Різноманітність видів акваріумних риб

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДІВ АКВАРІУМНИХ РИБ

Ознайомлення з рибами Південної Азії почнемо з острова Шрі-Ланка. Шрі-Ланка — острів раю. Улюблена країна романтиків і шукачів пригод.

Острів лежить недалеко від нульової паралелі в екваторіальній смузі. Яскраве сонце і волога, яку постачає теплий океан,— причина того, що основний колір на острові зелений. Опадів тут навіть більше, ніж потрібно. Тому на узбережних рівнинах багато боліт. На багнистих землях скрізь утворюються великі й маленькі ставки, ями. Вода тепла, 26...ЗО °С, слабо кисла. Усю товщу води пронизують сплетіння рослин, над водною поверхнею піднімаються їхні квітконоси,  тягнуться вгору болотяні трави.

Біля поверхні води, серед м'яких корінців плаваючих рослин, ховаються азіатські щучки. Це коропозубі риби. Вони не родичі справжніх щук, але схожі на них формою тіла. На голові у риби є блискуча пляма, що привертає увагу комах. Щучки живляться личинками і лялечками комарів, які снують біля поверхні водойми, а також комарами і мухами, які падають у воду. Тут же, біля поверхні, плавають зграї мальків расбор і барбусів різних видів.

Роди расбора і барбус — найбільші в родині коропових. Велика кількість дрібних видів коропових потрапляє до акваріума. Коропові живуть зграями. У зграю збираються риби приблизно одного віку. У боротьбі за існування зграйний спосіб життя дає переваги миролюбним дрібним тваринам перед одинаками. Зграєю риби пливуть впевненіше, не звертають убік без необхідності, заощаджують сили і менше витрачають кисню на дихання. У зграйної риби, яка опинилася на самоті, поступово розвиваються розлади: втрачається апетит, рухи стають метушливими, риба може загинути. Тому зграйних риб в акваріумі утримують 3—4 пари.

Зграї бувають двох типів: без вожака і з вожаком. В перших усі риби займають однакове становище. Зграї з вожаком зустрічаються рідше. Такі зграї, наприклад, малабарських даніо. У центрі зграї з 8—10 рибок — найсильніший даніо. Кожна зграя займає певну ділянку у водоймі і не допускає туди інших.

Тіло даніо струнке, основне забарвлення синюватозеленувате, сріблясте. У дорослих самців рожевий відтінок. За головою — кілька жовтих штрихів, від яких до хвоста тягнуться золотисто-жовті смуги. Спина смуга, яка проходить уздовж верхньої лопаті хвостового плавця, більше, ніж у самців, вигнута вгору. Довжина тіла даніо 10 см. Тримаються малабарські даніо в швидкотекучих річках поруч з чорними барбусами. Тіло барбусів високе, 6 см завдовжки. Упоперек тіла проходять чотири чорні смуги. Передня половина тіла пурпурова, задня темна, з зеленуватим блиском. Спинний, анальний та черевні плавці вугільно-чорні. Найпривабливішого забарвлення набувають дорослі самці.

Витоки ланкійських річок здебільшого в горах, де під тінистим пологом зелених джунглів біжать по кам'янистих схилах прозорі струмки. Температура води 23... 26 °С. Падаючи з каменя на камінь, вода розбризкується і піниться, насичується киснем. Ось великий уламок став на шляху потоку й утворилася маленька запруда.

Тут серед камінців і густих кущиків водоростей ховаються вишнево-червоні з чорною поздовжньою смугою вишневі барбуси. Довжина рибок 5 см. Тіло вузьке, зверху темніше. Низ хвостового стеола із золотистим блиском. Забарвлення самки бліде, черевце облямівкою.

Ніби із золотистого скла вирізьблено тендітне тіло скляного окуня з родини робадових. Видно кожну кісточку, кожну судинку в прозорому тілі. Внутрішні органи прикриває срібляста плівка. Спинних плавців два, перший складається з колючок. Край анального плавця в дорослих самців облямований блакитною лінією. В природі скляні окуні виростають до 7 см, в акваріумі — з п’яти копійкову монету. Зграйні, дуже спокійні риби. Живляться дрібного живою їжею в товщі води.

Дуже цікаві види об'єднує родина чотиризубих — риб-куль. Тіло в них яйцеподібне. Шкіра гола або всіяна мікроскопічними голочками Черевних плавнів немає.  Риби пересуваються у воді не дуже швидко але в будь-якому напрямку, швидко рухаючи при цьому маленькими прозорими грудними та спинним плавцями. Чотиризубими родина названа за особливу будову щелеп, які складаються з чотирьох кісткових пластин з гострими, як лезо бритви,краями.

Очі риби-кулі помітно виступають по боках великої голови. Будова їх унікальна. По краях рогівки ока є округлі клітини, від яких до центра ока тягнуться тонкі вирости. Коли риба перебуває у темряві, жовто-червоний пігмент зосереджується в кулястій частині клітини, а коли на око потрапляє яскравий промінь, пігмент переміщується у вирости й послаблює світло в 100 раз.

Такі «сонцезахисні окуляри» дають рибі можливість бачити однаково добре в напівтемряві глибин і на поверхні.

Більшість азіатських риб-куль поводиться дуже агресивно щодо всіх риб. Живуть вони переважно серед рослин або каміння. Непроханих гостей зустрічають перед схованкою й лякають, намагаючись прогнати. При цьому риба швидко заковтує воду в особливий відросток кишечника і роздувається, мов м'ячик.

Від ворога риба-куля при першій нагоді спритно тікає. Якщо якийсь хижак усе- таки поласує її м'ясом, то його чекає страшна смерть. Печінка риби-кулі виробляє тетраодотоксин — отруту, втричі сильнішу за отруту кобри і в триста разів за отруту гадюки. Однак у певній пропорції розведений тетраодотоксин — ефективні ліки проти деяких серцево-судинних хвороб.

У наших акваріумах найчастіше живе куткутія. Довжина тіла цієї риби-кулі — близько 8 см. Забарвлення сіро-коричневе або оливкове з дрібними плямами, що добре маскує рибу під колір ґрунту. Черевце брудно-біле. Самки трохи дрібніші. В акваріумах рибу-кулю утримують окремо. Кожна риба повинна мати свою схованку — квітковий горщик, печерку з каміння тощо, їдять ці риби будь-яку не дрібну живу їжу, невеликих рибок і молюсків. Живуть однаково добре в прісній і солонуватій воді (1 столова ложка кухонної солі на 10 л води).

Морські коники живуть у морі. А чи є прісноводні види? Чутка про них ходила ще з початку XX століття, після однієї з природознавчих експедицій. Минали роки, але прісноводних коників ніхто не бачив. Установили навіть винагороду — 10 000 доларів тому, хто привезе пару живих прісноводних коників. 1 от нарешті, в 1953 р., сенсація в колі акваріумістів!

Морський коник відомий усім. Та не всі знають, що це близький родич риб- голок. Тіло в них, як і в інших голок, закуте в ребристі кістково-шкіряні кільця, що захищають їх не тільки від поштовхів, а й від нападу. Рухам вони не заважають. Рот у морських голок довгий, трубчастий і дуже вузький. Зябра теж не такі, як в інших риб. Вони містяться не на зябрових дугах, а з'єднані у вигляді кущиків. Перед нерестом у самців з'являється виводкова камера — дві шкіряні зморшки на черевці.

Потім стають вертикально, самка обвивається навколо самця і відкладає два ряди янтарних ікринок у його виводкову камеру. Після нересту ікра розвивається 18—20 діб. Новонароджені голки мають довжину 1,5 см, схожі на ниточки, без жовткового міхура. Ікра й мальки розвиваються в солонуватій воді, риби через це опускаються в гирла річок.

Завдання для учнів:

1.  Дайте відповідь на запитання:

-        Що вам запам’яталося?

-        Які із тих акваріумних риб, про які ми сьогодні вас познайомили вам були відомі?

-        Про які ви почули вперше?

2. Пройдіть лабіринт , допоможіть рибці попасти додому.