СВОЄРІДНІСТЬ ЗАЙМЕННИКА ЯК САМОСТІЙНОЇ ЗМІННОЇ ЧАСТИНИ МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ.

Займенники — ніби порожня тара,

яку мовець наповнює потрібним йому змістом.

Ю. Карпенко

Займенник – це самостійна повнозначна змінна частина мови, яка об’єднує слова, що вказують на предмети, ознаки, кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?:

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні. (В.Симоненко)

Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани. (П.Тичина)

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання.. (В.Сосюра)

Займеннкики виражають граматичні категорії відмінка, а також роду й числа (ті, що вказують на ознаки); у словосполученні можуть бути головним і залежним словом.

Морфологічні ознаки займенника

Усі займенники змінюються за відмінками: хто — кого, кому, ким, (на) кому.

Деякі займенники змінюються ще й за родами та числами: чий — чия, чиє, чиї.

У реченні займенники виконують ситаксичні функції:

• підмета: Вчора я ходив у школу. Хтось зазирнув у вікно.

• означення: Зараз розповім про свої плани. Ці дівчатка не з нашого класу.

• додатка: Щось тебе не бачу.

• Зрідка — іменної частини складеного присудка: Щось ти сьогодні ніякий.

Стилістична функція займенників полягає в тому, що вони використовуються як один із засобів зв’язку між реченнями в тексті, а також допомагають уникнути небажаного повтору слів:
Кожне дерево в цьому несходимому лісі він знає і до нього горнеться (Ю.Збанацький).

За значенням займенники поділяють на такі групи (розряди):

Запам’ятай!
Синтаксична роль займенника залежить від того, з якою частиною мови він співвідносний. Не допустимо, щоб займенник співвідносився водночас із різними словами, бо це зумовлює двозначність, знижуючи культуру мови.

Займенники мають свою парадигму відмінювання.

Запам’ятай!
1. Визначальною прикметою відмінювання особових займенників є те, що вони в непрямих відмінках мають іншу основу, ніж у Н.в. однини. Після прийменників у непрямих відмінках особових займенників з’являється [н]: до нього, при ньому, у неї. Не додається [н] до займенників його, її, їх, якщо вони мають присвійне, а не особове значення (його думка, її
книга, їхні мрії).
2. Займенник ви на позначення пошанної множини пишеться з великої літери:
Ви стурбовані? Не варто, бо Ви добре підготували учнів до семестрової контрольної.

За підмета-займенника присудок, виражений прикметником, може мати такі форми:
– уживатися тільки у множині, якщо виражений коротким прикметником чоловічого роду:
Ви згодні? Ви впевнені?;
– уживатися лише в однині, якщо при підметові Ви є слова який, якийсь, такий, один, весь:
Який ви сміливий! Така Ви комунікабельна! Один Ви відповідальний!
– уживатися як в однині, так і у множині, якщо виражений повною формою прикметника:
Ви сумлінний (сумлінні). Ви доброзичлива (доброзичливі).

Займенники пишуться разом, через дефіс чи окремо, залежно від уживання часток і прийменників із ними.

Пильну увагу слід приділити наголошенню окремих займенників:
1. наявність чи відсутність прийменника при особових та зворотному займенниках у непрямих
відмінках змінює місце наголосу:
– без прийменника наголошується другий склад : менé, тебé, себé, йогó, її́;
– за наявності прийменника – перший: без мéне, про тéбе, за нéї, на сéбе, від ньóго;
2. заперечні займенники ніхто, ніщо у непрямих відмінках мають подвійний наголос:
– на другому складі у значенні „немає кого, чого”: нікóму не радий, нічóго не знає;
– на передньому складі у значенні „абсолютно відсутній”: ні́кого спитати, ні́чого робити;
3. подвійне наголошення у непрямих відмінках має неозначений займенник декілька без зміни
лексичного значення: з дéкількох питань, дéкільком учням, декількомá варіантами.

Займенники можуть втрачати узагальнене значення, переходячи в інші частини мови, зокрема:
– в іменники: У всякого своя доля І свій шлях широкий… (Т.Шевченко).
Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Нар.тв.);
– у частку (займенники що, щось, та, усе, саме, воно, собі):
Була саме обідня пора (І.Нехода).
Жили собі дід та баба (Нар.тв.);
– у прислівники (займенники все(усе), щось): А зорі все падали і все за обрій, начебто хотіли
потрапити в ту далеку ціль, яку так старанно ховав овид (Я.Дияк) – постійно, тривалий час,
довго.

Випишіть із вірша Я. Костенко займенники, укажіть їх розряди. Визначте, де можна, рід і число.

Ті журавлі, і їх прощальні сурми…

Тих відлітань сюїта голуба…

Натягне дощ свої осінні струни,

торкне ті струни пальчиком верба.

Сумна арфістко — рученьки вербові! —

по самі плечі вкутана в туман.

Зіграй мені мелодію любові,

ту, без котрої холодно словам.

Складіть і запишіть невеликий твір-опис (10-15 речень) на тему «Хай весна приносить щастя в кожну хату» (В. Сосюра). Використайте займенники вона, все, які, ніхто, себе, казна-скільки, стільки, котрийсь.

Виправте неправильно побудовані речення.

1. У неділю Марина зустрічатиме свою маму. Вона буде у скромній сукні.

2. Він просидів цілий вечір, обдумуючи свою автобіографію.

3. ПП " Хуторок" придбає всяке молоко в любій кількості за договірною ціною.

4. Мій старший брат тоді ще працював на другому підприємстві.

5. Я впевнений, що доля випускників у своїх руках.

6. Раптом заяць наскочив на вовка. Він злякався і почав тікати.

Прочитайте питання. На їх основі складіть діалог, використовуючи займенники.

1. Що трапилося?

2. Кого ти зустрів (ла)?

3. Про що ви говорили?

4. Хто це сказав?

5. Скільки ви просперечалися?

6. Яка була твоя думка?

7. Чия це ідея?

8. Що будете робити?

Прочитайте прислів'я та приказки. Уставте потрібні за змістом займенники, в дужках укажіть їх розряд. Поясніть значення 2 будь-яких виразів.

1. .....йому про цибулю, а ...... мені про часник.

2. .....мовчить, ......трьох навчить.

3. ..... вовка не годуй, а ....усе в ліс дивиться.

4. .....в серці вариться, то на лиці не втаїться.

5. ....не бече, як сирота плаче, а як заскаче. то всяк побаче.

6. ....самі, такі й сини.

7. Своя стріха - ...втіха.

Типові помилки у вживанні займенників

Вживання займенників має певні особливості. Переважна більшість займенників не тільки виявляє свої значення в тексті, а й виступає в ньому у ролі засобу зв’язку. Займенники пов’язують як частини складного речення, так і частини абзацу. Частини складного речення пов’язуються насамперед відносними займенниками. Особові займенники можуть формувати паралельний зв’язок у висловлюванні. Особово-вказівні займенники допомагають виражати послідовний зв’язок між одиницями висловлювання. Крім того, на займенниках може триматися побудова підсумкових, висновкових чи узагальнюваних частин тексту. Наприклад: «Хочемо всіх заспокоїти – такого не сталося» (газ.).

При побудові речення, абзацу тексту слід постійно перевіряти зв’язок наступної думки з попередньою і особливо звертати увагу на вживання займенників, оскільки часто саме їх уживають неправильно. Найчастіше помилка вживання полягає в тому, що з тексту не зрозуміло, до якого слова стосується займенник, а це викривляє зміст, вносить у нього двозначність. Напр.: У зовсім непристосованому приміщенні знаходиться молодняк великої рогатої худоби. Його (?) слід реконструювати (газ.).

Незрозумілим стає текст і тоді, коли будуються неправильні словосполучення, зокрема й займенникові: «Вони тинялися по танцмайданчику з одного кутка в інший, не знаючи, до чого себе приткнути, намагаючись утоптати хтозна-що в землю» (газ.).

Незрозуміле співвіднесення займенника зі словами зумовлює двозначність у таких випадках:

1. Якщо займенник віддалений від слова, з яким він синонімічно пов’язаний. Наприклад: Викрадений автомобіль сина сусіда Макаренка, який теж був на місці пригоди.

2. Якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким із слів однаково граматично вираженим. Наприклад: Мене вразила зустріч з матір’ю студентки, якої я давно не бачила.

3. Якщо замість особового займенника вжито присвійний. Наприклад: Виступ ректора університету свідчить про серйозний його підхід до справи підготовки спеціалістів нового профілю.

4. Якщо вжито зворотний займенник з незрозумілим співвіднесенням. Наприклад: Дитину він записав на себе. Книжки у бібліотеці студентка взяла на себе.

5. Якщо вжито присвійний займенник «свій». Наприклад: Ми попросили членів делегації проаналізувати свої матеріали по Чорнобилю.

6. Якщо неправильно узгоджений займенник зі збірним іменником. Наприклад: Журі зібралося, і їм було запропоновано перегляд нового фільму молодих режисерів.

7. Якщо є невиправдане використання займенника у формі орудного відмінка. Наприклад: Люди нашого села дуже працьовиті. Ними викопано два ставки, закладено парк.

Відредагуйте подані речення.

Готується диспут на тему «Вільний час підлітка і як його вбити». Вихователь звертає увагу дітей на те, що у кролика довгі вуха і короткий хвіст, він стрибає, ість траву . Виросло ціле покоління, для яких війна - історія. Лікар попросив сестру взяти в лабораторії свій аналіз крові. Перед своєю смертю злочинець покаявся. Рослинна їжа – прекрасний профілактичний засіб проти багатьох недуг. Це тому, що вони містять вітаміни А, С, D, В₁, РР, Е, К та інші. Земельна ділянка, що використовується санаторієм, має рекреаційне призначення, через це на ньому заборонена нецільова діяльність. 12. Так і нерозумній нашій молоді, задуреній російськомовною попсою, рингтонами, серіалами і детективами, здається, що, перейшовши на калічену російську, вони стають сучаснішими, крутішими. 13. Але збільшення медової продукції потребує й відповідного його експорту.

Поясніть відмінне написання займенникових форм.

Прийшов до нього; прийшов до його хати. Дивилися на неї; дивилися на її роботу. Ми зайшли до нього; ми обізвалися до його товариша. Ми були в неї; це було в її сестри.