КРЕСЛЕННЯ ТА ЕСКІЗИ ДЕТАЛЕЙ
Правила виконання креслень деталей
Креслення деталі. Під кресленням деталі розуміють конструкторський документ, що містить зображення деталі та інші дані, необхідні для її виготовлення і контролю. Поряд із зображеннями форми всіх елементів деталі і їх розмірами робоче креслення в загальному випадку містить також наступні дані:
граничні відхилення розмірів, форми і розташування поверхонь, правила вказівок яких встановлені ГОСТ 2.307-2011 і 2.308-79;
позначення шорсткості поверхонь, встановлені ГОСТ 2.309-73;
позначення покриттів, термічної та інших видів обробки, встановлені ГОСТ 2.310-68;
текстову частину, що складається з технічних вимог і технічних характеристик, написи і таблиці з розмірами і іншими параметрами, технічними вимогами, контрольними комплексами, умовними позначеннями, правила нанесення яких встановлені ГОСТ 2.316-2008.
Зазначені дані на кресленні деталей наносять після вивчення курсів деталей машин і приладів, основ взаємозамінності, технічних вимірювань та стандартизації, основ технології. Тому в курсі інженерної графіки вивчають в основному правила виконання креслень деталей, які стосуються зображенню їх форми на кресленні і нанесення номінальних розмірів.
Розглянемо деякі правила виконання креслень деталей, встановлені ГОСТ 2.109-73, з урахуванням специфіки навчального процесу.
Робочі креслення розробляють на кожну деталь. Допускається не випускати креслення на деталі, що виготовляються з фасонного або сортового матеріалу відрізків під прямим кутом і з листового матеріалу різкою по колу або по периметру прямокутника без подальшої обробки, а також в деяких інших випадках, встановлених стандартом.
Мал. 15.1
Деталі, виготовлені гнучкою. Якщо зображення деталі, виготовленої гнучкою, не дає уявлення про дійсну форму і розміри окремих її елементів, то на кресленні розміщують часткову або повну її розгортку (див. Рис. 13.1). На зображенні розгортки наносять тільки ті розміри, які неможливо вказати на зображенні готової деталі.
Допускається, не порушуючи ясності креслення, поєднувати зображення частини розгортки з видом деталі. В цьому випадку розгортку зображують штрихпунктирними з двома точками тонкими лініями і знак розгортки не поміщають (рис. 15.1).
Деталі пружинного типу. Для таких деталей розрізняють два види форми: форма деталі у вільному (ненапруженому) стані і форма деталі в деформованому (напруженому) стані в готовому виробі або в формотворне інструменті. Особливості цих станів деталі враховують при їх зображенні на кресленнях.
Якщо для деталі за умовами складання виробу або умов розташування деталі у виробі важливі розміри окремих елементів в напруженому стані і їх в цьому стані вимірюють, то на кресленні зображують деталь в двох станах (рис. 15.2): у вільному перебуваючи
Мал. 15.2
Мал. 15.3
ванні суцільними основними лініями і штрихпунктирними лініями з двома точками після зміни первісного стану. Розміри елементів, які вимірюють після зміни первісної форми деталі, наносять на зображенні, виконаному штрихпунктирними тонкими лініями з двома точками.
Якщо деталь у вільному стані набуває довільну форму (рис. 15.3, б), яку кресленням не встановлюють, то таку деталь зображують (рис. 15.3, а) тільки з розмірами, зазначеними для вимірювання. В цьому випадку в технічних вимогах на полі креслення записують Розміри вказані для вимірювання.
.png)