Розвиток мовлення. Чарівна казка.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Добрий день, діти!

Сьогодні у нас урок незвичайний, ми будемо скла­дати казку.

1. Давайте з вами пригадаємо:

- Що ж таке казка. (Ка́зка — це народно-поетичний або писемно-літературний твір про передбачувано вигадані події чи осіб, іноді за участю фантастичних сил, який має повчальну мету.)

-Які є види казок? (Розрізняються народні казки — традиційні та початково усні, без достеменно відомого автора, та літературні — вільнішої форми, які створюються письменниками і поширюються в друкованих виданнях.

2.Казки за сюжетами та змістом поділяютьна:

• Казки з тваринами — описують стосунки тварин як людські, або стосунки людини й тварини, де тварині приписуються людські якості.

• Казки з магією — казки за участю наділених надприродними силами осіб.

• Релігійні казки — за участю релігійних персонажів та служителів культу, а також ті, де сюжет розвивається згідно певних релігійних ідей.

• Романтичні казки — історії про одруження людей, які належать до різних станів (наприклад, бідняка з принцесою).

• Казки про дурного огра — казки про обдурення недоброзичливих чудовиськ.

• Жарти й анекдоти;

• Казки-формули — переважно комулятивні казки (де відбувається перелік чого-небудь, при цьому при додаванні кожного наступного елемента повторюються всі попередні).

• Некласифіковані казки.

Казки поділяються на:

• Чарівні казки — в їх основі лежить ініціація героя — подолання ним перешкод для здобуття вищого соціального статусу, що супроводжується символами та символічними діями, котрі при буквальному розумінні виглядають як неможливі та магічні.

• Кумулятивні казки — будуються на багаторазовому повторенні низки елементів, що з кожним разом збільшується.

• Казки про тварин, рослин, неживу природу та предмети — казки, де тварини, рослини чи неживі предмети, явища, наділяються людськими якостями та фігурують замість людей, або нарівні з ними.

• Побутові та новелістичні казки — відображають буденне життя, часто гумористичні та без магічних елементів.

• Небилиці — оповідають про принципово неможливі, нелогічні події.

• Докучливі казки — казки, що шляхом повторення невеликого тексту замінюють іншу казку.

3.Казки дають багатий матеріал для пізнання мрій, бажань і спо­дівань людини. Адже змалку казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. Ознайомившись ближче з українськими на­родними казками, ви побачите, що вони уславлюють любов укра­їнців до волі, сміливість, мудрість, прагнення до справедливості, працьовитість. І навпаки, у казках засуджується рабство, брехня, жорстокість, ледарювання. За такими неписаними моральними за­конами, відображеними в казках, віками жив наш народ, мріючи про те, що буде-таки колись у своїй хаті своя правда. Саме слово казка походить від слова «казати» — розповідати.

А ми знаємо, що текст-розповідь має: зачин (зав'язку), головну частину (розвиток дій та кульмінація), кінцівку (розв'язку).

4.Будова казки

Казка має своєрідну побудову: вона складається із зачину, основ­ної частини та кінцівки. «Жив собі…», «Був собі…», «Це було за царя Тимка (Панька), як була земля тонка…» — так традиційно розпо­чинається багато казок. Це і є зачин. В основній частині розповіда­ється про дійових осіб, події розгортаються як ланцюжок пригод. Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчується казка: «Живуть-поживають, добра наживають».

УСВІДОМЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Отже, ми з вами пригадали все, що знаємо про казку, а зараз нам треба запам’ятати, як складати казку.

1.«Казка навиворіт». 

-Розкажіть казку, у якій Змій Горинич є доброю істотою, а Котигорошко, навпаки, має проблемний характер. Змій Горинич має перевиховати Котигорошка. 

2.Робота з підручником с.107-108.

3.Пам’ятка до складання казки

1. Оберіть головних та другорядних дійових осіб — казкових геро­їв. Це можуть бути речі (олівець, книжка, парасолька), тварини (пес, заєць, лисиця), люди (бабуся, дідусь, герой-силач, мудрець, хитрун, маленька дівчинка або хлопчик).

2. Оберіть жанр, у якому буде представлена ваша казка (фан­тастично-героїчний, побутовий чи просто казка про тварин).

3. Укладіть схему казки. Наприклад: головний герой та його особ­ливості. — Конфлікт героя з іншими персонажами — як герой проходить усі випробування — щаслива кінцівка.

4. Продумайте цікаві елементи до кожної частини.

5. Підберіть мовні засоби, які б підкреслювали казковий жанр.

6. Укладаючи казку, обов’язково використовуйте такі елемен­ти: казковий зачин (Було це ще за царя Гороха… Були собі… Давним-давно… Якось… Ще в сиву давнину… Колись давно… Жив собі на світі…), казкову середину (Іде собі, іде і бачить… І питає… Знову просить… та давай бігти… Очам не може пові­рити… Коби ж то стільки біди… Ой лишенько!.. Швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться…) та казкову кінцівку (І я там був, мед-пиво пив… Тут і казці кінець, а хто слухав — молодець. Казці кінець, а вам бубликів вінець. І стали вони жити-поживати і добра наживати. Поблагословила мати під ві­нець, тут і казці кінець.).

7. Казка обов’язково має містити повчальний зміст.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

1.Колективне складання казки.

Кожен член родини має продовжити казку, давши вдповідь на запитання. Писати можна все, що завгодно, тільки треба щоб всі фрази (за порядком) відповідали на питання, записані на окремому аркуші.

1. Жив‑був … (хто?). 2. Яким він був ззовні? 3. З ким він товаришував? 4. Якими рисами характеру він вирізнявся? 5. Він пішов … (гуляти, мандрувати, дивитися — куди?). 6. Він зустрів злого … (кого?). 7. Яке зло негативний персонаж вчинив? 8. У героя був друг. Хто? 9. Яким він був? 10. Як він допоміг головному героєві? 11. Що сталося зі злим персонажем? 12. Де стали жити головні персонажі? 13. Що вони робили?

Коли записана остання відповідь, аркуш розгортають та чита­ють казку.

2.,Складіть і запишіть власну казку. Намалюйте малюнки до власної казки.