Робота з дитячою книжкою. Уривок з повісті Ігоря Січовика "Неймовірні пригоди Барона Мюнхгаузена в Україні"

Багатьох із вас цікавить, чи був такий барон насправді. Присягаюся гусячим пером - був! Звали його Ієронім Карл Фрідріх фон Мюнхаузен.
Народився він у 1720 році в Німеччині у містечку Боденвердер. Збереглися документи, які свідчать, що Мюнхаузен якийсь час перебував в Україні. Отже, всі його пригоди тут (як він стверджує) чистісінька правда!

Розчитка за посиланням:

https://youtu.be/3y38MqRbApE

Знайомимося з уривком (Читаємо із задоволенням щодня) с.97-98

ЯК Я ОПИНИВСЯ В УКРАЇНІ

Я сидів у кріслі поблизу каміна у своєму затишному будиночку в центрі невеликого німецького містечка і вкотре із захопленням перечитував чудову книжку Еріха Распе про дивовижні пригоди, що сталися зі мною, коли я перебував на військовій службі за кордоном.
Аби трохи розім'яти зомлілі ноги, я вийшов на подвір'я і глибоко вдихнув свіже повітря, яке аж дзвеніло від січневого морозу. Коли видихнув його, то на землю з дзвоном посипалося щось хрустке, схоже на розбите скло. Я зрозумів: заморожене повітря розтало у мені, а виходячи з мене, перетворилося на кристалики льоду.
І саме цієї миті темне? безхмарне небо освітила яскрава смуга, а поряд зі мною щось бухнуло з величезною силою. Не був би я бароном Мюнхаузеном, якби не здогадався, що це - метеорит*.

На тому місці, де він упав, зяяла глибока дірка, в кінці якої я побачив світло. Я зрозумів, що метеорит пронизав Землю наскрізь і вийшов з протилежного боку. Оскільки я мав нахил до математики й астрономії*, мені неважко було виконати прості підрахунки і визначити, що отвір виходив у тому самому селі Бериславчику, де мешкав мій давній український друг - козак Степан, з яким я познайомився, будучи свого часу військовим дипломатом в Україні.
Хоч зовсім недавно я дав собі тверде слово не пускатися в нові подорожі, все-таки не втримався від спокуси, аби ще раз зустрітися зі своїм добрим другом, який навчив мене багатьом премудростям військової справи. Без зайвих роздумів я роздобув дерев'яну бочку, спакував украй необхідні речі, втулив бочку в дірку і зі свистом полетів назустріч незвіданим пригодам. Не встиг навіть задихнутися від їдкого диму, як мене із силою викинуло у небо, звідки я легко опустився на стіжок сіна в якомусь дворі.
- Бароне Мюнхаузене, ти? - почув я позаду здивований голос козака Степана. - Чи не з неба, бува, упав?
- Цього разу, пане Степане, не з неба, я просто провалився крізь землю...
Отак я опинився в Україні, до якої припав усім серцем. Невдовзі вступив до козацького війська, яке на той час уславилося своїми подвигами і тому вважалося найсильнішим у світі. Рідко яка його битва закінчувалася без перемоги. Я щиро подякував долі за те, що дала мені ще одну змогу випробувати свої сили на мужність і винахідливість.

Фізкультхвилинка на англійській мові

Дистанційна робота(с. 98)

Завдання 2