Способи ефективного навчання й підготовки до іспитів. Планування часу. Відпрацювання навичок раціонального планування часу

Нове покоління успішних людей приділяє дуже велику увагу плануванню й ефективній організації своєї життєдіяльності, раціональному використанню робочого часу, тому що невпорядкованість дня призводить до неефективної діяльності. Планування означає підготовку до реалізації поставлених цілей, упорядкування часу. Досвід свідчить, що збільшення витрат часу на планування призводить до скорочення часу на виконання та, зрештою, до економії часу в цілому. Наприклад, для розробки плану дня потрібно 5–10 хвилин. Часто людина говорить про те, що дуже зайнята, і вирішує, що на планування немає часу, що є помилкою. Якщо день не розпланований, то найчастіше всі справи не будуть зроблені. Більше того, в ситуації, коли нічого не розплановано, неможливо відрізнити важливі справи від менш важливих, термінові від нетермінових. Тому, запевняючи себе та інших людей, що часу на те, щоб планувати свої справи, зовсім немає, людина все одно витратить час, але безладно і бездумно. Тому необхідність планування як робочого (навчального) часу, так і особистого життя, не викликає сумніву.

Висновок. Щоб ефективно вчитися, стати успішним у житті, треба вміти раціонально планувати час і володіти прийомами якісного засвоєння інформації.

• Праксеологія (від грец. — мова, вчення) — галузь досліджень, що вивчає людську діяльність в аспекті її ефективності. Отже, це наука про ефективну діяльність людини.

Праксеологія інтенсивно розвивалася у Польщі завдяки зусиллям Тадеуша Котарбіньського. В Україні праксеологією займався Євген Слуцький.

Досвід застосування різних засобів планування показав, що справа не тільки в конкретних пристроях для планування (перекидні календарі, щоденники, органайзери, електронні записні книжки і т. д.), а в системі планування, яку застосовує людина. Т. Котарбінський вважав, що оптимальна система планування має:

1) забезпечити досягнення мети;

2) не вимагати занадто багато часу на освоєння;

3) бути зручною для використання.

«Способи і прийоми ефективного планування діяльності»

• Плануванням рекомендовано починати день або ж ним його закінчувати. У міру того, як складається план, людина більш активно включається в процес його виконання.

• «Той, хто щоранку планує справи дня і послідовно виконує цей план, бачить, що планування прокладає йому шлях у лабіринті дуже насиченого життя. Впорядкування свого часу подібно променю світла, який проноситься через усі справи людини. Але там, де немає плану, де контроль часу відданий на поталу випадковостей, незабаром починає царювати хаос», — писав Віктор Гюго. Подумавши, що необхідно зробити, легко переходити до втілення плану в реальність.

• У разі точного визначення пріоритетів залишається менше вірогідності відволікання під час їх здійснення.

• Календарне планування, перекидні календарі, щоденники, органайзери, електронні записні книжки, кольорові записки-стікери тощо — прийоми самоконтролю власного життя.

• Щоб вищезазначені прийоми працювали на вас ефективно, безумовно, треба постійно розвивати сприйняття, пам’ять, увагу.

Додатковий матеріал

• Дедлайн — крайній термін (дата або/чи час), до якого має бути виконано певне завдання.

Частенько, говорячи про роботу, багато хто згадує слово «дедлайн». Що це означає? Дослівний переклад «deadline» з англійської означає «смертельна лінія».

Термін пішов від назви риски навколо в’язниці, за яку в’язням заборонено було заходити. Тих, хто насмілювався порушити заборону, чекав негайний розстріл.

Призначений день і час крайнього терміну і є дедлайн. Крім робочих процесів, він буває:

• у спорті (коли до певного моменту потрібно подати заявку на участь, завершити матч, гонку, коли гравець може пройти відбір або перейти в іншу команду тощо);

• у медицині (термін, після якого неможливе проведення процедур або операцій);

• у сфері рекламних послуг (час, відпущений на участь у тендері, складання комерційної пропозиції тощо);

• у побуті.

Ефективні техніки запам’ятовування

Організація запам’ятовування

1. Будь уважним до всього — яка інформація, якими буквами (курсив тощо) написана, яке графічне оформлення...

2. Перевіряй засвоєння нової інформації.

3. Від загального до конкретного — спочатку прочитай зміст книжки, погортай її, прочитай перші абзаци розділів, проглянь графічний зміст.

4. Учися цілості, а не частин, навіть якщо з книжки чи розділу тебе цікавить лише якась частина.

5. Створюй асоціації та поєднання зі знаним матеріалом.

Ангажуй своє тіло

1. Вчися в русі — ходи з книжкою по кімнаті, читай голосно, рецитуй.

2. Перед навчанням виконай вправи на розслаблення.

3. Створюй образи — діаграми, ментальні карти — недомінуючою рукою.

4. Повторюй і рецитуй.

5. Записуй — конспектуй своїми словами прочитане.

Використовуй властивості мозку

1. Створи образ себе самого з чудовою пам’яттю — віра в себе релаксує мозок і зміцнює розумовий процес.

2. Розвивай у собі прагнення запам’ятати.

3. Учися зі зрозумінням вивченого.

4. Будь творчим — уявляй, додавай відчуття.

5. Під час перерви переглядай вивчене — з короткотривалої пам’я­ті пересунеш матеріал до довготривалої.

Ефективне читання

Читати швидше

1. Читай, пересуваючи пальцем під читаним рядком. Уникатимеш повернення назад і перечитування прочитаного.

2. Швидкість читання допасовуй до виду літератури.

3. Читай відразу кілька слів одночасно.

Читати з кращим зрозумінням

1. Читай швидше, це збільшить зосередження і, тим самим, розуміння прочитаного.

2. Читай активно, став питання, записуй свої зауваження.

3. Читай, щоб зрозуміти, а не запам’ятати.

4. Починай читати із сильною мотивацією.

5. Організуй читання. Мозок краще сприймає і запам’ятовує інформацію, посортовану блоками.

6. Користуйся іншими органами чуття.

7. Роби замітки під час читання і після.

Вправи для розвитку уваги (зорової; слухової, дотикової, нюхової, комплексної):

• розповідь має бути про предмети, які є в аудиторії (зорова);

• учні розповідають, що вони чули (бачили, відчували) на поперед­ньому заняті;

• за командою педагога впродовж однієї хвилини учні перелічують усі предмети, наявні в класі, назви яких починаються на певну літеру («п», «с», «д» та ін.);

• перший учень називає один предмет, наприклад підлогу, другий — підлогу, стелю, третій — підлогу, стелю, стіну й так далі, додаючи по одному слову, повторюючи попередні слова партнерів. Дійшовши до останнього учасника, вправа продовжується вдруге. Тему пропонує педагог.