Символізм рослин в народному мистецтві

Рослинні символи є частиною культури народу, відображаючи його історію, середовище проживання, традиції, особливості побуту, духовні цінності та ідеали. Виключне багатство української флори обумовлене різноманітністю природнокліматичних умов, є невичерпним джерелом натхнення для художників, а рослинна символіка активно застосовується у різних видах мистецтва.

Багатовіковий уклад життя людей, починаючи з глибокої давнини, був пов’язаний зі світом природи. Таке ставлення змушувало їх з великою увагою ставитися до природи, оскільки вона завжди була основою духовного розвитку народу і морального піднесення людини.

З найдавніших часів одним із кращих засобів вираження людських почуттів у повсякденному житті є квіти, які традиційно несуть в собі не лише естетичні емоції, але й здійснюють певний зв’язок зі світом прекрасного, є джерелом натхнення, творчих ідей і душевної рівноваги.

Одним з улюблених символів українців є калина. В усі пори року калина є окрасою двору. Не було такої хати, де не росла б калина – не лише як окраса, а і як символ нашого внутрішнього світу, нашої духовної спадщини. Калина є також символом дівочої краси, чистоти. Тому і вишивали дівчата на своїх сорочках та рушниках. Калина, як і верба, росте над водою. Росла вона також у лузі, у лісі. Колись були у нас цілі калинові гаї.

Поряд з калиною незмінним символом України є верба. «Без верби і калини нема України», - каже народне прислів’я.

Верба – здавна одне з найпоширеніших дерев на Україні, одне з найулюбленіших у народі. Ще довкола біліють сніги, але як тільки сонце на весну поверне і трохи потепліє, одразу ж на узліссях з’являються ніжні пухнасті котики. Це цвіте верба, нагадуючи, що невдовзі оновлююча пора повсюдного зелен-квіту.

Дуб завжди був вірним помічником людини: ховав від холоду мандрівників, годував їх (у дуплах містилися дикі бджоли), з лика виготовляли личаки, з кори – дубильні речовини та лікарські відвари.

Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками є провісником весни. А оскільки його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу, рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських жител.