Конструктор уроків
1
Перший варіант (так звана «Правда Ярослава») був складений приблизно між 1016–1030 рр., спочатку для Новгорода, коли Ярослав був новгородським князем.
Друге доповнення — «Правда Ярославичів» — створили його сини Ізяслав, Святослав і Всеволод після смерті батька (друга половина XI ст.).
Згодом збірник поповнювався новими статтями та існував у трьох основних редакціях:
Коротка Правда — найдавніший варіант (Правда Ярослава + Правда Ярославичів).
Пространна Правда — значно доповнений текст XII ст.
Скорочена Правда — пізніший, урізаний варіант для практичного використання.
«Руська Правда» складалася з окремих статей (близько 43 у Короткій редакції), які описували:
Кримінальне право
Визначала покарання за вбивство, крадіжку, побої, підпал, пошкодження майна.
Важливо: замість смертної кари чи тілесних покарань частіше застосовували грошові штрафи — «віру» (за вбивство) та «продажу» (за інші злочини).
Наприклад, за вбивство вільної людини стягувалася віра у 40 гривень сріблом.
Цивільне право
Регулювало боргові зобов’язання, оренду, купівлю-продаж.
Визначало порядок успадкування майна.
Станове право
Закріплювало поділ суспільства:
княжі мужі (бояри, дружинники),
«люди» (вільні селяни),
смерди (напівзалежні селяни),
закупи (боржники, що працюють на кредитора),
холопи (раби).
Покарання та розмір штрафів залежали від соціального статусу потерпілого.
Судочинство
Визначало, як проводити слідство: свідчення свідків, присяга, «ордалії» (випробування залізом чи водою).
Порядок розгляду справ у княжому суді.
Відсутність смертної кари у ранніх редакціях — головний акцент на грошовому відшкодуванні.
Пріоритет миру в громаді — замість помсти за злочин держава вводить контрольовані штрафи, щоб запобігти кривавим міжусобицям.
Поєднання старих звичаїв і нових норм — зберігалися елементи звичаєвого права («право кровної помсти») поряд із письмовим законодавством.
Сильна роль князя як гаранта справедливості.
Перший кодифікований закон Київської Русі, що впорядкував суд і право.
Відображення економічних і соціальних відносин XI–XII ст.
Стала основою для пізніших збірників у руських землях (наприклад, Псковська судна грамота, Судебник 1497 р.).
Сприяла зміцненню державної влади та формуванню правової культури.
За крадіжку коня — повернути його та сплатити штраф у потрійному розмірі вартості.
За побиття без каліцтва — 3 гривні штрафу.
Якщо закуп утік від господаря — його повертали та примушували відпрацювати борг.
За вбивство холопа платили власнику 5 гривень.
2
Пилипчук Олександр Миколайович
25 грн
25 грн
Пилипчук Олександр Миколайович
Рефлексія від 1 учня
Сподобався:
Так: 1
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 1
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 1
Так: 0