РМ №18 Тези прочитаних публіцистичної чи науково-пізнавальної статей.

Письмо виникло в глибокій давнині через необхідність передавати думки та історичний досвід іншому племені й нащадкам. Найдавнішими його видами були послання й надмогильні написи. З розвитком людського суспільства письмо розвивалося і вдосконалювалося.

Найпершими засобами утримання в пам’яті певної інформації були предмети природи. Сюди належать мисливські попереджувальні знаки та символіка самих предметів, уміння читати по слідах. Широко відомо, що символом миру була люлька, яку по черзі курили представники ворогуючих племен. Символом дружби та знаком щиросердечного привітання в слов’янських племен вважалося піднесення гостю хліба й солі. Геродот розповідав, що скіфи відправили персам жабу, мишу, птаха й п’ять стріл. Це «предметне» послання слід було трактувати так: «Якщо ви, перси, не вмієте літати в небесах, як птах, скакати по болотах, як жаба, і ховатися під землею, як миша, ви всі загинете від наших стріл».

Предметна символіка була передісторією письма. Першим історично відомим видом письма була піктографія, тобто малюнкове письмо. Піктограми — одиниці такого письма — вирізьблювалися, а потім і малювалися на стінах печер, на скелях і каменях, на рогах і кістках тварин, на бересті. Класичним прикладом піктографічного письма може слугувати прохання семи індійських племен, подане в січні 1849 року Президенту США. Спереду — вождь журавлиного племені. Невелика рисочка від очей глави делегації направлена на Президента, а лінія, яка йде від його очей униз до озер, указує на предмет прохання. Племена просять дозволити їм переселитися з верхнього озера на нижні озера.

Коли постала необхідність обліковувати державне майно й видавати закони, виникло ідеографічне письмо. Найдавнішими ідеографічними системами були єгипетська, шумерська, китайська, ацтекська, майя. Так, у єгипетському ієрогліфічному письмі й у шумерському клинописі поняття води передавалося хвилястою лінією; поняття сонця в шумерському й китайському письмі зображалося колом із крапкою.

На відміну від піктографії та ідеографії, буква не має предметно-понятійного змісту. «Значення» букви є вказівкою на звук чи склад, який необхідно вимовити, щоб назвати слово чи його частину. Наприклад, українська буква «ч» позначає звук [ч], а буква «ю» (наприклад, на початку слова) позначає звуки [й] та [у].

Потреби суспільства викликали прагнення спростити написання букв та зробити процес письма більш швидким. Але не можна стверджувати, що історія письма — це лише історія символічних малюнків, знаків і накреслення букв, адже це ще й історія становлення сучасних алфавітів, графіки й орфографії мов. (З посібника).