Речення

Речення. Види речень за метою висловлювання. Речення прості і складні, двоскладні та односкладні

Речення — це синтаксична одиниця, яка слугує для формування повідомлення і передачі думки. За метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні. Розповідні речення містять у собі повідомлення (У всіх було легко й радісно на серці); у питальних реченнях про що-небудь запитується (Хіба щастя може бути одноманітне?); у спонукальних реченнях виражається спонукання до дії (Розцвітай ти, весно красна! (Нар. тв.)). Усі ці речення можуть бути також окличними, якщо вони виражають радість або сум, здивування або захоплення того, хто говорить (Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Леся Українка)), або неокличними, якщо вони є емоційно нейтральними, тобто додатково не виражають почуттів мовця.

Залежно від будови речення поділяються на прості та складні. Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу (Вибігла на вулицю весела дітвора). У складному реченні можуть бути дві і більше граматичні основи, тобто дві і більше частин. Частини складного речення можуть бути пов’язані між собою за допомогою інтонації та сполучників (Я прибіг додому дуже швидко, але батька вже не було — сполучникове речення) або за змістом, а також інтонаційно (Сонце сяє, пташки щебечуть, бджоли гудуть — безсполучникове речення).

За наявністю головних членів прості речення поділяють на двоскладні та односкладні. У двоскладних реченнях присутні і підмет, і присудок (Над нашим краєм пісня шириться й росте). В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий (Не вчись руйнувати, а вчись будувати (Нар. тв.)).

Прочитайте речення, визначте, які з них односкладні (вкажіть цифри речень), а які — двоскладні (вкажіть цифри речень).

1. Один з останніх його рейсів був винятковим (О. Гончар). 2. Погане літо, не було врожаю (Л. Костенко). 3. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре видно було і море, і сірі піски, берега (М. Коцюбинський). 4. Вас сіпнуло; ви кинулися, наче проснулись, розкриваєте очі (Панас Мирний). 5. Мене любили, я любив — і це найбільше в світі щастя (М. Стельмах). 6. На морі здіймались великі хвилі (І. Багмут). 7. Сіяли всю ніч (О. Гончар). 8. Спросоння озвалися качки,скинулася риба, попливла купина, од якої повіяло татарським зіллям (М. Стельмах). 9. Холодом з долини тягне вітровій (О. Ющенко). 10. Неоране поле жовтіє. Смолою пахне дощок білий ряд (В. Сосюра). 11. Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, а в очах жовтіє (Г. Квітка-Основ'яненко). 12.І пахне житом молодим, і рибним виловом багатим (А. Малишко). 13. Пахне кропом село, полином і катраном (М. Луків). 14. Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький). 15. Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий. Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах (М. Рильський). 16. Допоки горіти буде долоні твоєї дотик (Д. Павличко). 17. Але ж бо й справді, щоб таке утнути (Л. Костенко). 18. За бортом стиха дунайська хвиля, корабель до гавані зайшов... (Б. Степанюк). 19. У травні стихло навкруги, і встала знову хата (М. Луків).