ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності
Оголошення теми й мети уроку
Запишіть назву переказу: Квіти для жебрака
Завдання: доповніть переказ роздумом над тим, чому Гілька так вразив подарунок дівчини.
II. Вступна бесіда. Актуалізація опорних знань
Перш ніж ви почнете працювати над текстом, пригадайте деякі теоретичні питання.
- Які ви знаєте стилі?
- Назвіть головні ознаки художнього стилю.
- Дайте визначення жанру оповідання.
Оповідання — це невеликий епічний художній твір про одну чи кілька подій у житті персонажа, що відіграють важливу роль у його долі. Дія відбувається протягом невеликого відрізку часу, властива невелика кількість персонажів, проста композиція, однолінійний сюжет.
- Що називається композицією та сюжетом?
(Композиція — це побудова художнього твору, упорядковане, зв'язне зображення подій і характерів. Сюжет - це система пов'язаних між собою подій, через які розкриваються характери.)
- Назвіть основні сюжетні елементи.
(Зав'язка — це виникнення суперечностей між дійовими особами. Із зав'язки починається розвиток сюжету. Кульмінація — момент найвищого напруження дії, в якому найповніше розкриваються характери. Розв'язка — результат зіткнення)
IІІ. Підготовка до сприйняття тексту
Оскільки в тексті, над яким ви сьогодні будете працювати, йтиметься про Львів, то пригадайте, що ви знаєте про це місто.
-Хто заснував?
-На честь кого названо?
- Що приходить у голову при згадці про місто?
Створення «асоціативного куща»
ЛЬВІВ
Ринок Високий Замок Лиса гора Полтва Руська вулиця Шоколад…
У вірші постає такий образ Львова:
Розкинувся навколо Львів величний
На Полтви болотистих берегах,
Він дійсно дивний, істинно містичний -
Не закрива ніколи гостям брам.
Він все запрошує і манить безупину,
З нових туристів скидує думки,
По своєму чудовий в кожну днину -
Тут навіть дощ гостинний, чудаки!
Мій Львів постійно крутиться у русі
І динамічність - краща із його сестер...
Прошу, приїдь, наповнись міста духом -
Ти не захочеш повертатись відтепер!
Отже, у переказі йтиметься саме про Львів.
ІV. Перше читання тексту. Бесіда за змістом.
Чим закінчується текст?
Визначте тему та основну думку.
Назвіть елементи сюжету
До якого типу мовлення належить текст? (розповідь з елементами опису)
5. До якого стилю належить прочитаний текст? Відповідь аргументуйте.
Використано багато художніх засобів:
епітети (прохолодний вітер, гостродзьобі бруньки, упокорена втіха),
метафори, уособлення
Мовний аналіз тексту
Попередні вправи:
а) дібрати синоніми до слів
гривастилися
вицвірінькували
батяркувато
б) слова якої частини мови дуже часто зустрічаються в тексті і впливають на динамічність розвитку подій? (Це дієслова, що надають більшої динамічності)
в) хто такий жебрак?
V. Повторне читання тексту. Складання плану
Орієнтовний план тип мовлення
Весна у Львові опис
Безногий Гілько розповідь
Квіти для жебрака розповідь
Струмочки сліз розповідь
Зігріте серце розповідь
Ключові слова
1. Великдень, Львів, весна, Високий Замок, Полтва, Галицьке передмістя.
2. Дерев’яний візочок, шматки ковбаси, дрібні монети.
3. Русява дівчина, сині проліски, ревниво дивилися вслід.
4. Вицвілі очі, кривулькуваті струмочки сліз, упокорена втіха,.
5. Інтерес до життя, відчув людиною, горб мідяків.
VI. Підготовка чорнового варіанту переказу
VII. Завершити роботу над переказом : доповніть переказ роздумом над тим, чому Гілька так вразив подарунок дівчини.
КВІТИ ДЛЯ ЖЕБРАКА
Після Великодня раптово потепліло, і до Львова прийшла весна. Сонце так щедро огрівало землю, що прохолодний вітер, який час від часу зривався з полтв'янського пониззя, вже був безсилий остудити її. На південному схилі Високого Замку гривастилися зелені пагінці трави, на кущах вистрілювали клейкуваті гостродзьобі бруньки і невгамовно вицвірінькували горобці, а на вершках дерев гніздилося вороняччя. Переповнена напливами річок Полтва вишла з берегів і, розлившись озером, текла собі далі, омиваючи місто з трьох сторін: полудня, заходу й півночі.
Коли з-за Лисої гори вигулькнуло сонце, Юрко Рогатинець, що мешкав на Галицькому передмісті, поквапно подався на Руську вулицю.
До того часу вулиця вже була заповнена перехожими. Всі були веселі, усміхнені, в очах кожного віддзеркалювалося весняне сонце. Юрко не помітив жодного похмурого обличчя, не почув ні одного недоброго слова. Навіть безногий Гілько, який щодень зранку до вечора понуро сидів на своєму дерев'яному, з чотирма коліщатками візочку при вході на церковне подвір'я і монотонно випрошував милостиню, нині дзвінко підкрикував, сипав жартами і батяркувато підморгував жінкам і дівчатам. І до його солом'яного, від давності почорнілого бриля щедро летіли, ніжно піддзвонюючи, дрібні монети. Дехто дарував каліці окрайці паски, крашанки, шмати ковбаси та м'яса — усього, що залишилося від Великоднього столу. А якась русява, з небесними очима дівчина простягнула жебракові пучок таких синіх, як її очі, пролісків. Це було так зворушливо, що всі, хто йшов поблизу, з дива оніміли. Через хвилину біля Гілька вже тлумилося стільки людей, що годі було до нього доступитися. А молоді парубки, що не могли зрушити з місця, ревниво дивилися услід прудконогій дівчині,.що, наче фея, причарувала їх своєю грацією і вродою.
А Гілько, притуливши до обличчя квіти, сидів тихо й принишкло. З його вицвілих очей кривулькуватими струмочками стікали, гублячись у густій бороді, сльози. І він їх не витирав, сидів незворушно, випромінюючи обличчям свою внутрішню упокорену втіху. Даруючи квіти Гількові, дівчина, мабуть, і не замислювалася, що зігріє серце немічного каліки, який вже давно втратив інтерес до життя і чекав смерті, як Божого змилування. І раптом диво — на якийсь момент він відчув себе людиною, можливо, й забув, що безногий каліка, що у нього ні роду,ні племені, що він немічний жебрак...
Коли натовп розійшовся, Юрко побачив, що над Гільковим капелюхом виріс горб мідяків, але той на них не зважав. Сидів далі, мов скам'янілий, з незгасною усмішкою на устах, тулячи до обличчя пучок квітів.
.png)