Основні елементи пристроїв Затискні пристрої Затискні елементи - це механізми, що безпосередньо використовуються для закріплення заготовок, або проміжні ланки складніших затискних систем. Найбільш простим видом універсальних затискачів є , які приводять у дію насадженими на них ключами, ручками або маховичками. Щоб запобігти переміщенню затисканої заготовки і утворення на ній вм'ятин від гвинта, а також зменшити вигин гвинта при натиску на поверхню, не перпендикулярну його осі, на кінці гвинтів поміщають черевики (мал.68, α). Комбінації гвинтових пристроїв з важелями або клинами називаються комбінованими затискачамиі, різновидом яких є гвинтові прихвати(Рис. 68, б), Пристрій прихватів дозволяє відсувати або повертати їх, щоб можна було зручніше встановлювати оброблювану заготовку в пристосуванні. На рис. 69 показані деякі конструкції швидкодіючих затискачів.
Для невеликих затискних сил застосовують штиковий (рис. 69, α), а для значних сил - плунжерний пристрій (рис. 69, б). Ці пристрої дозволяють відводити елемент, що затискає, на велику відстань від заготовки; закріплення відбувається внаслідок повороту стрижня на деякий кут. Приклад затиску з відкидним упором показано на рис. 69, ст. Послабивши гайку-рукоятку 2, відводять упор 3, обертаючи навколо осі.Після цього затискний стрижень 1 відводять праворуч на відстань h. На рис. 69 г наведена схема швидкодіючого пристрою важільного типу. При повороті рукоятки 4 штифт 5 ковзає по планці 6 з косим зрізом, а штифт 2 - по заготовці 1 притискаючи її до упорів, розташованим внизу. Сферична шайба 3 служить шарніром. Великі витрати часу і значні сили, потрібні для закріплення заготовок, що обробляються, обмежують область застосування гвинтових затискачів і в більшості випадків роблять переважними швидкодіючі ексцентрикові затискачі.
На рис. 70 зображені дисковий (α), циліндричний з Г-подібним прихватом (б) та конічний плаваючий (в) затискачі. Ексцентрики бувають круглі, евольвентні та спіральні (по спіралі Архімеда). У затискних пристроях застосовуються два різновиди ексцентриків: круглі та криволінійні. 
Круглі ексцентрики(рис. 71) є диском або валиком з віссю обертання, зміщеною на розмір ексцентриситету е; умова самогальмування забезпечується при співвідношенні D/е 4. Гідність круглих ексцентриків полягає у простоті їх виготовлення; основний недолік - мінливість кута підйому і сил затиску Q. Криволінійні ексцентрики, Робочий профіль яких виконується по евольвенті або спіралі Архімеда, мають постійний кут підйому α, а, отже, забезпечують сталість сили Q при затиску будь-якої точки профілю. Клиновий механізмзастосовують як проміжне ланка у складних затискних системах. Він простий у виготовленні, легко розміщується в пристосуванні, дозволяє збільшувати і змінювати напрямок сили, що передається. При певних кутах клиновий механізм має властивості самогальмування. Для однокосного клина (рис. 72 а) при передачі сил під прямим кутом може бути прийнята наступна залежність (при ϕ1 = ϕ2 = ϕ3 = ϕ де ϕ1...ϕ3 -кути тертя): P = Qtg (α ± 2ϕ), де Р - осьова сила; Q – сила затиску. Самогальмування матиме місце при α<ϕ1 + ϕ2. 
Для двокосного клина (рис. 72 б) при передачі сил під кутом β>90 залежність між Р і Q при постійному куті тертя (ϕ1 = ϕ2 = ϕ3 = ϕ) виражається такою формулою: P = Qsin (α + 2ϕ) / cos (90 ° + α - β + 2ϕ). Важельні затискачізастосовують у поєднанні з іншими елементарними затискачами, утворюючи складніші затискні системи. За допомогою важеля можна змінювати величину і напрямок сили, що передається, а також здійснювати одночасне і рівномірне закріплення заготовки в двох місцях. На рис. 73 наведені схеми дії сил в одноплечих та двоплечих прямих та вигнутих затискачах. Рівняння рівноваги для цих важільних механізмів мають такий вигляд; для одноплечого затиску 
(рис. 73, α):
прямого двоплечого затиску
(рис. 73, б): вигнутого затиску (для l1 де р - Кут тертя; ƒ - коефіцієнт тертя. Як настановні елементи для зовнішніх або внутрішніх поверхонь тіл обертання застосовують центруючі затискні елементи: цанги, розтискні оправки, затискні втулки з гідропластом, а також мембранні патрони. Цангиє розрізні пружні гільзи, конструктивні різновиди яких показані на рис. 74 (α - з натяжною трубкою; 6 - з розпірною трубкою; - вертикального типу). Їх виконують із високовуглецевих сталей, наприклад, У10А, і термічно обробляють до твердості НRС 58...62 у затискній і до твердості НRС 40...44 у хвостових частинах. Кут конуса цанги = 30 ... 40 °. При менших кутах можливе заклинювання цанги. Кут конуса стискає втулки роблять на 1° менше або більше кута конуса цанги. 
Цанги забезпечують ексцентричність установки (биття) трохи більше 0,02…0,05 мм. Базову поверхню заготовки слід обробляти за 9…7-м кваліфікацією точності. Розтискні оправкирізних конструкцій (включаючи конструкції із застосуванням гідропласту) відносяться до настановно-затискних пристроїв. Мембранні патронивикористовують для точного центрування заготовок із зовнішньої або внутрішньої циліндричної поверхні. Патрон (рис. 75) складається з круглої, привертається до планшайби верстата мембрани 1 у формі пластини з симетрично розташованими виступами-кулачками 2 кількість яких вибирають в межах 6...12. Усередині шпинделя проходить шток 4 пневмоциліндри. При включенні пневматики мембрана прогинається розсуваючи кулачки. При відході штока назад мембрана, прагнучи повернутись у вихідне положення, стискає своїми кулачками заготовку 3. 
Рейково-важільний затискач(рис. 76) складається з рейки 3, зубчастого колеса 5, що сидить на валу 4, і важеля рукоятки 6. Обертаючи рукоятку проти годинникової стрілки, опускають рейку і прихватом 2 закріплюють заготовку, що обробляється 1. Затискна сила Q залежить від значення сили Р, до ручки. Пристрій забезпечується замком, який заклинюючи систему, попереджає зворотний поворот колеса. Найбільш поширені такі види замків. Роликовий замок(рис. 77, а) складається з повідкового кільця 3 з вирізом для ролика 1, що стикається зі зрізаною площиною валика. 2 зубчасті колеса. Повідкове кільце 3 скріплено з рукояткою затискного пристрою. Обертаючи рукоятку за стрілкою, передають обертання на вал зубчастого колеса через ролик 1. Ролик заклинюється між поверхнею розточування корпусу 4 і зрізаною площиною валика 2 і перешкоджає зворотному обертанню. Роликовий замок із прямою передачеюмоменту від повідця на валик показано на рис. 77, б. Обертання від рукоятки через повідець передається безпосередньо на вал 6 колеса. Ролик 3 через штифт 4 підібгати слабкою пружиною 5. Так як зазори в місцях торкання ролика з кільцем 1 і валом 6 при цьому вибирають, система миттєво заклинюється при знятті сили з рукоятки 2. Поворотом рукоятки у зворотний бік ролик розклинюється і обертає вал . Конічний замок(рис. 77, в) має конічну втулку 1 і вал з конусом 3 і рукояткою 4. Спіральні зубці на середній шийці валу знаходяться в зачепленні з рейкою 5. Остання пов'язана з виконавчим механізмом, що затискає. При куті нахилу зубів 45° осьова сила на валу 2 дорівнює (без урахування тертя) затискної сили. Замки цього типу виконують із трьома роликами, розташованими під кутом 120°. 
Ексцентриковий замок(рис. 77, г) складається з валу 2 колеса, на якому заклинений ексцентрик 3. Вал приводиться в обертання кільцем 1, скріпленим з ручкою замка; кільце обертається у розточуванні корпусу 4, вісь якої зміщена від осі валу на відстань е. При зворотному обертанні рукоятки передача на вал відбувається через штифт 5. У процесі закріплення кільце 1 заклинюється між ексцентриком і корпусом. Комбіновані затискні пристроїє поєднанням елементарних затискачів різного типу. Їх застосовують для збільшення затискної сили та зменшення габаритів пристосування, а також для створення найбільших зручностей керування. Комбіновані затискні пристрої можуть забезпечувати одночасне кріплення заготовки в декількох місцях. Види комбінованих затискачів наведено на рис. 78. 
Поєднання вигнутого важеля і гвинта (рис. 78 а) дозволяє одночасно закріплювати заготівлю в двох місцях, рівномірно підвищуючи затискні сили до заданого значення. Звичайний поворотний прихват (рис, 78 б) являє собою поєднання важільного і гвинтового затискачів.Вісь гойдання важеля 2 поєднана з центром сферичної поверхні шайби 1, яка розвантажує шпильку 3 згинальних зусиль, Показаний на рис, 78, в прихват з ексцентриком є прикладом швидкодіючого комбінованого затиску. При певному співвідношенні плечей важеля можна збільшити затискну силу або хід кінця важеля, що затискає. На рис. 78 г показано пристрій для закріплення в призмі циліндричної заготовки за допомогою накидного важеля, а на рис. 78, д - схема швидкодіючого комбінованого затиску (важіль і ексцентрик), що забезпечує бічне та вертикальне притискання заготовки до опор пристосування, оскільки сила затиску прикладена під кутом. Аналогічна умова забезпечується пристроєм, зображеним на рис. 78, е.
Шарнірно-важільні затискачі (рис. 78 ж, з, і) є прикладами швидкодіючих затискних пристроїв, що приводять в дію поворотом рукоятки. Для запобігання самовідкріплення ручку переводять через мертве положення до упору 2. Сила затиску залежить від деформації системи та її жорсткості. Бажану деформацію системи встановлюють регулюванням натискного гвинта 1. Однак наявність допуску на розмір Н (рис. 78 ж) не забезпечує сталості затискної сили для всіх заготовок даної партії. Комбіновані затискні пристрої приводяться в дію вручну або від силових вузлів. Затискні механізми для багатомісних пристроївповинні забезпечувати однакову силу затискання на всіх позиціях. Найпростішим багатомісним пристосуванням є оправлення, на яку встановлюють пакет заготовок «кільця, диски), що закріплюються по торцевих площинах однією гайкою (послідовна схема передачі затискної сили). На рис. 79, показаний приклад затискного пристрою, що працює за принципом паралельного розподілу затискної сили. Якщо необхідно забезпечити концентричність базової та оброблюваної поверхонь і запобігти деформування оброблюваної заготовки, застосовують пружні затискні пристрої, де затискне зусилля за допомогою заповнювача або іншого проміжного тіла рівномірно передається на затискний елемент пристосування в межах пружних деформацій). Як проміжне тіло застосовують звичайні пружини, гуму або гідропласт. Затискний пристрій паралельної дії з використанням гідропласту показано на рис. 79, б. На рис. 79, наведено пристрій змішаного (паралельно-послідовного) дії.
На верстатах безперервної дії (барабанно-фрезерні, спеціальні багатошпиндельні свердлильні)заготовки встановлюють та знімають, не перериваючи руху подачі. Якщо допоміжний час перекривається машинним, для закріплення заготовок можна застосовувати затискні пристрої різних типів.
З метою механізації виробничих процесів доцільно використовувати затискні пристрої автоматизованого типу(безперервної дії), що приводяться в дію механізмом подачі верстата. На рис. 80 наведена схема пристрою з гнучким замкнутим елементом 1 (трос, ланцюг) для закріплення циліндричних заготовок 2 на барабанно-фрезерному верстаті при обробці торцевих поверхонь, а на рис. 80, 6 - схема пристрою для закріплення заготовок поршнів на багатошпиндельному горизонтально-свердлильному верстаті. В обох пристроях оператори лише встановлюють та знімають заготовку, а закріплення заготовки відбувається автоматично.
Ефективним затискним пристроєм для утримання заготовок з тонколистового матеріалу при їх чистовій обробці або обробці є вакуумний притиск. Сила затиску визначається за такою формулою: де А - активна площа порожнини пристрою, що обмежена ущільненням; р = 10 5 Па - різницю атмосферного тиску і тиску в порожнині пристрою, з якого видаляється повітря. Електромагнітні затискні пристрої застосовуються для закріплення оброблюваних заготовок зі сталі та чавуну з плоскою базовою поверхнею. Затискні пристрої зазвичай виконують у вигляді плит і патронів, при конструюванні яких як вихідні дані приймають розміри і конфігурацію оброблюваної заготовки в плані, її товщину, матеріал і необхідну утримуючу силу. Утримуюча сила електромагнітного пристрою значною мірою залежить від товщини оброблюваної деталі; при малих товщинах не весь магнітний потік проходить через поперечний переріз деталі, частина ліній магнітного потоку розсіюється в навколишній простір. Деталі, що обробляються на електромагнітних плитах або патронах, набувають залишкові магнітні властивості - їх розмагнічують, пропускаючи їх через соленоїд, що живиться змінним струмом.
У магнітних затискнихПристроями основними елементами є постійні магніти, ізольовані один від одного немагнітними прокладками і скріплені в загальний блок, а заготівля є якір, через який замикається магнітний потік. Для відкріплення готової деталі блок зсувають за допомогою ексцентрикового або кривошипного механізму, при цьому магнітний потік сил замикається на корпус пристрою, минаючи деталь.
.png)