Стратегія і тактика мовленнєвої поведінки

Прочитай.

Будь-яке передавання думок, що відбулося за допомогою слів, називається мовленнєвою подією. Це може бути монолог, діалог, диспут, окрема фраза або навіть вигук.

Ефективність мовлення визначається ступенем досягнення мети спілкування. Ефективність мовлення залежить від правильності й точності добору мовних засобів у кожній конкретній ситуації, а також від мовленнєвої поведінки мовця.

Мовленнєва поведінка — це сукупність мовленнєвих дій людини. Одиницею мовленнєвої поведінки є мовленнєвий вчинок — конкретний мінімальний акт у спілкуванні. У кожної людини, залежно від рівня освіти, внутрішньої культури, багатства словника, фізичного й психологічного стану в момент спілкування та інших факторів, різна мовленнєва поведінка й неоднакові мовленнєві вчинки.

Щоб досягти успіху в спілкуванні, необхідно застосовувати весь арсенал словесних і несловесних засобів, дотримуючись мовних правил, норм етикету тощо. Мовлення людини ефективне, якщо вона готується до виступу чи до спілкування з кимось, тобто планує свою мовленнєву поведінку, прогнозує її успіх (стратегія) і визначає при цьому її поетапні дії (тактика). Стратегію розглядають як мистецтво керівництва, що ґрунтується на правильних прогнозах відносно мети, а тактику — як прийоми, способи досягнення цієї мети. Спілкування стратегічне за своєю суттю, тому що воно не відбувається без мети.

Отже, стратегія — це комунікативні цілі, а тактика — засоби досягнення цих цілей.

Відповідно до мети спілкування (стратегія) здійснюють відбір і мовних засобів (тактика), визначають послідовність і спосіб їх використання із застосуванням певних невербальних засобів (жести, міміка, поза, голос, темп мовлення).

Існують мовленнєві стратегії підпорядкування, дискредитації, заперечення, протиставлення, уникнення, перебивання, мотивування незгоди, емоційного впливу (установка на конфлікт чи конфронтацію) і близькості (установка на контакт, дружбу, співпрацю, прохання). Ці стратегії регулюють відбір тактик мовленнєвої поведінки: від прямої образи, приниження честі й гідності людини — до заохочення, захоплення, налагодження службових чи товариських стосунків. Тактики бувають різноманітні: тактика перевтілення, узагальнення, наведення прикладу, несподіванки, провокації, внесення елементу неформальності, «підмазування» аргументу, маскування, обачливості, маніпуляції «чужі — свої» та ін. Для реалізації тактик вдаються до комунікативних намірів, які є конкретними тактичними ходами: згрубіла лексика, підвищений тон, натяк, недомовка, двозначність, іронія чи етикетні формули, епітети, пестлива лексика, спокійний чи лагідний тон мовлення та ін. На визначення комунікативного наміру впливають вік людини, з якою вступають у спілкування, стать, соціальний статус, стійкість до впливу та ін. (звертання на ти чи на Ви, етикетна формула вітання Привіт! чи Добрий день! тощо).

Отже, ефективна комунікація передбачає постійний вибір мовцем певної моделі поведінки (комунікативна стратегія), яка в конкретній ситуації буде найбільш сприятливою в досягненні поставленої мети. Механізмами реалізації комунікативної стратегії є комунікативні тактики — сукупність кроків у процесі мовленнєвої взаємодії.

Випиши у зошит!

Визначення: мовленнєва поведінка, стратегія мовленнєвої поведінки, тактика мовленнєвої поведінки.

Виконай завдання.

Поміркуй (5-7 речень) на тему: "Головне для людини не освіта, а мудрість".