Сучасна дитяча література. Наталка Малетич "Парасолька"

Анотація

Дитяче оповідання "Парасолька" української письменниці Наталки Малетич розповідає про хлопчика, на ім'я Марко. Одного похмурого ранку, хлопчик не хотів прокидатися, тому що за вікном йшов дощ. Але голос парасольки із шафи змусив хлопчика все ж встати. Парасолька та була незвичайна, вона вміла розмовляти та дуже любила дощ, адже для неї він був схожий на музику. А ще без парасольки, Марко під дощем би змок, тому їй дуже подобалось з ним гуляти та його захищати.

• Прочитай оповідання "Парасолька" Наталки Малетич

Одного похмурого ранку мама будила Марка, а йому так не хотілося вставати! Він розплющив одне око, побачив, що надворі йде дощ.
— Не хочу до школи, дощ падає…
— А я хочу, — раптом почув Марко чийсь тихенький голосочок. — Я люблю дощ.
— Ти хто?!
— Я — парасолька. І мені вже набридло сидіти в шафі…
Марко розплющив уже обидва ока, миттю зіскочив з ліжка й витягнув із шафи свою синю парасольку. Кольорові автомобільчики на ній ніби чекали, щоб кудись поїхати.
— Збирайся швидше, хочу під дощ! — наказала парасолька.
— Ти вмієш розмовляти… — вражений Марко відразу почав одягатися.
Дощ лив як з відра. Хлопчик у своїх яскраво-синіх ґумаках чалапав за мамою й тихенько розмовляв з парасолькою:
— А чому ти так любиш дощ?
— Бо він схожий на музику. Послухай, як стукають краплі по ри нвах *1 та підвіконнях, подивися, якими чудесними бульбашками скачуть по калюжах. І найголовніше: без мене ти змок би до нитки, — пояснила парасолька. — Ти можеш застудитися, а я ні. Тому мені подобається тебе оберігати.
У школі Марко розклав парасольку сохнути в кутку класу, серед інших парасольок.
«Цікаво, чи й вони такі ж чарівні, як моя?» — подумав хлопчик і побіг до друзів. Про ранкову пригоду він не розповідав нікому. Хто б повірив, що парасолька розмовляє?
Увечері, коли Марко йшов із татом додому, вітер раз у раз намагався видерти парасольку з рук.
— Тепер я тебе захищаю, — прошепотів Марко.
Та хоч як міцно хлопчик тримав парасольку, вітер таки висмикнув її з рук і поніс вулицею. Парасолька пролетіла кілька метрів, шубовснула в калюжу і загойдалася на хвильках. Вона була мов кораблик — зі щоглою, але без вітрил.
— Важкий у тебе видався день, — співчутливо говорив хлопчик, миючи під душем кольорові автомобілі на синій тканині.
— Зате я нині політала і поплавала, — задоволено промовила парасолька. — Мені так сподобалося!
— І мені дуже сподобалося йти з тобою до школи, — усміхнувся Марко.

• Дай відповіді на запитання

1. Хто є головним героєм казки?

2. Чому хлопчик не хотів прокидатися вранці?

3. Що змусило піднятися хлопчика з ліжка?

4. Як виглядала парасолька?

5. Чим парасолька була незвичайна?

6. Чому парасолька так любила дощ?

7. Як відреагувала парасолька, на те що вимочилася у калюжі?

Хвилинка-цікавинка

• А чи знаєш ти, що парасольку використовують не лише від дощу.

• Пропоную ознайомитися з різними призначеннями парасольки.

• Скласти сенкан про парасольку і намалювати її.

1. ______________ .

2. ______________ ______________ .

3. ______________ ______________ ______________ .

4. ______________ ______________ ______________ ______________ .

5. ______________ .