священики вчать сиріт, не дають їм вештатися без діла по вулицях. Черниці Вознесенського монастиря усі були не тільки письменні, а навіть високовчені й самі писали багато наукових та інших творів. Серед ченців є люди вчені, знавці права, або юристи, філософи і красномовці. У Лаврі є славетний печатний дім, що обслуговує весь край той. З його виходять церковні книжки, прегарно надруковані; на великих паперах малюнки значних місцевостей і країн, наукові розсліди та інше».

Чи міг бути українських народ таким освіченим, якби не ходив у школу? Певно, що ні. Якими ж були українські школи? Вони були братськими.

• Братські школи – це українські національні навчальні заклади в XVI – XVIII ст. 

• До школи приймались діти всіх станів. 

• Дітям з убогих сімей надавалась матеріальна допомога. 

• Сироти були під повною опікою братства, яке вимагало від вчителів своєї школи однакового ставлення до всіх учнів.

Засновувались такі школи братствами. 

 Перше братство започаткували 1449 року львівські міщани. Згодом ці організації розповсюдилися по всій правобережній Україні.

Братчики організовували школи, будували госпіталі та православні церкви, відкривали друкарні, де видавалися українські книги і підручники. В основу своєї діяльності вони поклали ідеологію просвітительства, а головним засобом своєї боротьби обрали школи.

До наших днів зберігся Статут Львівської братської школи, який став зразком для інших братських шкіл. З нього ми дізнаємось, яким було навчання у братській школі.

• О 9-й ранку розпочиналися заняття влітку, а взимку вчитель сам визначав час початку навчання. 

• Учень займав місце в класі, яке визначалося результатами його успіхів. 

• Якщо хтось із учнів не заявлявся на урок — учитель посилав когось із вихованців з'ясувати причину. 

• Навчальний день починався з молитви, а потім школярі відповідали домашнє завдання і перевірялися виконані вдома письмові роботи.

• Після цього вчитель пояснював новий матеріал і видавав учням завдання, щоб вони переписали їх вдома. 

• Іноді урок проходив у формі бесіди чи диспуту. 

• Потім відпочинок.Діти обідали і знову поверталися до школи, виконували і перевіряли домашні завдання один у одного.

• За поведінкою вихованців стежили спеціально призначені вихователі або старші вихованці школи.

• Коли, батько приводив сина до школи, то підписував угоду з учителем, де зазначалося, чого школа має навчити учня. 

• Угода підписувалась, у присутності двох свідків, найчастіше це були сусіди. Обов’язком батьків була перевірка домашнього завдання.

• Зокрема, вивчали граматику грецької, слов’янської, латинської, польської мов, діалектику і риторику. 

• Серед предметів, які вивчали в школі - курс інтегрованої математики. Наприклад: арифметику вивчали разом з геометрією й астрономією. 

• Були поширені і предмети естетичного циклу: малювання, співи.

А зараз я пропоную відвідати ще один навчальний заклад. Він відрізнявся від братських шкіл, бо там навчались лише діти священиків. А викладачем у ньому була людина, що мала великий вплив на культуру, релігію, гуманітарну науку не тільки тих часів. Вплив цей відчувається і понині.

Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=3b97fk0sxp4&t=257s

Питання до обговорення відео:

• Який навчальний заклад ми відвідали?

• Як звали знаменитого вчителя Переяславського колегіуму?

• Що про життя Григорія Сковороди ви довідались з відео?

Закріплення вивченого: читання оповідання “З вірою в добро” (стор. 134-136 підручника)

Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=3b97fk0sxp4&t=257s

Питання до обговорення відео:

• Який навчальний заклад ми відвідали?

• Як звали знаменитого вчителя Переяславського колегіуму?

• Що про життя Григорія Сковороди ви довідались з відео?