Коли людина розуміє себе, свої емоції, у неї не виникає труднощів у стосунках з іншими. Розуміння себе — це мистецтво, яке рідко буває від природи, його треба навчатися.

Щоб пізнати себе, потрібно ставити запитання: «Хто я? Що зі мною відбувається? Як це виправити?». Потрібно зрозуміти свій внутрішній світ, побачити свої позитивні й негативні якості. Пізнати себе допоможе самоспостереження, самоаналіз і самоусвідомлення. Тобто потрібно подивитися на себе збоку й заглянути всередину себе. Так ти зможеш відчути процеси, які відбуваються всередині тебе, і контролювати їх. Таким чином ти можеш опановувати себе.

Опанувати себе допоможе самодисципліна. Коли ти плануєш своє життя, свій день, ти не витрачаєш часу й рухаєшся в правильному напрямку. Важливо ставити собі дедлайни та звітувати перед собою за їх дотримання. Щоб опанувати себе, потрібно розвивати мистецтво самовладання — навичку людини зберігати спокій у будь-якій складній ситуації. Самовладання є вмінням узяти себе в руки. Таке вміння передбачає контроль над своїми й чужими емоціями, вміння приймати виважені рішення. Самовладання дає змогу швидко реагувати й оцінювати ситуацію, допомагає зберігати спокій і впевненість у собі.

Сформулюй 2–3 поради, як опанувати себе.

ЯК ВИЯВЛЯТИ ТЕРПЛЯЧІСТЬ І СТРИМАНІСТЬ?

Коли ти чогось вчишся чи працюєш над собою, важливо проявляти таку моральну якість і чесноту, як терплячість. Терплячість — це здатність проявляти витримку під час подолання труднощів. Вона є властивістю людини проявляти терпіння, що передбачає відсутність негативної реакції в певній ситуації. Терплячість також допомагає керувати емоціями, особливо допомагає долати дратівливість. Терплячість є рисою характеру людини. Терплячість розуміють як спеціальну витримку, як прояв «сили проти себе».

Як ти розумієш цей вислів: «прояв сили проти себе»? Чи вважаєш ти себе терплячою людиною і чому? (Прикріпи файл)

Як розвивати терплячість у собі?

Дотримуйся таких порад:

став мету та плануй чіткі кроки її досягнення;
плануй посильну кількість завдань, правильно розподіляй час;
під час планування будь-чого продумуй запасний план;
відмовляйся від непотрібних захоплень, справ і дій;
не нервуй. У будь-якій ситуації включай розум, а не емоції;
зрозумій, що залежить від тебе, а що ні, і сприймай це спокійно;
пам’ятай, що процес так само важливий, як і результат

Стриманість — це свідоме гамування бажань, почуттів, пристрастей, задоволень тощо. Вона полягає у відмові

Від добрих або лихих прагнень упродовж певного періоду часу чи впродовж усього життя. Головною рисою стриманості є міра в усьому. Стриманість виражається в поведінці, мові, рухах і залежить від виховання. Якщо в родині стримано реагують на ситуацію чи події, то цю звичку опановують діти, а якщо дорослі реагують емоційно, імпульсивно, то діти теж будуть так само поводитися. Отже, стриманість — це вміння керувати собою, контролювати свої почуття і емоції.

ЩО ТАКЕ ДОБРОЧЕСНІСТЬ?

Для того щоб нікого не ображати, проявляти стриманість і терплячість, потрібно у своїй поведінці бути доброчесним. Доброчесність — це бажання робити певні вчинки на користь інших людей і суспільства. Бути доброчесним — означає проявляти порядність, людяність, справедливість, а не керуватися своїми вигодами для власного блага. Доброчесність також є стандартом поведінки в родині, колективі, громаді, суспільстві. Доброчесна людина завжди ставить запитання: «Що я можу зробити корисного для інших?». Така людина є добродушною і щирою, має бажання допомогти.

Доброчесна людина завжди діє по совісті й відповідно до норм моралі. Один добрий вчинок ще не є доброчесністю. Ці вчинки мають бути постійні. Що більше хороших вчинків, то менше поганих. Якщо ти зробив/зробила хороший вчинок, щоб отримати якусь вигоду, то цей вчинок вже не буде доброчесним.