Перший варіант (так звана «Правда Ярослава») був складений приблизно між 1016–1030 рр., спочатку для Новгорода, коли Ярослав був новгородським князем.
Друге доповнення — «Правда Ярославичів» — створили його сини Ізяслав, Святослав і Всеволод після смерті батька (друга половина XI ст.).
Згодом збірник поповнювався новими статтями та існував у трьох основних редакціях:
1. Коротка Правда — найдавніший варіант (Правда Ярослава + Правда Ярославичів).
2. Пространна Правда — значно доповнений текст XII ст.
3. Скорочена Правда — пізніший, урізаний варіант для практичного використання.

⚖ Структура та зміст

«Руська Правда» складалася з окремих статей (близько 43 у Короткій редакції), які описували:

Кримінальне право
- Визначала покарання за вбивство, крадіжку, побої, підпал, пошкодження майна.
- Важливо: замість смертної кари чи тілесних покарань частіше застосовували грошові штрафи — «віру» (за вбивство) та «продажу» (за інші злочини).
- Наприклад, за вбивство вільної людини стягувалася віра у 40 гривень сріблом.
Цивільне право
- Регулювало боргові зобов’язання, оренду, купівлю-продаж.
- Визначало порядок успадкування майна.
Станове право
- Закріплювало поділ суспільства:
  - княжі мужі (бояри, дружинники),
  - «люди» (вільні селяни),
  - смерди (напівзалежні селяни),
  - закупи (боржники, що працюють на кредитора),
  - холопи (раби).
- Покарання та розмір штрафів залежали від соціального статусу потерпілого.
Судочинство
- Визначало, як проводити слідство: свідчення свідків, присяга, «ордалії» (випробування залізом чи водою).
- Порядок розгляду справ у княжому суді.

🔍 Особливості «Руської Правди»

Відсутність смертної кари у ранніх редакціях — головний акцент на грошовому відшкодуванні.
Пріоритет миру в громаді — замість помсти за злочин держава вводить контрольовані штрафи, щоб запобігти кривавим міжусобицям.
Поєднання старих звичаїв і нових норм — зберігалися елементи звичаєвого права («право кровної помсти») поряд із письмовим законодавством.
Сильна роль князя як гаранта справедливості.

📚 Значення

Перший кодифікований закон Київської Русі, що впорядкував суд і право.
Відображення економічних і соціальних відносин XI–XII ст.
Стала основою для пізніших збірників у руських землях (наприклад, Псковська судна грамота, Судебник 1497 р.).
Сприяла зміцненню державної влади та формуванню правової культури.

🗂 Приклади статей (у сучасному викладі)

За крадіжку коня — повернути його та сплатити штраф у потрійному розмірі вартості.
За побиття без каліцтва — 3 гривні штрафу.
Якщо закуп утік від господаря — його повертали та примушували відпрацювати борг.
За вбивство холопа платили власнику 5 гривень.