Конструктор уроків
1
ЛЕКЦІЯ 14
Тема: Сутність процесів сушіння та кристалізації.
Мета: ознайомити студентів з процесами сушіння та кристалізації.
Вид лекції: лекція з елементами бесіди.
План
Загальна характеристика процесу сушіння.
Способи усунення вологи з матеріалів.
Сутність процесу кристалізації та сфера його застосування
Загальна характеристика процесу
Сушінням називається процес вилучення вологи з твердих, вологих, пастоподібних та рідких матеріалів шляхом її випаровування та відводу пари, що утворюється. При цьому волога з матеріалу видаляється шляхом дифузії з внутрішніх шарів до поверхні та випаровуванням її в навколишнє середовище.
Вологу з матеріалів можна усунути різноманітними способами: механічним, фізико-хімічним і тепловим.
Під час механічного способу вологу видаляють пресуванням, відсмоктуванням насосами, фільтруванням, центрифугуванням. За цього випадку забезпечується часткове вилучення вологи з матеріалу.
Фізико-хімічний спосіб базується на абсорбції вологи хлористим кальцієм, сірчаною кислотою, силікагелем та іншими гігроскопічними речовинами. Спосіб складний, оскільки пов'язаний з приготуванням та регенерацією порівняно дорогих абсорбентів. Застосовується в лабораторній практиці і для осушування газів.
Під час теплового способу вологу з матеріалів видаляють випаровуванням, випарюванням і подальшою конденсацією. Спосіб застосовують у випадку необхідності найповнішого вилучення вологи з матеріалу.
В основі механічних і фізико-хімічних способів лежить принцип вилучення з продуктів вологи без зміни її агрегатного стану, тобто у вигляді рідини.
Під час теплових способів волога переходить у пароподібний стан і видаляється з продуктів у вигляді водяної пари. Цей спосіб сушіння пов'язаний з витратою теплоти, що йде на зміну агрегатного стану вологи.
Сушіння є найбільш енергоємним процесом вилучення вологи з матеріалів. Відомо, наприклад, що на вилучення 1 кг вологи випаровуванням у багатокорпусній випарній установці питома витрата теплоти становить 0,7-0,8 МДж, а для вилучення 1 кг вологи сушінням ці витрати складають 3-6 МДж. Тому в практиці спостерігається прагнення до комбінування різноманітних способів вилучення вологи: наприклад, механічне зневоднювання + сушіння, випаровування + сушіння. При цьому сушіння проводиться наприкінці технологічного процесу оброблення вологих продуктів (до досягнення порівняно низької залишкової вологості).
Завдання сушіння не обмежується вилученням вологи. Це водночас і технологічний процес, під час якого змінюються властивості матеріалів (структурно-механічні, фізико-хімічні, технологічні та біологічні). Так, під час переробки на млинах сухого зерна збільшується вихід борошна і зменшується витрата енергії на його одержання. Таке борошно краще зберігається. Сушіння насінного зерна підвищує схожість насіння.
Сушіння продуктів проводиться з метою запобігання або уповільнення фізико-хімічних, біологічних та інших процесів; підвищення термінів зберігання; зменшення площі складських приміщень при зберіганні; зниження транспортних витрат; концентрації поживних речовин; одержання якісно нових продуктів (наприклад, сухого молока).
Сушіння широко застосовується в багатьох харчових та переробних виробництвах і ресторанному господарстві. У буряко-цукровому виробництві висушують цукор-пісок, цукор-рафінад і жом; у спиртовому - відходи виробництва: барду, кормові та харчові дріжджі; в пивоварному - солод; у крахмало-паточному -крохмаль та відходи виробництва; у макаронному - макаронні вироби. Сушінню піддаються також такі харчові продукти, як зерно, молоко, бульйони, соки, м'ясо, яйця, плоди, овочі, хліб та ін. Процес сушіння все ширше застосовують у харчуванні для одержання сухих напівфабрикатів з тіста, швидкорозчинних овочевих і фруктових порошків, сухарів, консервації залишків харчів тощо.
Розрізняють два види сушіння: природне та штучне.
Природне сушіння проводять на відкритому повітрі без додаткового нагрівання. Цим способом сушать тютюн, рибу, сіль, зерно, овочі, плоди та іншу рослинну сировину.
Штучне сушіння здійснюється в спеціальних сушильних установках з підведенням теплової енергії. Розрізняють основні способи штучного сушін-ня - контактний і конвективний; і спеціальні - радіаційний, діелектричний і сублімаційний.
Під час контактного (або кондуктивного) сушіння теплота до продукту передається від теплоносія (повітря, димових газів або водяної пари) або будь-якого Іншого джерела через стінку, що їх розділяє. Контактним способом сушать молоко, дріжджі, картопляне пюре, агар, пастоподібні овочеві та фруктові продукти. Конвективне сушіння протікає під час безпосереднього стикання нагрітого сушильного агента з вологим матеріалом. Цим способом, найбільш розповсюдженим у сушильній техніці, сушать хлібні та макаронні вироби, цукор, овочі, плоди, зерно, молоко, желатин, меланж, деякі кондитерські вироби (мармелад, пастилу). Радіаційне сушіння здійснюється шляхом опромінення продукту інфрачервоним промінням. Особливістю сушіння вологого продукту за допомогою теплових інфрачервоних променів є швидке його прогрівання, в той час, як повітря в просторі між ГЧ-випромінювачами і матеріалом майже не нагрівається. Під час діелектричного сушіння продукт нагрівається в полї струмів високої та надвисокої частот.
Сублімаційне сушіння - це вилучення вологи з матеріалу шляхом перетворення її на лід, а після цього, проминувши рідку фазу, - на водяну пару.
Сутність процесу кристалізації та сфера його застосування
Кристалізацією називають - процес виділення твердої фази у вигляді кристалів з розчинів і розплавів.
Кристали - це однорідні тіла різноманітної геометричної форми, обмежені плоскими гранями. Кристали, що містять молекули води, називаються кристалогідратами.
Одержання великої кількості кристалів у промислових умовах (наприклад, цукру) називають масовою кристалізацією. Вона проводиться при зниженні розчинності речовини, що виділяється, за рахунок вилучення частини розчинника (наприклад, випарюванням) або зниженням температури розчину. Кристалізація з розчину ведеться з охолоджуванням розплавленої маси матеріалу, головним чином, для його затвердіння (наприклад, кристалізація тригліцеридів у виробництві маргарину).
Способами кристалізації здійснюються такі процеси харчової технології: 1) виділення твердих розчинених речовин з розчинів; 2) затвердіння розплавів; 3) розподіл сумішей речовин на фракції, збагачені яким-небудь компонентом, а Інколи на практично чисті компоненти; 4) глибоке очищення речовин від домішок. Усі ці процеси підпорядковані загальним закономірностям, хоча й мають ряд технологічних особливостей і відрізняються конструктивним
устроєм апаратів.
Кристалізація є дифузійним процесом. Під час його здійснення відбувається масообмін між рідкою і твердою фазами. У результаті
масообміну речовина переходить з рідкої фази в тверду. Кристалізація застосовується в харчовій промисловості під час виробництва цукру, кухонної солі, глюкози, згущеного молока, молочного цукру, лимонної та молочної кислот, кондитерських виробів, маргарину та інших продуктів. У деяких виробництвах кристалізація є небажаним процесом. Наприклад, у процесі виробництва карамелі використовують різноманітні методи. Щоб запобігти кристалізації, додають крохмальну патоку, інвертний цукор та інші антикристалізатори.
У виробничих умовах процес кристалізації складається з таких операцій: власне кристалізації, відділення кристалів від розчину (що називається в цьому випадку маточним), перекристалізації (у випадку необхідності), промивання кристалів та їх наступного сушіння. Як попередню операцію, що забезпечує необхідну концентрацію розчину перед кристалізацією, проводять випарювання.
Питання для самоперевірки
І. На які три групи можна розподілити вологі тверді матеріали в харчових виробництвах?
2. Назвіть три форми зв'язку вологи з матеріалом. Яка волога віддаляється в процесі сушіння?
3. Чому найпоширеніший процес називають конвективним сушінням?
4. Які способи сушіння ви знаєте? У яких установках вони реалізуються?
5. Кристалізація. Способи кристалізації.
2
Способи кристалізації та кристалізатори, дати характеристику
3
Законспектувати лекцію та прикріпити файл
Рефлексія від 5 учнів
Сподобався:
Так: 5
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 5
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 5
Так: 0
Проектування баз даних. Поняття сутності, атрибута, ключа, зв’язку. Модель «сутність-зв’язок» предметної області. Класифікація зв’язків за множинністю та обов’язковістю.