Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Несилові методи протидії булінгу
»
Взяти участь Всі події
Урок:

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ: ПРИЙМЕННИК, СПОЛУЧНИК, ЧАСТКА. ЇХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРАВОПИС. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ

03.05.2022
7 Клас, 10 Клас

12

33

53792

0

Опис уроку (учням цей опис не показується):

Мета:

  • повторити вивчене про службові частини мови; узагальнити та систематизувати знання учнів про правопис прийменників, сполучників, часток;

  • розвивати пам’ять, увагу, мислення, вміння застосовувати здобуті знання на практиці

Вміст уроку:
Опис, який учні побачать перед початком уроку

Шановні учні!

Службові частини мови сучасної української мови складають певну систему і класифікуються залежно від їхнього походження, морфологічного складу та значення. Їх загальна кількість порівняно з іншими частинами мови невелика, однак використовуємо ми їх з того моменту, як починаємо говорити. Тож за вживаністю вони посідають 4 місце серед усіх інших частин мови. Потреба застосовувати прийменники, сполучники, частки з’являється постійно. Тому важливо про них знати більше!

Очікувані результати:

опрацювавши теоретичні блоки та виконавши практичні завдання, ви ЗНАТИМЕТЕ про ознаки службових частин мови та ДАВАТИМЕТЕ їх загальну характеристику, РОЗРІЗНЯТИМЕТЕ службові частини мови від співзвучних слів іних частин мови; ПРАВИЛЬНО ВЖИВАТИМЕТЕ іх в усному та писемному мовленні ; РЕДАГУВАТИМЕТЕ тексти, за потреби замінюючи службові частини мови стинонімічними.

Завдання №1:

Теоретичний блок

Службові частини мови

До службових частин мови належать неповнозначні слова, які не називають реалій, а тільки вказують на відношення між ними.

До службових частин мови належать прийменник, сполучник, частка.

Тест 'Службові частини мови' | UkrErudyt

Службові частини мови служать тільки для вираження різних відношень між словами (прийменники), між словами і реченнями (сполучники) або ж надають словам і реченням різних відтінків (частки).

Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони:

— не відповідають на питання;

— не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення;

— не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак;

— не змінюють своєї форми;

— не бувають членами речення.

Прийменник

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ — Тема 8. Рух і часПрийменник — це незмінна службова частина мови, що є граматичним засобом поєднання іменників (чи займенників, числівників) у непрямих відмінках з іншими словами в словосполученні або реченні. Функцією прийменників є вираження відношень між словами в реченні та словосполученні й у такий спосіб відображення відношень, що існують в об'єктивній дійсності,: писати в зошиті, писати на зошиті, писати по зошиту...

Увага! СПЛИВАЄ ТЕРМІН ПОДАЧІ ВІДОМОСТЕЙ ПРО КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО  ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА) ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИЩоб запам’ятати, що таке прийменники (адже їх часто плутають із прикметниками, прислівниками за співзвучністю назви), варто розкласти слово: прийменник, тобто «при іменних» частинах мови.

За походженням прийнято розмежовувати прийменники

первинні (непохідні)

вторинні

(похідні)

у, на, з. без, від, за, про, над, для

утворені складанням основ: понад, близько, незважаючи на, з-за, попід, посеред, з-поміж

відіменні : край, внаслідок, коло, перед, протягом

відприслівникові: замість, кругом, обабіч, близько, навпроти, уздовж

віддієслівні: завдяки, виключаючи

За значенням усі прийменники можна розподілити на кілька груп:

  • просторові (працювати на заводі , жити в Україні , росте край дороги, живе біля школи),

  • часові (працювати з ранку до вечора, після обіду, до осені),

  • об’єктні (дбати про людей),

  • причини (бути відсутнім через хворобу),

  • мети (підготувати для розповсюдження),

  • умови та допусту ( від застуди, при температурі),

  • способу дії ( зі швидкістю, з апетитом, із задоволенням),

  • кількісні ( з хвилину, біля двох-трьох разів),

  • означальні ( життя без друзів, квіть з поля).

За будовою прийменники можуть бути

простими

складними

складеними

за, до, для, в, на, край, під, над, коло, біля, по, у

поміж, понад, щодо, з-під, понад, поза, з-над

на шляху до, праворуч від, на відміну від, залежно від

утворені поєднанням двох чи кількох прпостих прийменників

складаються з окремих кількох слів

Особливості вживання деяких прийменників

  1. Найбільші труднощі виникають у вживанні прийменника по, який в українській мові, на відміну від російської, має вужчу сферу функціонування й поєднується з іменником лише в конструкціях зі значенням:

1) мети (прийти по книгу, збирати документи по інстанціях);

2) місця чи напрямку дії (ходити по крамницях, повідомлення по телефону, їхати по дорозі);

3) місця поширення дії (майстер по дереву, ударити по нозі);

4) часу (відпочити по обіді = після обіду);

5) розподільності (роздати по примірнику книги кожному);

6) збірної кількості (ходити по двоє);

7) певних стосунків або взаємин (колега по роботі).

Увага! СПЛИВАЄ ТЕРМІН ПОДАЧІ ВІДОМОСТЕЙ ПРО КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО  ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА) ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИУ решті випадків прийменник по поступається місцем на, за, з, до, для, від, під, у та ін.

  1. Прийменники слід відрізняти від співзвучних їм омонімічних або па-ронімічних слів інших частин мови (іменників, прислівників), порівняйте: Шевченко Тарас Григорович Садок вишневий коло хати - презентація з  української літературиХоровод

    вечеряє коло хати

    утворили (що?) коло

    (прийменник)

    (іменник)

    В Україні протягом доби зафіксували 1 804 нові випадки COVID-19Что такое сквозняк и как он работает? искусственный ветер в доме! |  Элементарно🔰 | Яндекс Дзен

    Протягом доби зафіксовано 1804 нові випадки захворювання.

    Холодним  протягом (чим?) обвiяло хлопчика.

    (прийменник)

    (іменник)

    Для розрізнення варто пам’ятати, що прийменник не відповідає ні на яке питання, не є членом речення й стоїть біля іменників, займенників, числівників.

  2. При синтаксичному розборі прийменник підкреслюється разом зі словом, якого він стосується.

  3. В українській мові можливе вживання варіантів одного і того ж прийменника ( З - ІЗ - ЗІ -ЗО) або (У-В), що зумовлене закономірностями МИЛОЗВУЧНОСТІ МОВИ:

    З уживається:

    на початку речення: з наступного року...;

    після паузи (коми, тире, крапки з комою, двокрапки, дужки): дилери можуть укладати угоди між собою, з брокером;

    між голосними: згідно з інструкцією;

    після приголосного, перед голосним: майнові права, що випливають з авторського права; фахівець з економіки;

    після голосного перед приголосним (крім с, ш): знижка з ціни валюти, конференція з проблеми, згідно з наказом.

    ІЗ уживається:

    між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ): встав із сходом сонця, гастролював із цирком;

    та між групами приголосних (після них або перед ними): із двох примірників один був зіпсований; вийшов із тьмяної кімнати.

    ЗІ вживається:

    перед сполученням приголосних (2 приголосних ), коли початковими виступають з, с, ц, ч, ш, незалежно від закінчення попереднього слова: розмова зі звичайної робилася політичною; пов'язаених зі сплатою податків, продаж товарів зі знижкою, привітати зі святом, промовив зі сцени

    ЗО вживається:

    завжди при числівниках два, три: Буду у відрядженні днів зо два;

    із займенником мною: Вирішили зо мною укласти угоду.

    Чергування прийменників у – в

    Картинки про букву У детям — учим русский алфавитПрийменник У вживається:

    1) між приголосними: отримав у сумі, сплатив у розмірі;

    2) на початку речення: У період...;

    3) після паузи (коми, крапки з комою, тире, двокрапки, дужки): сплачуються внески на соціальне страхування, у державний бюджет;

    4) перед числовими показниками: У 2004 році...;

    5) перед словами, які починаються на в, ф, ст, хв, зву зв'язку, у відповідності, у статуті.

    Картинки про букву В детям — учим русский алфавитПрийменник В пишеться:

    1) між голоснимизаписано в акті;

    2) після голосного перед більшістю приголосних: зафіксовано в документі, зазначено в контракті, виготовлено в кількості;

    3) на початку речення перед голосним: В оголошенні, в акті зазначено;

    4) після приголосного перед голосним: зустріч в аудиторії, участь в агітації, показник в опитуванні.

    Написання прийменників разом, окремо, через дефіс

    Персональний сайт викладача української мови Марусіч Наталі - Службові  частини мови. Правопис

    вздовж

    з метою

    з-поміж

    внаслідок

    за винятком

    з-за, із-за

    поруч

    незалежно від

    з-поміж, з-над

Завдання №2:

Вільне введення тексту

Дослідження-зіставлення  Пояснити правопис однозвучних слів. Визначити, до яких частин мови вони належать.

Зібратися (в)гори — котитися (з)гори — котитися (з)гори високої; говорити (в)третє — заглянути (в)третє вікно; приїхати (в)двох — (у)двох кімнатах; йти (на)зустріч — (на)зустріч з братом.

Завдання №3:

Вільне введення тексту

Записати сполучення слів, добираючи з дужок потрібний прийменник і ставлячи іменник у потрібному відмінку.

1) Не з’явився (із-за, через, по) хвороба. 2) Пропустити заняття (з, по, із-за) поважна причина. 3) Підйом тривав (біля, протягом, близько) три години. 4) Призначили чергового (відповідно до, у відповідності з, за) правила внутрішнього розпорядку. 5) Працювати (по, за) контракт. 6) Залучити (в, до, для) роботи

Завдання №4:

Вільне введення тексту

Скласти заяву (або пояснювальну записку), дотримуючись усіх вимог офіційно- ділового стилю та використовуючи похідні прийменники незважаючи на, згідно з, відповідно до, у зв’язку з, у процесі, незалежно від.

Завдання №5:

Вільне введення тексту

Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишуться прийменники: 1) разом; 2) через дефіс; 3) двома і більше словами.

(За) ради миру, (на) перекір знегодам, (з) поза хат, (із) за лісу, (на) зустріч бурі, (по) серед жит, (з) за дерев, (залежно) від обставин, (з) перед носа, (по) під вікнами, (на) прикінці відпусток, з (по) під воріт, (з) над річки, (по) за село, у (напрямку) до мене, (під) час бою, (в) наслідок чвар, (з) під коліс, (по) над хмари, (за) для вас, з (по) між гілля.

Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного сполучення. З цих букв прочитаєте закінчення вислову давньоримського оратора Цицерона: “Треба не тільки опанувати мудрість, а й...”

Завдання №6:

Теоретичний блок

СПОЛУЧНИК

Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення:

  • І все на світі треба пережити,
    І кожен фініш – це, по суті, старт,
    І наперед не треба ворожити,
    І за минулим плакати не варт. (Л. Костенко).

Сполучник не буває членом речення.


Сполучники, як і прийменники, можуть бути багатозначними словами та вступати у синонімічні відношення. Багатозначними можуть бути що, щоб, як тощо:

  • Щоночі, як місяць зійде, старий вовк виходив на узлісся (часовий).

  • У неї очі – як зіроньки сяють (порівняльний).

  • Устина не сказала, як це сталося (з’ясувальний).

Сполучники-синоніми: і – й – та(у значенні і),  але – зате – проте, тож – тому, щоб – аби, бо – тому що, як – наче – ніби – мовби – неначе … тощо.


Групи сполучників за значенням (роллю в мові)

Сурядні – поєднують:а) рівноправні, незалежні частини складно­го речення;

б) однорідні члени речення.

Підрядні – поєднують залежні (підрядні) речення з головним у складному.

Н а п р и к л а д: і, а, проте, однак, або, чи

Н а п р и к л а д: як, бо, щоб, для того щоб

Види сурядних сполучників

Вид

Приклади

1.

Єднальні

і, й, та (в значенні і), також, теж, ні…ні, ані…ані, та ще й, а навіть: Все повторялось: і краса, й потвор­ність (Л.Костенко).

2.

Протиставні

а, але, зате, проте, однак, та (в значенні але), а втім, хоч…зате, як…так, не тільки…а й: Не час минає, а минаєм ми (Л.Костенко).

3.

Розділові

або, чи, то, або…або, чи...чи, то...то, не то...не то, хоч…хоч: Або пан або пропав (Нар. мудрість).

Види підрядних сполучників

Вид

Приклади

1.

З’ясувальні

що, як, ніби: І кождий з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко)..

2.

Обставинні:

а)

часу

Ледве, щойно, тільки, як, доки; як тільки, після того як, відтоді як: Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, я швидко вікно відчиняю (Із дитячої пісні).

б)

причини

бо, оскільки; тому що, через те що, у зв’язку з тим що, завдяки тому що: І слави людської зовсім ми не бажали, бо не герої ми і не богатирі (І. Франко).

в)

мети

щоб, щоби, аби; для того щоб: Щоб багато жити, треба працю любити (Нар. прислів’я).

г)

умови

якби, аби, як, якщо, коли; коли б, як тільки: Якби вивчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).

ґ)

способу дії

як: Як постелиш, так і виспишся (Нар. прислів’я).

д)

допустові

хоч, хай; незважаючи на те що, дарма що: Хочсорочка одна, та біленька щодня (Нар. прислів’я).

е)

є)

ж)

Порівняльні

міри, ступеня

наслідку

як, мов, наче, ніби, ніж, немов, неначе, мовби, мовби­то, нібито, неначе, неначебто, немовбито: Комусь, як марайому, як зоря (Нар. прислів’я).аж; що аж, що й: Закипіло, заревло навкруги, аж річка охнула (Панас Мирний).

так що: Хутір ховався серед дерев, так що влітку іншу хатку даремно очима шукатимеш (М. Трублаїні).

Групи сполучників за будовою

Прості

Складні

Складені

непохідні, їхнє походження визначити важко

утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом)

утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо)

й, і, а, ні, та, то, бо,що

зате, однак,  або,якщо, якби, щоб, нібито,

немовбито, неначебто, ніби

через те що, для того щоб, зтим щоб, незважаючи на те

що, в міру того як, перед

тим як, дарма що, так що

Групи сполучників за способом уживання

Одиничні

Повторювані

Парні

уживаються між однорідними членами речення або частинами складного речення один раз

уживаються між однорідними членами речення або частинами складного речення не менше двох разів

уживаються між однорідними членами речення або частинами складного речення тільки у парі

а, бо, та, але, щоб, немовби

чичи, тото, ніні,іі, абоабо, хочхоч

не тількиа (але) й, яктак і, хочале, якщото, як нетак, чимтим, щото, не стількискільки, колито

Стара свита, та по-новому пошита (Нар. прислів’я).

І жнець, і швець, і надуду грець (Нар. прислів’я).

Що голова, то й розум (Нар.прислів’я).


Групи сполучників за походженням

Непохідні

Похідні (утворені від інших частин мови)

Їх походження встановити не можливо: а, чи, а, але, й

Утворені з інших частин мови: проте, щоб, якби, тому що, через те що

Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів

Сполучники – пишуться разом

Інші частини мови – пишуться окремо

1.

Сполучники можна замінити інши­ми синонімічними сполучниками: зате, проте а, але, однак; таж – адже, тож – тому, якби – коли б, якщо – коли, щоб – аби, притому – до того ж:Хоч не застав Івана вдома, зате (проте) прогулявся.

Інші частини мови: прийменник і займенник, займенник і частка, прислівник і час­тка – такій заміні не підлягають: За те оповідання його похвалили.Частки б, би, ж, же можна переставити

на інше місце в реченні, і зміст не

зміниться:

Як мені хотілося б скласти екзамен на відмінно.

2.

Сполучники членами речення не бу­вають і не відповідають на питан­ня.

Займенники, прислівники є членами речення і відповідають на питання: яка? та ж; про що? про те; за що? – за те; при чому? – при тому

3.

У сполучниках якби, якщо наголос падає на останній склад: Якби мені черевики, то пішла б я на музики(Т.Шевченко).

На прислівник як завжди падає логічний наголос: Як би мені хотілося скласти екзамени на відмінно.

Увага! СПЛИВАЄ ТЕРМІН ПОДАЧІ ВІДОМОСТЕЙ ПРО КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО  ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА) ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИЗверніть увагу! Прості речення у складному можуть з’єднувати сполучні слова – самостійні частини мови, які є членами речення: відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скіль­ки); прислівники (де, куди, звідки, коли, відколи, чому): Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л.Костенко).


Розрізнення сполучників та сполучних слів

Сполучники

Сполучні слова

1.

Не бувають членами речення: Слухай, діброво, що ліс говорить (Нар. прислів’я); Вона сказала, що була вдома. В обох реченнях сполучник що приєднує підрядну частину, підмет якої або наявний (ліс), або його можна підставити (…що вона була вдома).

Є членами речення: Вона так гарно намалювала сімейку грибів-боровиків, що  стали в коло на лісовій галявині (В. Чухліб).Що можна замінити або іншим сполучним словом (які), або словом-об’єктом із першого простого речення (гриби-боровики).

2.

На сполучники не падає логічний наголос: Вона сказала, що була вдомаНаголос падає на слово вдома.

Часто вимовляються з логічним наголосом: Вона знала, хто був у парку. Наголос падає на слово хто.

3.

Підрядну частину із сполучником не можна замінити питальним реченням: Грицунь сказав, що він іде найматись (В.Винниченко)

Часто (але не завжди) підрядну частину можна замінити питальним реченням: Звідки вони взялися, ніхто ні в кого про те не спитав. (Звідки вони взялися?)

 ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ

  1. Сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пишуться разом (одним словом):

    а) адже, аніж, ніж, отже, отож, таж, також, теж, тож;

    б) аби, мовби, немовби, ніби, начеб, неначеб, щоб, якби;

    в) мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто;

    г) абощо, тощо, якщо;

    д) притому, притім, причому, причім, проте, зате, затим.

  2. Частина сполучників може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо, а саме: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б, коли б, коли б то.

  3. Окремо пишуться всі складові частини в таких сполучниках: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як.

  4. У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, наступні — окремо, а саме: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

  5. Сполучники з підсилювальними частками отож-бо, тож-то, томуто, тим-то, якби-то, тільки-но пишуться через дефіс.

Завдання №7:

Вільне введення тексту

Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишеться частина сполучника, що в дужках: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс. Ненаб(то) вже ніч, тож(то) й думав він, дарма(що) не козак, тим(то) і часу нема, (про)те мовчу, сміх та(й) тільки, ото(ж) усе зваж, тільки(но) приніс, (тим)часом як усі мовчали, хоч(би) хто один, якби(то) сам, все(ж) прийду, як(би) не тин, ніби(то) якийсь палац, отож(бо) не будьмо злі, коли(б) сидів тут, та(ж) згодиться, тому(що) важливе, тому(то) і звернувсь до них, то(ж) будь розумним.

Ключ. В останньому слові кожного сполучення підкресліть останню букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову Олександра Олеся: “О слово рідне! Орле скутий! …!”

Завдання №8:

Вільне введення тексту

Прочитайте речення. Доберіть заголовок. Відновити речення, уставивши потрібні за змістом сполучники підрядності (відповідно до смислових зв’язків, зазначених у дужках). Визначити групу за значенням сполучників підрядності. З’ясувати, які однорідні члени поєднують сполучники сурядності у 4 і 5 реченнях. Доповнити текст 2 реченнями зі сполучниками сурядності й підрядності.

Андріївська церква: Вранці невідомі кидали "коктейлі Молотова" в Андріївську церкву « Новини | Мобільна версія | Цензор.НЕТ

1) Андріївська церква названа на честь Андрія Первозванного, ... (причина) апостол Андрій на місці, де тепер стоїть храм, поставив дерев’яний хрест.

2) У літописах розповідається, ... (з’ясування) апостол Андрій проповідував християнство на території нинішньої України.

3) Історія Андріївської церкви почалася тоді, ... (час) Київ відвідала імператриця Єлизавета Петрівна.

4) Єлизавета побувала в багатьох святих місцях, ... (мета) зробити великі пожертвування різним церквам і монастирям.

5) Церква гармонійно поєднує в собі пишноту й урочистість, ... (допустовість) збудована у стилі бароко (За О. Ламоновою).

Завдання №9:

Вільне введення тексту

Трансформація мовних одиниць

Записати речення, замінюючи прості і складні сполучники синонімічними складеними. Пояснити їх правопис.

1) Давній український народ славив світлі небесні сили, щоб пригорнути до себе ласку неба (І. Нечуй-Левицький). 2) Немає необхідності ненавидіти інші народи, бо ти патріот (Д. Лихачов). 3) Люди молилися небу, аби прогнати від себе холод, хмари, негоду (І. Нечуй-Левицький). 4) Можна і в дрібниці зробити добро людині, бо багато що починається з дрібниць (Д. Лихачов). 5) Як прийде туга, пізнаєш друга (Нар. творчість). 6) Хоч не красне, але власне (Нар. творчість)

Завдання №10:

Теоретичний блок

ЧАСТКА

Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:

  • Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).

Частка не є членом речення.


Розряди часток за значенням

Формотворчі

Словотворчі

Заперечні

Модальні

а) утворюють умовний спосіб

дієслів: б, би (зробила б);

б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай;

в) творять зворотні дієслова: -ся,

сь (сміється, знайшовсь);

г) творять найвищий ступінь

порівняння прикметників і прислівників: най-, що-, як- (найкращий, щонайвище).

утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо,

колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше)

Заперечують

висловлене:

не, ні, ані (не

образив, ні про

що, аніскільки)

надають окремому слову в реченні або цілому реченню

додаткових

відтінків (так,

еге, лише, ледве чи, це, власне, саме)

Про написання часток див. розділ «Орфографія. Правопис часток»!

Види модальних часток

Види

Приклади

1.

Питальні

чи, хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов).

2.

Стверджувальні

так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка).

3.

Підсилювальні

як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний).

4.

Вказівні

ось, от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка).

5.

Означальні

саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка).

6.

Видільні (обмежувально-видільні)

навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – зна­чить жить! (І.Франко).

7.

Спонукальні

Годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! (П.Грабовський).

8.

Кількісні

Майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село.

9.

Власне модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення)

мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко).

Групи часток за походженням

Непохідні

Похідні (утворені від інших частин мови)

Їх походження встановити не можливо: чи, о, но, і

Утворені з інших частин мови: мовби, хоча б, онде, якраз, навряд чи, ніби

Групи часток за будовою

Прості

Складні

Складені

непохідні, їхнє походження визначити важко

утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом)

утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо)

й, і, а, ні, як, он, це, он, ген

нібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде

навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б

Розрізнення часток та інших частин мови

Частки

Сполучники

Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.).

Поєднують однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення.

Прислівники

Точно такий подарунок ми придбали вчора бабусі.

Відповідають на питання: Відстань визначили точно (як?).

ПРАВОПИС ЧАСТОК

Разом пишуться:

  1. Частки аби, де, сь, чи, що, як, ані, чим, ні: абиколи, якраз, деякий, хтось, щодня, якнайліпше, анітрохи, чимдуж. Але: поки що, дарма що, ледве що.

  2. Частки би, б, же, ж, ось, он, то у складі сполучників: щоб, якби, немовбито, адже, отже, також.

Через дефіс пишуться частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, -бо, но-, то-, -от, -таки, бозна-: будь-коли, бозна-хто, стій-бо, як-от, умів-таки, так-то. Але: хтозна в кого, будь у чому, все ж таки, хтозна й хто; таки вивчив, таки домігся свого.

Окремо від інших самостійних слів пишуться частки же, ж, то, ось, он, хай, нехай, би, б, що то, що за, чи то: Голос криниці — чого ж ти замовк? (Л. Костенко). Що за золота у вас дитина (А.Тесленко).

Персональний сайт викладача української мови Марусіч Наталі - Правопис  часток НЕ і НІ з різними частинами мови

Персональний сайт викладача української мови Марусіч Наталі - Правопис  часток НЕ і НІ з різними частинами мови

Завдання №11:

Вільне введення тексту

Розкрити дужки й записати частки, згрупувавши їх за правилами написання: разом, окремо і через дефіс. Аби(хто), де(які), що(сь), мов(би), ніби(то), те(ж), от(же), казна(який), хіба(що), таки(знав), ні(з)ким, де(про)кого, тільки(но), пішов(таки), співай(бо), не(спішив), не(в)же, все(ж)таки, якось(то), чим(би)то.

Завдання №12:

Вільне введення тексту

Записати, розкриваючи дужки. З’ясувати правила написання не і ні з різними частинами мови. Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

1) Уламок рейки!.. Він був такий важкий, що іншим разом Хаєцький певно, (ні)защо його (не)підняв би. 2) Пройшовши наскрізь вуличку, він (Хома) (не)зустрів (ні)кого зі своїх. 3) — (Не)вже ми оце врятовані? І (ні)хто нас більше (не)ловитиме, (ні)хто (не)постріля? 4) Хомі (ні)колилось, бій уже відгримів десь за містечко (О. Гончар). 5) Він (не)ловив линів у озерах (ні)волоком, (ні)топчійкою, а яко(сь) (не)наче брав їх з води прямо руками. 6) — (Ні)чого у світі я так (не)люблю, як саджати що (не)будь у землю, щоб проізростало,— любила проказувати мати. 7) — Прямо, та й прямо, та й прямо, та й (ні)куди ж (не)звертайте! — гукав дід подорожньому. 8) (Ні)дід, (ні)ми (не)розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас. 9) У хаті (ні)що (не)замикалось (О. Довженко). 

Рефлексія від 6 учнів

Сподобався:

5 1

Зрозумілий:

6 0

Потрібні роз'яснення:

6 0
Рекомендуємо

Розбір прийменника як частини мови

Розбір прийменника як частини мови

307

Українська мова
7 клас

20 грн

Загальна характеристика Європи

Загальна характеристика Європи

182

75 грн

Трудове право: загальна характеристика (ПРАКТИКА)

Трудове право: загальна характеристика (ПРАКТИКА)

206

Трудове право
9—12 клас, I—IV курси та дорослі

25 грн

Прислівник як частина мови

Прислівник як частина мови

87

Українська мова
4 клас

20 грн

Службові слова

Службові слова

225

Українська мова
1 клас

20 грн

Схожі уроки

РМ. Контрольний письмовий докладний переказ розповідного тексту з елементами опису памяток історії і культури в публіцистичному стилі.

РМ. Контрольний письмовий докладний переказ  розповідного тексту з елементами опису памяток  історії і культури в публіцистичному  стилі.

286

Українська мова
8 клас

Правопис складних іменників (повторення й поглиблення).

Правопис складних іменників (повторення й поглиблення).

277

Українська мова
6 клас

Розділові знаки в СПР з кількома підрядними

Розділові знаки в СПР з кількома підрядними

247

Українська мова
9 клас

Розвиток зв"язного мовлення. Есе.

Розвиток зв"язного мовлення. Есе.

114

Українська мова
10 клас

Розвиток мовлення. Будова опису приміщення. Усний переказ художнього тексту, що містить опис приміщення. .

Розвиток мовлення. Будова опису приміщення. Усний переказ художнього тексту, що містить опис приміщення. .

127

Українська мова
6 клас