Бронівський рух-це хаотичний рух видимих у мікроскоп малих частинок , завислих у рідині або газі , який відбувається під однією ударів молекул рідині або газу

Продовжимо знайомитися з мікросвітом. Ідею, що речовина складається з маленьких тілець — атомів (у перекладі з грецької — «неподільні»), висловив давньогрецький філософ Демокріт (бл. 460–370 рр. до н. е.) майже 25 століть тому. Зараз ми маємо безліч підтверджень існування атомів і молекул, є навіть знімки окремих атомів. Але тоді ідею Демокріта просто забули. Її повернення відбулося лише в XIX ст. Саме тоді почались інтенсивні дослідження та було створено молекулярно-кінетичну теорію (МКТ). Докладно вивчати МКТ ви будете пізніше, а зараз сформулюємо три основні положення МКТ

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії

1. Усі речовини складаються із частинок (молекул, атомів); між частинками є проміжки.

2. Частинки речовини перебувають у безперервному хаотичному (безладному) русі; такий рух називають тепловим.

3. Частинки речовини взаємодіють одна з одною (притягуються та відштовхуються).

Причиною дифузії є безперервний хаотичний рух частинок речовини (молекул, атомів). Завдяки такому рухові речовини перемішуються без зовнішнього втручання. Підтвердимо це за допомогою досліду.

У прозору посудину з водою наллємо водний розчин мідного купоросу так, щоб рідини не змішалися. Спочатку спостерігатимемо чітку межу між водою і розчином, проте, залишивши посудину у спокої на кілька днів, побачимо, що вся рідина набула бірюзового кольору , тобто рідини самовільно змішалися

Ще приблизно 150–200 років тому атомно-молекулярна структура речовини була предметом запеклих дискусій. Перемогу атомістики остаточно закріпило обґрунтування броунівського руху. Броунівський рух отримав свою назву на честь шотландського ботаніка Роберта Броуна (1773–1858), який першим спостерігав його в 1827 р. Розглядаючи в мікроскоп завислі у воді досить малі тверді частинки (пилкові зерна розміром менш ніж 1 мкм), Броун помітив, що вони весь час рухаються (начебто стрибають) і безперервно змінюють напрямок свого руху.

Поведінку броунівської частинки можна пояснити тим, що внаслідок хаотичного руху молекул рідини ця частинка зазнає безперервних поштовхів з боку молекул. Пояснення ніби переконливе, але ж це не доказ. У 1905–1906 рр. А. Ейнштейн і польський фізик M. Смолуховський незалежно один від одного створили математичну модель броунівського руху. Розрахунки збіглися з результатами експериментів Ж. Перрена . Тож існування атомів і молекул, а також їх безперервний хаотичний рух було доведено.

Ми з’ясували, що молекули перебувають у безперервному хаотичному русі. Здавалося б, хаотичний рух молекул мав би привести до розльоту всіх молекул навсібіч. Проте тверді тіла не тільки залишаються незмінними довгий час, але й навпаки — щоб їх розтягти, зламати, розірвати, потрібно докласти зусиль. Причина криється в притяганні між молекулами. Саме завдяки міжмолекулярному притяганню тверді тіла зберігають свою форму, рідина збирається в краплини, клей прилипає до паперу, пружина, яку розтягнули та відпустили, набуває вихідної форми