Конструктор уроків
Мета: формувати поняття про самореалізацію у підлітковому та юнацькому віці, дати уявлення про взаємозв’язок самопізнання та формування особистості, ознайомити зі складовими самореалізації; розвивати образне мислення, життєві навички, сприятливі для здоров’я та безпечної життєдіяльності; виховувати позитивне ставлення до своїх життєвих перспектив.
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Теоретичний блок
Щоб стати особистістю, потрібно знайти себе, виховати і навчити себе, визначити своє місце в житті, показати себе світу, зайняти в ньому своє місце і чинити гідно (Іван Бойченко, український філософ).
Той, хто міцний тілом, може витримати і спеку, і холод. Той, хто здоровий духом, може перенести і гнів, і горе, і радість, і інші почуття (Епіктет, давньогрецький філософ).
Жити — значить робити речі, а не купувати їх (Аристотель, давньогрецький філософ і логік).
Щоб стати особистістю, необхідно, насамперед, пізнати себе. Себе доводиться пізнавати все життя. Самопізнання — це своєрідний старт для процесу самореалізації особистості, який набуває особливого значення в підлітковому та юнацькому віці.
Важливими умовами повноцінного розвитку людини є її усвідомлене прагнення до максимально повного розкриття та реалізації власних потенційних можливостей, здатність самостійно визначати свій життєвий шлях і досягати поставлених цілей. Особливо чутливою до суспільних змін та відкритою до самозмін є молодь. Цей віковий період пов’язаний не тільки з одержанням знань, формуванням умінь і навичок, але й характеризується розвитком особистісної зрілості, усвідомленням себе як суб’єкта життєдіяльності, намаганням реалізувати себе в різних сферах. Процес особистісного та професійного самовизначення є непростим, оскільки, з одного боку, існування в соціальному середовищі висуває вимоги до адаптації особистості в суспільстві, а з іншого — самореалізація тісно пов’язана з унікальністю та неповторністю людини.
Кожна особистість унікальна по-своєму. Життєвий шлях окремо взятої людини ніколи не вийде повторити, а його ширина (якість життя) залежить лише від нас. І тут у багатьох виникає проблема, яка полягає в самореалізації людини як особистості. Одним удається знайти свою нішу, інші все життя проводять у пошуках, а є й такі, що марнують кращі роки.
Поняття «самореалізація», «самопізнання»
Самореалізація — це здійснення особистісних можливостей «Я» за допомогою власних зусиль, а також співдіяльність із іншими людьми.
Самореалізація активізується щодо тих рис, властивостей і якостей людини, які раціонально і морально прийнятні й підтримуються суспільством. Разом із тим людина є такою, якою вона зробить себе сама, наскільки вона сама себе відчуває. Самореалізація є атрибутом самого існування людини, «вершиною» піраміди потреб.
Самоактуалізація (від лат. actualіs — дійсний, справжній), самореалізація — прагнення людини якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей.
Самопізнання — це вивчення психічних властивостей, процесів і станів своєї особистості, в тому числі її спрямованості (мета, мотиви, інтереси, ідеали, переконання), характеру, темпераменту, здібностей, пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, увага, пам’ять, уявлення, мислення), вольових емоційних процесів, а також психофізіологічного стану організму й особистих якостей.
Аналізуючи результати своєї діяльності, власну поведінку, рівень фізичного і психічного здоров’я, особа пізнає свої якості.
Самореалізація — це не тільки процес удосконалення особистості й пізнання себе. Також це результат постійного зростання і роботи із внутрішнім потенціалом.
Про людей, які змогли реалізувати свої внутрішні ресурси, зазвичай говорять, що вони «відбулися» в житті. Однак, щоб це сталося, людина зобов’язана постійно розвиватися, розкрити повністю свій потенціал.
Прийняття рішення — це процес, який починається з констатації виникнення проблеми та завершується вибором дії, що спрямована на її усунення.
Складові стратегії самореалізації:
1) самопізнання і самооцінка;
2) самовизначення;
3) саморегуляція;
4) самоосвіта;
5) самовиховання.
Самореалізація має такі складові:
№2:
Завантаження файлу
Домашнє завдання: читати пар.12,13,14 с.88-108.
Виконати три ОБОВ'ЯЗКОВІ завдання:
1. Здійснити власну оцінку психологічного потенціалу за зразком - завд. 1,2,3,4 на с.93-94
2. Виконати письмово завд. 1,2,3 на с.99
3. Підготуйте повідомлення (опишіть) один із методів володіння собою на вибір на с.105 ( або з групи 1, або з групи 2, або з групи 3)
Рефлексія від 95 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення:
Володимир Винниченко. Оповідання «Федько-халамидник». Самореалізація підлітків. Художня розповідь про Федька, його життя, стосунки з однолітками