Тема 1.2. Дослід витрат робочого часу спостереженням .

Тема 1.2. Дослід  витрат робочого   часу спостереженням .

       В технічному нормуванні використовують два основних методи  дослідження витрат робочого часу : фотографію робочого часу (ФРЧ) та хронометраж. Інколи дозволяється їх поєднання в одному дослідженні. В основі цих методів лежить спостереження , яке може здійснюватися або візуально самим спостерігачем безпосередньо на робочих місцях ( на дільниці ) , або за допомогою різних приладів (фотоапаратури , відеоз'ємки ) , при цьому спостереження може виконуватися дистанційно.

Фотографія робочого часу.

       Фотографією робочого часу називають метод вивчення затрат робочого часу шляхом спостереження та замірів усіх без виключення затрат часу в порядку їх фактичної послідовності. Фотографія робочого часу є найбільш універсальним методом техніко-нормувальної роботи. Основним її призначенням є визначення структури витрат робочого часу , виявлення безрезультатної роботи робітника ( обладнання ) і усіх втрат робочого часу  , тобто виявлення резервів виробництва , вивчення передового виробничого досліду по використанню робочого часу і отримання вихідних даних для розробки нормативів підготовчо-заключного часу , часу на обслуговування робочого місця та часу на відпочинок і особисті потреби , технологічно неусуваємих перерв.

      Фотографія робочого часу може проводитися не тільки на протязі зміни  , але і впродовж любого іншого періоду ( години , доби ), який визначається метою досліду робочого часу і характером  об'єкта спостереження (робочий ,прес ,автоматична лінія ).

Фотографія робочого часу дозволяє вирішувати наступні задачі :

• Скласти фактичний баланс робочого часу ;

• Розподілити робочий час по окремим категоріям витрат часу ;

• Визначити питому вагу втрат робочого часу та виявити їх причини ;

• Визначити ступінь використання обладнання в часі ;

• Навантаження робочого впродовж періоду спостереження та коефіцієнт можливого підвищення виробничості труда ;

• Визначити фактичну випрацьовування продукції і темп праці впродовж періоду спостереження , тобто динаміку виробничості труда впродовж зміни ;

• Отримати вихідні данні для розробки нормативів і організаційно-технічних заходів по підвищенню виробничості праці ;

• Встановити норму праці .

   В залежності від мети та спостереження розрізнюють наступні ФРЧ.

По об'єкту спостереження :

1) індивідуальну , де спостерігають за робочим ;

2) групову (масову ) ,де спостерігають за групою робітників ;

3) бригадну , де спостерігають за роботою бригади в цілому ;

4) виробничого процесу , коли ведеться спостереження за протіканням технологічного процесу та затратами робочого часу робітників , які обслуговують апарати та автоматичні лінії.

По методу спостереження :

1. Суцільні заміри , коли регістрація затрат часу ведеться без перерви по текучому часу ;

2. Виборочні заміри часу по окремим видам затрат робочого часу ( наприклад ,регіструється впродовж зміни тільки тривалість обслуговування робочого місця ) ;

3. Переодичні заміри  , коли регістрація усіх затрат робочого часу здійснюється через заздалегідь встановлені інтервали часу ;

4. Моментні спостереження , коли регістрація усіх затрат робочого часу здійснюється в вибрані моменти часу ;

По способу спостереження :

1. Візуально спостерігачем або самим робочим шляхом відліку часу по показанням стрілки годинника ,секундоміра ;

2. За допомогою спеціальних приладів які регіструють час під управлінням спостерігача або автоматично.

По формі запису спостереження :

1. Цифрову ( записується реальний час спостереження в годинах ,хвилинах ,секундах );

2. Індексну ( ущільнений умовний  запис затрат робочого часу );

3. Графічну ( складання графіку в визначених координатах );

4. Змішану ( поєднання декількох форм записів ).

Кожному виду ФРЧ відповідає своя форма запису спостереження та своя форма документації. Але всі вони мають один порядок проведення , який складається з наступних етапів :

Ι – підготовка до спостереження ;

ΙΙ – фотографія процесу , тобто безпосереднє спостереження ( фіксація часу );

ΙΙΙ – обробка результатів спостереження,їх аналіз та розробка організаційно-технічних пропозицій в відповідності з метою здійснених спостережень. Приклади кожного етапу наведені у додатку 1.

Індивідуальна фотографія робочого часу.

    Ι – Підготовка до спостереження . Здійснюють ознайомлення ( напередодні дня проведення ФРЧ ) з техніко-організаційними умовами на робочому місці. Усувають визначені недоліки в організації праці. Заповнюють лицьову сторону листа спостереження та повідомляють робочому мету проведення ФРЧ. В відповідності з метою та об'єктом спостереженням встановлюють систему позначень ,для чого використовують систему індексів . Складають нормативний баланс робочого дня , якщо необхідно виявити усі резерви виробництва та визначити можливий зріст виробничості праці.

     ΙΙ – Спостереження. В процесі спостереження здійснюють вимір та запис усіх без виключення затрат робочого часу в порядку їх появи впродовж всього періоду спостереження. Диференціація окремих категорій затрат часу залежить від мети спостереження. Спостереження повинно враховувати глибокий аналіз спостерігаємого процесу та можливість ведення замірів і записів в реальному часі. Зміст та порядок листа спостереження наведений у формі 1( додаток 1 ).

      ΙΙΙ – Обробка результатів спостереження. Обробка результатів спостереження полягає в наступному .

1.В листі спостереження визначають тривалість кожної категорії затрат робочого часу ( із кожного наступного вимірювання вичитається величина попереднього ).

2.Всі заміри сумуються по категоріям затрат робочого часу , тобто складають зведення одноіменних затрат робочого часу.

3.Складають фактичний баланс робочого дня та заповнюють відповідну графу ФРЧ .

4.Визначають нормативну  тривалість виконання роботи по фактичній виработці  продукції  і виявляють  відхилення  від норми ( зайвий час ).

5.Визначають коефіцієнт зайнятості робочого активною працею :

К_з = Т_н / Т_см = ( 9+330+4+6)/480 = 349/480 =0,727  ,

Де  Т_н – нормуємі затрати часу ( фактичний баланс ) , хв.

6.Визначають показники використання робочого часу , до яких відносять :

а) показник, який характеризує фактичну питому вагу оперативного часу в балансі робочого дня ,%

                              К_оп = ( Т_оп / Т_см ) ·100 .

Наприклад , К_оп = (330/480 )·100 = 68,75%.

б) показник можливого ущільнення робочого дня ,%,який характеризує питому  вагу  усіх втрат робочого часу впродовж робочого  дня ,усунення яких  дозволить досягнути  нормативній  вироботці при даних організаційно-технічних умовах виробництва :

 К₁ = (Т_см – (Т_пл + Т_оп + Т_об + Т_отл ))_норм / Т_см ·100 ;

Наприклад , К₁ = (480 – (8+305,8+12,85+9,17 ))/480·100 =30,03%.

Показник можливого зросту виробничості праці ,%, за рахунок усунення втрат робочого часу 

        К₂=((К₁/(100 – К₁))·100,

Наприклад , К₂=(30,03/(100 – 30,03))·100 = 43%

Усунення втрат забезпечує виработку продукції в кількості ,передбаченою нормою :

       Н_в = Н_ф(100+К₂)/100 =139·(100+43)/100 = 198,77

Фотографія робочого часу не вскриває детально причин втрат оперативного часу ,тому для цього використовують хронометраж.

Питання для самоперевірки.

1.Назвіть основні методи дослідження трудових процесів  та визначте їх сутність.

2.Назвіть різновиди ФРЧ та основні особливості їх застосування на виробництві.

3.Поясніть , як визначити на скільки можливо підвищити виробничість праці , якщо ліквідувати втрати робочого часу , визначені у ФРЧ . Наведіть приклади.

4.Від чого залежать кількість спостережень , які повинен провести спостерігач при вивченні праці робочого ?