За політичним устроєм київська держава була централізованою монархією та імперією. Очолював державу великий київський князь із роду Рюриковичів, який був головним носієм державної влади, гарантом функціонування всіх органів управління та представляв країну на міжнародній арені.

Важливу роль відігравала князівська рада, яка складалася із представників місцевої знаті. Вона розглядала законодавчі питання, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики, державного устрою. Релігії. Її рішення мали дорадчий характер.

Важливу роль мало віче - загальні збори громадян міст Київської держави для розгляду громадських справ.

Словничок:

Централізована монархія - форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи - монарха. Що управляє країною з одного центру.

Імперія - велика монархічна держава; територіальна державна система, усередині якої цілі народи вважаються панівними або підлеглими.

Князівська рада - дорадчий орган при великому князі Київському, що створена із представників місцевої знаті

Уділ - у Русі-Україні так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

Домен - особисте земельне володіння середньовічного феодала.

Вотчина - феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

Помістя - феодальна земельна власність. яку надавали за службу у війську або при дворі, її не можна було заповідати, продавати тощо.

Соціальна піраміда: основні верстви населення та система залежності Русі-України

Соціальна верства - велика група людей,становище якої в суспільстві визначено певним спільним обсягом прав та обов’язків.

Панівні верстви: великий князь київський, удільні князі, бояри, князівські дружинники
Залежні верстви: вільні селяни (смерди), міщани, залежні селяни (рядовичі, закупи), дворова челядь, холопи

Повсякденне життя різних верств населення

Оселя:

князі та бояри будували хороми.
житло міщан було схоже на житло селян
оселя більшості населення мали погане освітлення, тому спати лягали рано
основним елементом хати була піч - джерело тепла й комфорту
у кожній хаті на відповідному міці розташовували предмети релігійного призначення
використовували меблі - лави, посудники. столи. скрині прядки тощо
колиска

Посуд:

популярними були гончарні вироби, виготовлені місцевими майстрами
для приготування їжі користувались металевим посудом (залізні. мідні, бронзові котли)
користувались дерев'яними та металевими ложками
скляним посудом користувалося заможне населення.

Одяг:

вбрання для княжих та боярських родин виготовляли найкращі майстри. вони використовували тонке сукно, шовк, парчу.
більшість міського населення та селян власноруч виготовляли одяг із ткнин місцевого виробництва (вовняної, конопляної, лляної)
тканини фарбували природними барвниками
Взуття:
селяни плели личаки із кори лози, липи, які одягали поверх онуч (клаптів тканини. обмотаних навколо ніг особливим способом)
міщани носили шкіряне взуття - черевики, чобітки, напівчобітки
обов'язковим елементом княжого та боярського вбрання були кольорові (червоні, сині. жовті) чоботи. розшиті перлинами або металевими бляшками.
Прикраси:
для заможного населення прикраси виготовляли із дорогоцінних металів - золота і срібла, коштовного каміння
міщани з середнім достатком полюбляли браслети. медальйони, застібки. пряжки
жінки використовували скроневі кільця. які підвішували на кольорових стрічках до головних уборів і виготовляли зі срібного. бронзового та мідного дроту.
Відпочинок:
відпочивали переважно в релігійні свята
готували до свят страви та напої. що відповідали святу
знать влаштовувала бенкети, змагання на конях. полювання.