Правило	Приклади
1. На початку речення звертання виділяється комою. Іноді, залежно від інтонації, після нього ставиться знак оклику, тоді наступне слово пишеться з великої букви.	*Мріє,* не зрадь! *Учитель мій!* Як ми тебе любили...
2. У середині речення звертання виділяється з обох боків комами.	Люблю тебе, *моя ти пісне*, тобі я дякую за все.
3. У кінці речення перед звертанням ставиться кома, а після нього – розділовий знак, якого вимагає речення.	Чому не спиш ти уночі, *моя голубко сизокрила*?
4. Якщо перед звертанням є вигуки, то після них ставиться кома (крім вигуків о, ой, що становлять із звертанням єдине ціле).	Ах, *розбійнице*! Тепер білка знищить не одне гніздо. *О земле рідна* ! Знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді.
5. У складі поширеного звертання займенники ти, ви комами не виділяються.	*Слово, моя ти єдиная зброє* , ми не повинні загинуть обоє!

Вставні слова. Розділові знаки при них

Вставні слова і речення не є членами речення і не відповідають на жодне питання в реченні. Вимовляються вони з особливою інтонацією ( пониження голосу і більш швидке приговорювання) , а на письмі відокремлюються комами. Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання. Вони не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення.

Вставні слова і речення	Приклади
Виражають впевненість або невпевненість, ступінь звичайності викладення думок	Безумовно, без сумніву, дійсно, можливо, правда, справді, як завжди, певна річ, гадаю, як водиться, можливо, очевидно, буває тощо
Вказують на джерело повідомлення	Кажуть, повідомляють, на мою думку, по-моєму, по-твоєму, як відомо, за словами…, пам ’ ятаю, бачу, говорять, за визначенням тощо
Почуття мовця(радість, задоволення, співчуття, обурення та ін.)	На щастя, на жаль, дивна річ, чого доброго, як на зло, на сором, як навмисне тощо
Вказують на зв’язок між думками	По-перше, таким чином, наприклад, отже, крім того, нарешті, між іншим, проте, у цілому, головним чином, до речі, значить, виходить тощо
Привертають увагу співрозмовника	Знаєш, зверніть увагу, пам’ятаєте, пробачте мені, бачиш, розумієш, вірите, дозвольте, даруйте тощо
Вказують на способи оформлення думок або висловлення	Взагалі, крім жартів, можна сказати, признаюсь, власне, інакше кажучи, іншими словами, точніше, як кажуть тощо

Ніколи не бувають вставними слова навіть, адже, буквально, майже, між тим, приблизно, насамперед, приблизно, притому, притім, принаймні, все-таки, мовби, неначе, нібито, і, отже, не виділяються комами.

Розділові знаки при вставних словах та вставлених реченнях:

1.Вставні слова і словосполучення виділяються комами.	І кожен фініш – це, по суті, старт
2. Два вставні слова відділяються одне від одного комою.	Правда, може, я сам-таки в цьому й винен.
3. Вставні слова відділяються комами від усіх попередніх сполучників, крім а.	Якось в нашій хаті, що, як відомо, вже вросла по вікна в землю, сталася новина. Для будівництва потрібні додаткові матеріали, а крім того, ще й обладнання.
4. Після сполучника а кома ставиться тільки тоді, коли перед ним стоїть слово з часткою не.	Запасним видом палива може бути не вугілля, а, наприклад, торф.
1. Вставлені речення, якщо містять супутнє зауваження, що за змістом прямо зв’язане з основним реченням. Такі речення вимовляються майже таким самим тоном, що й основне речення, і виділяються з обох боків комами.	Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном.
2. Вставлені слова і речення, якщо містять зауваження, які змінюють чи підсилюють емоційне ставлення до основного повідомлення, вимовляються підвищеним тоном і після них найчастіше ставиться знак оклику чи знак питання. Такі речення з обох боків виділяються тире.	Іде Катерина у личаках – лихо тяжке! – і в одній свитині. Годинник бив – що з ним? – зовсім не ту годину. А Ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе.
3. Вставлені слова і речення, якщо містять принагідні зауваження, які за змістом прямо не пов’язані з основним повідомленням, а лише пояснюють, доповнюють чи уточнюють зміст частини повідомлення. Такі речення вимовляються пониженим тоном і виділяються з обох боків дужками.	З-за погрібника пахло м’ятою (росло її там, густої та холодної, багато), а від хати несло духом матіоли.

Перепишіть,виділіть звертання комами.

1. Благословенний будь мій рідний краю! 2. Мріє не зрадь! 3. Україно моя мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. 4. Я люблю тебе поле простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт. 5. О земле велетнів роди! 6. Зіроньки ясні небо покрили, вийди дівчино серденько миле. 7. Оставайтесь здорові мої високі тополі і хрещатий барвіночку! 8. Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий, багато ти батьку у морі носив козацької крові. 9. О слово рідне Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. 10. Світи нам день безсмертними огнями, шуміть сади роди зерно земля! 11. Сій сіваче в людські груди правди вічної зерно. 12. Прощайте росяні долини і села сповнені краси. 13. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе добро і правдо віку. 14. Що тобі моя рибочко? 15. Ми ж моя матінко козачого роду. 16. Пийте груди прозору блакить. Пийте очі проміння струмкове. 17. Я напоїти силою твоєю хотів би пісню земле ти моя! 18. Коли ж ти вийдеш ніжна Ярославно на темний вал одчаю і жаги?

Визначте, в яких реченнях одні й ті самі слова є вставними, а в яких ні. Поставте розділові знаки.

1. По вулиці йду і здається уперше розплющив я очі на світ. 2. Здається вічністю буття маленька мить, перед якою навіть смерть безсмертна. 3. Буває часом сліпну від краси. 4. Диво дивнеє на світі з тим серцем буває! 5. Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву. 6. Видно було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося. 7. Поїдемо певно човном, коли море буде таке тихе, як нині. 8. Роби кревно й ходи певно. 9. Звичайно вовкулаки – це химери. 10. У комірчині звичайно стояли бідони з молоком. 11. Поки живий, я хочу справді жити. 12. Справді добре сміється той, хто сміється останній.