Складові особистої гігієни. Гігієнічні процедури. Біологічні ритми і здоров’я. Значення сну в юнацькому віці .

Поняття «Біологічні ритми»

Стан здоров’я та працездатність людини багато в чому залежать від того, наскільки режим праці й відпочинку відповідає її індивідуальним біоритмам.

Біоритмами називають ритми фізіологічних процесів, властиві всім живим організмам. Їхній характер завжди індивідуальний.

Залежно від характеру біоритмів людей можна розділити на п’ять біоритмічних типів, або хронотипів. Це «сови», що пізно лягають спати, найбільш активні в другій половині дня чи ввечері та вночі; «жайворонки» — рано встають, найбільш активні ранком; слабко виражений ранковий тип; «голуби», однаково активні в різний час доби; слабко виражений вечірній тип.

Розрізняють добові, сезонні, місячні, річні, багаторічні біоритми.

Що таке біологічні ритми?

• 1729 року французький астроном де Меран, спостерігаючи за рослинами, відкрив явище біологічної ритмічності.

• Біоритми — це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя — молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організменому, популяційному, біосферному.

• У 1960­ті роки Мішель Сіфр, французький спелеолог і «спелеонавт», проводив серію досліджень біоритмів, перебуваючи в глибокій печері на самоті та без можливості визначення часу й дати. У результаті його досліджень було відкрито, що людський організм самотужки здатен підтримувати близький до 24 годин біологічний цикл. Також було відкрито дводобовий цикл, коли протягом 22 діб середня тривалість фізіологічної доби Сіфра становила близько 48 годин.

  Без біоритмів неможлива нормальна взаємодія систем організму. Якщо біоритм порушується, починається патологія.

  Велике значення мають сезонні біоритми. Вони визначають залежність захворюваності від часу року. Восени й, особливо, навесні більш частими стають загострення виразки шлунка, алергії і ревматизму тощо.

  Режим праці й відпочинку має відповідати хронотипу. «Жайворонкам» не рекомендується працювати у вечірню зміну чи по ночах, тому що може порушитися синхронність дії біоритмів організму. Результат — різке погіршення стану здоров’я.

Сон є фізіологічним процесом, під час якого людина перебуває в особливому стані. Цьому стану притаманні змінена свідомість, зниження рівня мозкової діяльності та реакції на зовнішні подразники.

Сон є найважливішим елементом життєдіяльності людини, тож із 2008 року кожну третю п’ятницю першого місяця весни відзначають День сну.

Разом зі сном у нічний час частиною традицій багатьох народів є денний відпочинок, або сієста.

Під час сну мозок переробляє накопичену за день інформацію. Важливою функцією сну є відновлення імунної системи людини.

Сон ділиться на кілька стадій (фаз), які повторюються з певною закономірністю впродовж усієї ночі. Кожна стадія сну залежить від активності тієї чи іншої структури мозку. У фазі повільного сну краще засвоюються і закріплюються в пам’яті здобуті знання. У фазі швидкого сну можливе моделювання майбутніх подій на рівні підсвідомості.

Здоровий сон може тривати від 4 до 8 годин. Однак це досить суб’єктивно, оскільки тривалість сну залежить від фізичного стану людини. Значне навантаження впродовж дня потребує більш тривалого нічного відпочинку.