Розквіт афінської демократії

1. Хто такий Перікл? Чому з його ім’ям пов’язують утвердження демократії в Афінах?

Монета Афінської держави. Близько 480 р. до н. е.

Перемога в греко-перських війнах допомогла грекам усвідомити переваги їхнього суспільного устрою. Адже у військовому протистоянні зійшлися не просто Персія та окремі грецькі поліси, а два світи, дві цивілізації: східна та антична, з її демократичними цінностями. Перемога Еллади, яка поступалася Перській імперії за територією в 50, а за населенням - у 20 разів, спричинила найвищий злет у всіх царинах життя. Саме тому період 480-431 рр. до н. е. називають «золотим п’ятдесятиліттям».

1. Перікл.

2. Афіна Парфенос.

Копія скульптури Фідія з афінського Парфенону, створена за Перікла.

Статуя заввишки 11-12 м, її основа дерев’яна, одяг, щит, шолом зроблені із золота, обличчя, шия, руки - зі слонової кістки, очі - з коштовного каміння.

У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг права затверджувати закони та заслуховувати звіти урядових осіб. Відтоді найважливіші питання мали вирішувати народні збори та Рада п’ятисот. Державу очолив Перікл. Від 444 р. до н. е. його протягом 15 років обирали першим стратегом.

За правління Перікла кожен афінський громадянин міг бути обраним на будь-яку державну посаду. Багато із цих посад, крім стратегів та інших військових, розподіляли жеребкуванням - «голосували» білими та чорними бобами. Особлива колегія з 11 осіб наглядала за дотриманням громадського порядку та законності. Але оскільки афіняни вважали, що громадяни рівні між собою, обов’язки наглядачів, тюремників та катів виконував загін із 300 державних рабів.

Перікл запровадив платню суддям, а пізніше заробітну платню («дієту») почали отримувати члени Ради п’ятисот. Почали платити й за військову службу на кораблях. Це дало Періклові змогу залучити до державної служби середніх та дрібних землевласників, які раніше через нестатки не мали можливості брати участь в управлінні державою.

За Перікла розквітло містобудування. Було споруджено багато храмів. Саме тоді постав головний храм Греції - Парфенон.

Акрополь з Парфеноном та агора в Афінах за Перікла. Реконструкції.

2. Які органи влади управляли Афінською державою, якими були права й обов’язки громадян?

За Перікла державна влада почала поділятися на законодавчу, виконавчу та судову.

Найвищим органом Афінської держави були народні збори. Вони схвалювали закони й виносили рішення з приватних питань, обирали урядовців та приймали їхні звіти, обговорювали питання війни чи миру, забезпечення продовольством, відзначення релігійних свят та інших подій. У народних зборах брали участь усі афінські громадяни, які досягли 20 років. Збори відбувалися регулярно: кожні 9 днів. Порядок денний зборів визначали заздалегідь. Але кожен громадянин мав право внести будь-яку пропозицію чи законопроект, міг навіть порушити будь-яке питання, обговорення якого не передбачалося. Ухвали народних зборів завжди починалися словами: «Рада та народ постановили.

Другим за значенням органом влади в Афінській державі була Рада п’ятисот, що відала всіма питаннями в період між народними зборами. Щороку рада поповнювалася за жеребом громадянами, які досягли 30-літнього віку. Рада поділялася на 10 підрозділів по 50 осіб від району.

Виконавчі обов’язки покладалися на колегії. Винятковою була роль колегії десяти стратегів. Стратеги командували армією та флотом, наглядали за їхнім станом у мирний час, відповідали за будівництво військових укріплень, витрати військових коштів.

Неабияку роль у державному житті Афін відігравав суд. У ньому могли брати участь усі афінські громадяни, незалежно від статків. Щороку за жеребом з охочих обирали 6000 суддів. Число суддів під час розгляду судових справ було різним: від 500 до 1000 осіб. Судді заздалегідь не знали, які справи будуть розглядати, що виключало можливість підкупів і зловживань. Кожен афінянин звинувачував та захищався сам. Афінянина не можна було ув’язнити без судового вироку.

Суд також ухвалював закони. Ухвала народних зборів набувала ваги закону тільки після затвердження її судом. Записаний на дошці закон виставляли для загального ознайомлення.

3. Чи всі мешканці Афін мали однакові права?

В Афінах кожен громадянин міг виступати на народних зборах із критикою посадових осіб, вносити пропозиції з питань зовнішньої та внутрішньої політики. У народних зборах брали участь до 6000 осіб, тобто близько п’ятої частини всіх громадян. Чимало учасників зборів не мали освіти, тому найчастіше виступали ті самі - красномовці та «демагоги» (так називали ватажків демосу).

Водночас, як ви переконалися, не всі мешканці Афін мали громадянські права. Не лише раби, а й особисто вільний люд - метеки - не брали участі ні в народних зборах, ні в судових засіданнях, не могли бути обрані на керівні посади. Їм забороняли володіти землею на території Аттики, мати власні будинки, не давали громадянства, навіть якщо вони жили в Афінах упродовж декількох поколінь.

У державному житті Афін не брали участі й жінки.

Мистецтво керувати державою давні греки називали словом політика.

Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років пролягає між початком реформ Солона та обранням Перікла стратегом? Поміркуйте, що було спільного в діяльності цих двох видатних діячів Афінської держави.

Опрацювавши теоретичний матеріал виконайте тест!!!

Чому Афінську державу за Перікла визначають як «золоту добу»? Що вразило б афінянина, який потрапив до однієї з країн Давнього Сходу, у державному устрої та правах тамтешніх мешканців?