Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова і речення. Головне і залежне слово в словосполученні

ТЕМА УРОКУ: Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова і речення. Головне і залежне слово в словосполученні

МЕТА: поглибити знання про словосполучення, розкрити сутність словосполучення як одиниці синтаксису; сформувати поняття «лексичне словосполучення» і «фразеологічне сполучення»; знаходити і виправляти граматичні помилки у зв’язному висловлюванні; розвивати творчі вміння побудови словосполучень; виховувати мовну культуру.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння знань (формування мовної і мовленнєвознавчої компетенції).

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ: підручник, проектор, алгоритм щодо визначення словосполучення.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

IІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Робота над текстом (навчальне читання мовчки)

Прочитати мовчки текст.

ОСІННІЙ ДЕНЬ У ЛІСІ

Осіннього дня ми пішли всім класом до лісу. Був теплий сонячний день. Галявини були вже вкриті жовтим листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли на галявину, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті, й коричневі листки. Десь далеко-далеко чувся стукіт: тук, тук, тук. То стукав дятел. І ще чули ми якийсь дивний спів: щось ніби бриніло, немов десь далеко-далеко хтось грав на дивній скрипці. Бриніло ніби десь у глибині лісу, а може, й під землею. Що ж воно таке?

Довго ми прислухалися, але не могли збагнути, що то за музика. А коли перейшли глибше в ліс, музика стала виразніша, й ми зрозуміли: то дзвонить струмок у яру (В. Сухомлинський).
Дати відповіді на запитання до тексту:

а)Що відображає заголовок — тему чи основну думку висловлювання?

б) Від якої особи ведеться розповідь у тексті?

в) Чим були вкриті галявини в лісі?

г) Доведіть, чому килим був барвистим.

д) Що бриніло десь далеко в лісі?

3. Виписати з тексту словосполучення зі словом день. Визначити головні і залежні слова в кожному словосполученні. Дібрати залежні слова до виділених слів. Назвати частини мови, якими вони виражені.

Робота з опорною таблицею

Учням пропонується пригадати вивчене з теми «Словосполучення» на основі теоретичного матеріалу, поданого в таблиці.

Запитання за матеріалом таблиці:

1) Яку роль виконує словосполучення у мовленні? Чим воно відрізняється від слова?

2) Яку будову має словосполучення?

3) Як зв’язуються слова у словосполученні?

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Створення проблемної ситуації

П’ятикласникам пропонується розглянути чотири малюнки, на яких зображено листок дуба, каштана, горіха і клена.

Листок

Дубовий листок

Який підпис із двох називає зображений предмет більш точно? Чому? Назвати, що зображено на інших малюнках: спочатку одним словом, потім — тим же словом із залежним, тобто словосполученням.
Записати утворені словосполучення. Визначити, якою частиною мови виступають головні і залежні слова. Побудувати моделі словосполучень.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

Словосполучення — синтаксична одиниця, яка складається з двох або більше повнозначних слів і служить назвою предметів, дій або їх ознак (дрібненькі опеньки, сісти на пеньок, різко повернутися). Словосполучення має свою структуру: головне і залежне слово. Слова зв’язуються у словосполучення за змістом і граматично. Змістовий зв’язок встановлюється за допомогою питання, яке ставиться від головного слова до залежного (дихати як? легко). Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення (плоди дубів), закінчення і прийменника (опинитися між березами).

Фізкультхвилинка

У. Узагальнення й систематизація знань.

Творче конструювання.

Утворіть з кожної пари слів словосполучення, а потім доберіть до нього синонімічне. Утворені словосполучення запишіть. За потреби для граматичного зв’язку слів використовуйте прийменники.

Будинок, цегла; дні, осінь; комп’ютер, програма; витвір, природа; економіка, розвиток; земля, Україна; сік, яблука; хвилі, Дніпро; берег, море.

Гра «Хто швидше?» (соціальна компетентність)

Утворіть за 1 хвилину якомога більше словосполучень з поданих слів і запишіть. Форму слів можна змінювати.

День, сорочка, повільно, сонячний, дім, вечір, пізно, село, плавати, річка, над (наді), із, у, до, мене, робота, уранці, клас, великий, ходить, учорашній, на, червоний, хлопчик.

Учитель (інформаційна компетентність)

-Діти! Що означає вислів «ловити гав»? (бути неуважним). Такі словосполучення називаються фразеологічними, а інші – лексичними.

Фразеологічні словосполучення виступають одним членом речення, їх можна замінити одним або кількома словами (байдики бити - лінуватися).

Виконання вправи.

Спишіть, добираючи з дужок таке слово, щоб утворився стійкий вислів – фразеологічне словосполучення. Поясніть значення кожного фразеологізму.

Накивати (п’ятами, руками), пекти (раки, млинці), скласти (книжки, руки), народитися (восени, в сорочці), вовчий (хвіст, апетит), зарубати на (носі, колоді), підставити (стільчик, ногу).

Робота біля дошки.

Виправити словосполучення, користуючись таблицею «Культура мовлення» на с.141. Відредаговані словосполучення запишіть за зразком.

ЗРАЗОК. Вибачте (кому?) нам.

Дякую тебе, зламав по неуважності, подякувати однокласників, вибачте мене, потребує допомогу, хворий ангіною.

УІ. Підсумки. Оцінювання

- Чи досягли мети, поставленої на початку уроку?

- Що запам’ятали?

- Оцініть свою роботу на уроці.

УІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу.