Розвиток мовлення
Складний план прослуховуваного чи прочитаного тексту.
Складання плану готового тексту — це один із найнеобхідніших компонентів роботи над текстом. Складний план допомагає передати зміст тексту повніше.
Складний план має три частини.
Вступ — передісторія розповіді, що розвивається в основній частині. Вступ має підготувати до сприймання викладу. Тут доцільно розповісти про історичні події зображуваних в основній частині подій; життєву основу конфлікту, що буде розв’язаний; факти з біографії письменника, які глибоко розкривають перипетії твору тощо.
Основна частина — сформульована у вигляді заголовка теза, яку треба довести. Вона розчленовується на кілька пунктів, які, у свою чергу, можуть поділятися на підпункти, що деталізують думку.
Висновок — підсумок написаного, що випливає з основної частини. Тут доречно наголосити на значенні художнього твору чи образу, висловити своє ставлення до зображуваних подій.
Складний план використовують для того, щоб чіткіше сформулювати мікротеми, більш детально з’ясувати мікрочастини тексту.
Складний план складається всього з трьох загальних пунктів (вступу, основної частини, висновків), але ці пункти поділяються на підпункти.
Структура складного плану така:
1. Вступ.
II. Основна частина
1. …:
а) ...;
б) ...;
в) ...;
2. …:
а) ...;
б) .....
III. Висновки.
Основними джерелами матеріалу для твору є художня, наукова, науково-популярна література, періодичні видання, випадки з життя.
Опрацювання пам’ятки добору й систематизації матеріалу до твору
ЯК ДОБИРАТИ Й СИСТЕМАТИЗУВАТИ МАТЕРІАЛ ДО ТВОРУ
1. Вдумайтесь у зміст теми, зрозумійте її сутність і мету.
2. Доберіть тексти тематично співзвучних художніх творів, публіцистичних або наукових статей.
3. Виділіть і перечитайте окремі місця дібраних джерел. Оформіть тезаурус: афористичні вислови, цікаві думки, описи тощо.
4. Виберіть із тезаурусу ті думки, які справді таки підтверджуватимуть (розвиватимуть, уточнюватимуть чи пояснюватимуть) висловлену думку.
Дослідження-відновлення зв’язного висловлювання
Прочитати висловлювання. Чи можна його назвати текстом? Чому?
Розставити абзаци так, щоб зміст тексту відповідав поданому плану.
Вижницю називають воротами Карпат. Широко відчинені вони для тих, хто прагне прилучитися до первозданної гірської краси. Цілюще гірське повітря, настояне на хвойних пахощах, мальовничі пейзажі, що милують зір і створюють добрий настрій, привітність місцевих жителів — усе це приваблює сюди на відпочинок сотні жителів нашої країни.
А ще в цьому селі є тесаний храм, споруджений буковинськими майстрами без жодного цвяха. Увагу туристів привертає також невеличка каплиця, що стоїть край дороги. Пригляньтеся уважніше до старослов’янського мережива, вирізьбленого на стінах каплички, і ви прочитаєте сумний літопис про тяжкі роки кріпацтва, гірку минулу долю цього невеличкого карпатського села.
Сьогоднішня Вижниця — буковинський центр деревообробної промисловості, місто життєрадісних трудівників, народних митців й умільців, художні твори яких неодноразово були окрасою міжнародних виставок.
У письмових документах Вижниця вперше згадується в 1501 р. На початку XVIII століття тут повстав проти гнобителів народу легендарний Олекса Довбуш зі своїми опришками.
У широкій долині, де непокірний Черемош виривається із полону стрімких вершин і несе свої води назустріч Пруту, розкинулося місто Вижниця. Усе в ньому невіддільно пов’язане з горами. Вони наділили його неповторною красою і привабливістю (За В. Демченко, Е. Друкмані).
План
1. Місце розташування Вижниці.
2. Перша згадка та історичне минуле Верховини.
3. Сучасне життя Вижниці.
4. Вижниця — ворота Карпат.
5. Визначні пам’ятки невеличкого карпатського села.
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Чи потрібен простий план при складанні зв’язного висловлювання?
2. Чому саме треба складати плани?
Коментар учителя. План мусить спрямувати не лише зміст письмової роботи, а й її композицію. Він надає творові чіткості, стрункості, повноти і довершеності, є контурним твором.
Робота з текстом
►Прочитайте уважно текст. Визначте тип і стиль мовлення. Дайте заголовок.
Кожний народ має свою систему міфів. До нас дійшли давньогрецькі міфи про олімпійських богів, скандинавські міфи й міфи багатьох інших народів. Початковий склад східнослов’янських міфів виник до того часу, коли з розрізнених східнослов’янських племен утворилася єдина держава — Київська Русь. Відбулося це в X столітті.
Відомості про слов’янську міфологію можна черпати тільки з давньоруських літописів періоду християнства й усних народних переказів, які передавалися з покоління в покоління. Тут слід відзначити, що після прийняття християнства віра у вищих богів порівняно швидко стерлася з народної пам’яті, поступившись своїм місцем християнським уявленням про Бога. Однак нижчі міфологічні істоти, якими народна уява заселила земні простори, не забулися. Віра в домашніх духів, русалок, які виходять з рік на поля в пору цвітіння злаків продовжувала існувати у свідомості народу. Більшість простих людей по суті залишилися язичниками. Така ситуація зберігалася на Русі впродовж декількох століть, і лише в XVI, як вважають учені, православ’я почало переважати у свідомості народу.
Наприклад, образ русалки відомий усім східним слов’янам, а про кікімору розповідають лише на Російській Півночі. Багато елементів язичницької картини світу змінилося під впливом християнської культури. У першу чергу це стосується календаря. Православний календар з його системою свят будувався з урахуванням важливих для язичника дат. Унаслідок цього в народному уявленні зміст багатьох християнських свят змінився під впливом тих язичницьких календарних дат, на які ці свята припали. І навпаки, язичницькі елементи свята були переосмислені під впливом християнської культури.
Традиційні міфологічні вірування краще за все збереглися в українських Карпатах і в Поліссі. Багато вчених вважають Полісся прабатьківщиною слов’ян, тому існуючі там стародавні перекази є дуже важливими для розуміння міфології Стародавньої Русі (З енциклопедії).
► Розділіть текст на уривки. Перечитайте кожний ще раз. Складіть складний план тексту.
У робочий зошит запишіть тему уроку та складний план до тексту про міфи.