Технологія ручної обробки металу

ЗБЕРІГАЄМО СПОКІЙ. ВІРИМО В ЗСУ. РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ

Слава Україні!

Тема уроку: Технологія ручної обробки металу. Різання слюсарною ножівкою. Обпилювання.

Мета: Навчитися обпилювати металеві заготовкі напилком, аналізувати допущені помилки, визначати якість виконаної роботи. Розвивати працелюбність, культуру праці, відповідальне ставлення, бережливість. Розвивати такі особливості, якість як цілеспрямованість, увагу, уяву, технічне мислення, творчу активність.

Обладнення: лінійка, кутник, рисувалка, слюсарні лещата, ножиці по металу, кернер, дриль, зенківка, личкувальний напилок.

Шановні ліцеїсти! Вам необхідно володіти цими знаннями, щоб в майбутньому могли вільно володіти й знати технологію різання металу ножівкою та знали, як можна обпилювати його.

Сьогодні ми поговоримо, як ми різатимемо слюсарною ножівкою.

Тонкі листи металу розрізують ручними слюсарними но­жицями. Для цього його беруть в ліву руку, а правою три­мають ножиці. Лівою рукою пересукають метал назустріч ножицям.

Для зручності різання невеликих заготовок листового металу одну ручку ножиць затискують у лещатах. У цьому разі правою рукою натискують на верхню ручку ножиць, а лівою підтримують розрізуваний метал.

Вирізуючи по криволінійному контуру, не слід відразу різати по лінії розмітки. Спочатку вирізують частину листа металу, залишаючи припуск для остаточного вирізування по контуру.

Під час різання металу за допомогою ножиць бічні по­верхні щік ножиць слід весь час щільно притискувати одну до одної, а ножиці відкривати так, щоб вони добре захва­чували метал і різали середньою частиною лез. Натиску­вати на ручки треба плавно, без ривків і різких рухів. Лист металу тримають перпендикулярно до поверхні щік ножиць. Працюючи ножицями, треба уважно стежити за лініями розмітки.

Під час різання ручними слюсарними ножицями слід додержувати таких правил техніки безпеки: не тримати пальців на лінії розрізу; в місці розрізу краї листа дуже гострі, тому треба уважно стежити, щоб не поранити ними рук і не порвати одяг; ручку ножиць міцно і надійно закріп­лювати в лещатах.

Розміткою називається операція нанесення на поверхню заготовки ліній, обмежуючи контури деталі або місця подальшої обробки.

Розмічання металів буває площинне і просторове. При площинному розмічанні всі риски містяться на одній площині переважно вздовж або впоперек її. Так розмічають усі листові метали.

Жирними суцільними лініями позначають обрис деталі, штриховими—лінії згину. Тонкі лінії з стрілками на кінцях називаються розмірними. Вони показують розміри предмета.

Таке зображення предмета називається робочим рисунком. До робочого рисунка додається ще перелік деталей, їх кількість і матеріал, з якого їх треба виготовляти. При виготовленні виробу з кількох деталей на робочих рисунках кожну деталь зображають окремо. Усі рисунки виконують чітко за допомогою лінійки, косинця і цир­куля, тобто креслярськими інструментами.

На металообробних підприємствах розмічання деталей виконують кваліфіковані робітники—розмітники.

Розмічання на листовому металі. Для площин­ного вимірювання і розмічання листового металу треба мати вимірювальні й розмічальні інструменти.

Основним вимірювальним інструментом прямих ліній є стальна слюсарна лінійка з міліметровими поділками (масштабна лінійка) завдовжки 300 або 500 мм.

Розмічання і перевірку прямих кутів виконують слюсарним кутником.

При розмічанні за допомогою слюсарного циркуля креслять різні кола і дуги. Для нанесення на по­верхні листового металу рисок застосовують рисувалку. Рисувалка—це відрізок стального дроту з загартованим і добре загостреним кінцем. Риски на розмічуваній поверхні металу наносять так само, як олівцем,. тобто рухаючи рисувалку вздовж кромки лінійки чи кутника.

Щоб прискорити процес розмічання, користуються шаблоном.

Шаблоном називається виготовлений з картону або фанери зразок обрису деталі.

При складних розмічальних роботах на поверхню металу часто наклеюють великий аркуш паперу і розмічають за допомогою звичайного олівця. Після вирізування роз­мічених деталей папір легко змивають у гарячій воді.

Площинне розмічання за рисунком слід починати від довільно проведеної риски, яку беруть за основу. Від неї відкладають усі віддалі й кути. Часто таку основну рискупроводять у напрямі довжини деталі чи виробу. Після цього наносять риски в такій послідовності: спочатку проводять усі риски в напрямі довжини, потім — ширини і, нарешті,— похилі риски.

Слід пам'ятати, що розмічання треба виконувати уважно і точно за технічним малюнком, ескізом чи рисунком» Тому після розмічання рекомендується перевірити правильність виконаної роботи, щоб не було браку.

Точність розмічання металу значно більша, ніж точ­ність розмічання деревини. Вона коливається від 0,25 до 0,5 мм. Помилки, допущені при розмічанні, виправити неможливо і остаточно оброблена деталь піде в брак.

Розмічальні інструменти старанно оберігають від іржа­віння, ударів та інших механічних пошкоджень.

Вимірювальні і розмічальні інструменти: масштабна лінійка; кутник; розмічальний циркуль; рисувал-ки; застосування рисувалки; шаблон.

Прочитати конспект.

Дати відповіді на питання:

1. Що таке рисунок, технічний малюнок, ескіз?

2. Які є лінії на рисунках і яке їх значення?

3. Які є види розмічання металу?

4. Якими розмічальними інструментами користуються при розмі­чанні листового металу?