Розкрій виробу та виготовлення м'якої об'ємної іграшки

Історія виникнення м'якої іграшки

Перші іграшки почали робити ще первісні люди. Тоді вони представляли із себе кам'яні, глиняні або пізніше, металеві фігурки які мали як художні, так і релігійні цілі. На Україну були знайдені фігурки людини і коня, виконані з глини і датуються 4-3 тисячоліттям до нашої ери. Ранні іграшки Давнього Єгипту датуються серединою III тисячоліття до нашої ери і, ймовірно, мали в основному релігійне значення. Це дерев'яні фігурки корів, тигрів, крокодилів.

Вперше зустрічаються іграшки з нескладним дротяним механізмом руху. Велика кількість ляльок було знайдено на території Стародавньої Греції та Риму. Ці ляльки також носили культовий характер. Але були і дитячі ляльки. Робилися вони з глини, дерева і часто мали рухливі руки і ноги, за рахунок того, що прикріплялися до тіла за допомогою ниток і паличок. Більш ретельно з дорогих матеріалів виконувалися ляльки для дітей знаті. У той час існували вже ляльки-маріонетки. Взагалі в стародавній Греції отримало величезний розвиток механічних ляльок (за свідченням сучасників існували навіть цілі механічні театри зі складними діями). Доля іграшок в середні століття залишається нез'ясованою. Перші відомості відносяться вже до народженого нового західноєвропейського життя. У середні століття виробництвом іграшок займалися виключно столяри Ліможа, різьбярі по дереву в горах Юра на північний схід від Ліона і примітивні ремісники старого Нюрнберга. У Парижі виробляли зовсім небагато: маленькі дерев'яні флейти, свистки, кулі, киї. Найбільша кількість іграшок до Франції вже тоді привозили із Нюрнберга.

У XVI столітті виникло ремесло з виготовлення ляльок на замовлення. Ціни на ляльок були дуже високі, оскільки ці іграшки були мініатюрними моделями: матері вивчали за ним моду, а дочки бавилися ними. Дешеві дитячі іграшки з'явилися у Франції в кінці XVI століття, але виробництво їх було кустарним. І тільки в XIX столітті утворюється «Синдикат французьких фабрикантів іграшок». З цього часу починає розвиватися індустрія нової галузі промисловості. Історія німецької іграшки ясно показує тісний зв'язок іграшок з культурою, способом життя, сімейних ладом, промислом. З іграшок вищого гатунку, дорогих, виготовлялися в Німеччині, найбільш цікавими пам'ятками культури є знамениті лялькові будинки з повною обстановкою, посудом і домашнім начинням. Це були дуже дорогі іграшки і навіть ті, хто міг дозволити собі купити їх, дозволяли дітям тільки милуватися ними. Кустарно-іграшкове мистецтво було поширене в Саксонії і в Тюрінгії.

Попит на іграшки зростає з ростом міст, а разом з тим торгівля ними стає прибутковою. Виробництво іграшок стає ще різноманітніше, коли почали використовувати тісто, приготоване з дешевого житнього борошна (вперше іграшки стають по справжньому м'якими).

Перший крок до великого виробництва був справжньою революцією в усій іграшкової промисловості: іграшки стали робити з пап'є-маше - суміш паперу з піском, цементом і борошном. Поряд зі старим різьбярем, який робить будиночки і конячок з дерева, в історії іграшок з'являється формувальник. Формувальник робить іграшки не від руки, а вдавлює густу масу в певну форму.

М'які іграшки - прототипи різних тварин, які дбайливі мами шили своїм чадам з клаптиків тканини, набивали ватою, прикрашали, використовуючи різні навички рукоділля, в'язання та вишивку, з'явилися в XIX столітті. У кінці XIX століття широкий розвиток отримало кустарне виробництво м'якої іграшки в промислових масштабах. І почали виникати численні фабрики іграшки м'якої, в тому числі і в Українi.

Однією з перших м'яких іграшок стала ганчіркова лялька. Гралися в ганчіркові ляльки не тільки дівчатка, а й хлопчики до 7-8 років, а вже потім ігри і іграшки ділились на дівчачі і хлопчачі. Для малюків ляльки виготовляли мами і бабусі. Підростаючи, дівчата самі вчилися виготовляти собі ляльку, таким чином набували вмінь шити і вишивати. Потім з'явились плюшеві ведмедики, зайчики, котики, правда, раніше вони не були такими барвистими, яскравими як зараз.

М'яка іграшка – сама нова із всіх іграшок, їй трохи більше 100 років. Перші м'які іграшки з’явились на початку двадцятого століття в Німеччині. Німецька майстриня Маргарет Штайф придумала м'яких маленьких слоненят. Спочатку вони служили подушечками для голок і шпильок, але дітям вони дуже сподобалися як іграшки. Тоді Маргарет створила цілий звіринець: кролики і слони, мавпи і верблюди, ослики і зайчики, і багато інших тваринок. Зшиті вони були з оксамиту і плюшу. А в 1903 році Маргарет Штайф створила самого першого плюшевого ведмедика на ім'я Тедді. Він так сподобався і дітям і дорослим, що іграшкових ведмедиків стали виготовляти і в інших країнах. З того часу розпочалась тріумфальна хода м'якої іграшки світом.

Ми з вами будемо опановувати мистецтво створення м’яких іграшок. Чому вони так називаються? Так, вони м’які на дотик, бо виготовляються з текстильних матеріалів.

М’які іграшки поділяються на плоскі і об’ємні.

Плоска іграшка складається з двох однакових деталей – на одній деталі вишиваємо очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик.

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими. Об’ємну іграшку можна розглядати з усіх сторін.

Також м’які іграшки можна виготовити з помпонів.(дивитись)

Шиття м'якої іграшки – це дуже захоплююче, цікаве заняття, яке може стати для когось із вас хоббі. Варто лише одного разу спробувати.

З чого ж можна виготовити м’яку іграшку?

М'яка іграшка може бути зшита з м'яких тканин, фетра, зв'язана гачком або спицями, з м'якою набивкою всередині. Навіть саму гарну іграшку можна зшити з «нічого». Це можуть бути клаптики тканини, обрізки стрічок, мережива, клаптики шкіри, клейонки і, звичайно, ваша фантазія. Не обмежуйте свою фантазію. Всі самі найкращі речі в світі були виготовлені не по інструкції, а в процесі вільної творчості. А найголовніше - робити все з любов'ю.

Інструкційна картка виготовлення м'якої іграшки