ПРИСЛІВНИК ЯК САМОСТІЙНА НЕЗМІННА ЧАСТИНА МОВИ : лексичне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ.

Прислівник – це незмінна самостійна частина мови, що виражає сталу ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або предмета. Наприклад:

Сонце привітно посміхалося наостанок. І восени шумів-шумів ліс по-осінньому.

Знову серце б’ється молодо і дзвінко.
 

У реченні прислівники найчастіше виступають у ролі різних обставин (мети, часу, способу дії, місця та ін.): У повітрі стало нестерпно душно. Знадвору почувся гамір.
  Зрідка прислівники можуть пов’язуватися з іменниками і виражати ознаку предмета. Тоді вони виступають у ролі неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях направо.
  Такі прислівники, як треба, потрібно, шкода, можна, необхідно, жаль, пора, соромно, прикро, слід тощо, виконують роль присудків у безособових реченнях і становлять окрему групу присудкових прислівників: Сором сліз, що ллються від безсилля.

Групи прислівників за значенням

Ступені порівняння прислівників

 Прислівники способу дії та міри і ступеня на -о, -е, похідні від основ якісних прикметників, можуть утворювати форми вищого і найвищого ступенів порівняння. Форми ступенів порівняння прислівників утворюються так само, як і в прикметників. Розрізняють просту і складену форми вищого і найвищого ступенів порівняння прислівників. Наприклад: глибоко – глибше – найглибше, пізно – пізніше – найпізніше.

Не мають ступенів порівняння прислівники з префіксом за- (забагато, занадто) та прислівники із суфіксами -еньк-, -есеньк- (тихесенько)

При творенні простої форми вищого ступеня порівняння суфікси -к-, -ек-, -ок- випадають.

НАПРИКЛАД: швидко - швидше; широко - ширше.

Крім того, у деяких прислівниках відбувається чергування приголосних.

НАПРИКЛАД: дорого - дорожче; близько - ближче; низько - нижче.

Необхідно відрізняти прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння від однозвучних прикметників у формі називного відмінка вищого й найвищого ступенів порівняння. ПОРІВНЯЙМО:

Букви и та і в кінці прислівників

 И пишеться в кінці прислівників після твердих приголосних, а і – після мяких або помякшених: згори, вгорі, поночі. Завжди пишеться и в кінці прислівників після г, к, х, а також у кінці прислівників з префіксом по-: навпереваги, верхи, по-змовницьки, по-дитячи.

Правопис прислівників

Слід відрізняти прислівники з префіксами від сполучень прийменників із іменниками:

Правопис прислівників

З однією чи з двома “н”? Разом чи окремо? А може через дефіс? Якщо у вас досі виникають сумніви щодо цього, то наш матеріал для вас! Тут ми зібрали найґрунтовніші пояснення особливостей правопису прислівників

Н і нн у прислівниках

У прислівниках пишеться стільки н, скільки їх було у прикметниках та дієприкметниках, від яких їх утворено: сумний — сумно; однотонний — однотонної буденний — буденно; схвильований — схвильовано, несказанний — несказанно.

Дві букви н пишеться також у прислівниках зрання, спросоння, попідтинню, попідвіконню,

Не і ні з прислівниками

Не з прислівниками пишеться разом, якщо:

1. слово без не не вживається:  нестямно, незворушно, незабаром, ненароком;

2. слово з не утворює єдине поняття, що може бути виражене іншим словом: недалеко (близько), неголосно (тихо).

Не з прислівниками пишеться окремо, якщо:

1. прислівник у реченні виступає присудком:Не треба забувати уроків історії;Було вже не рано:

2. у реченні є протиставлення: Це відбувалось не давно, а кілька днів тому.

Ні в прислівниках пишеться разом: ніскільки, ніколи, ніяк.

Окремо ні пишеться у складі фразеологізмів: ні тепло ні холодно, ні сюди ні туди.

Дефіс у прислівниках

1. Дефіс у прислівниках пишеться:
   після префікса по- у прислівниках із суфіксами -е, -ому, -й: по-перше, по-нашому, по-турецьки;

2. після префіксів будь-, казна-, хтозна-: будь-коли, казна-де, хтозна-скільки;

3. перед суфіксами -небудь, -таки, -то: хто-небудь, десь-таки, якось-то;

4. у випадках складання однакових або близьких чи протилежних за змістом слів: ледь-ледь, пліч-о-пліч, коли-не-коли, часто-густо, більш-менш.

Написання прислівників разом і окремо

Разом пишуться прислівники:

1. з префіксами прийменникового походження без суфіксів (зараз, убік);

2. що мають суфікси -о (начисто), -е (уперше, востаннє), -й (безвісти), -ки (наприсідки), -у (знизу, попросту, скраю), -а (неспроста, спросоння), -і (нарівні);

3. утворені складанням основ або злиттям слів (голіруч, водночас, сьогодні, чимдуж).

Окремо пишуться:

1. так звані прислівникові сполучення, які формально є сполученнями іменників із прийменниками, але за значенням і за роллю в реченні виступають як єдине ціле: Цвірінькають (як?) без угаву горобці. День учора був (у якій мірі?) на диво теплий.
   Діти (наскільки?) до смерті перелякалися.
   Характерною ознакою таких сполучень здебільшого є втрата іменником окремого лексичного значення: ні про диво, ні про смерть як іменники, до яких можна поставити питання хто? що? (у цьому випадку у відмінкових формах на що? до чого?) тут не йдеться;

2. прийменникові сполучення з повторенням слова в тій самій або іншій відмінковій формі(день у день, крок за кроком, час від часу тощо), а також фразеологізм світ за очі.

Написання таких сполучень необхідно запам’ятовувати, за потреби — звертатися до орфографічного словника.

Й та І в кінці прислівників

Літери и та і в кінці прислівників пишуться відповідно до правильної вимови: и — після букв, що позначають тверді приголосні (щовесни, догори), і — після букв, що позначають м’які і пом’якшені приголосні звуки (навесні, вгорі).

Завжди пишемо — и:

1. після букв г, к, х (навкруги, навшпиньки, верхи);

2. у кінці прислівників із префіксом по-: по-лисячи, по-російськи.
   

Створіть “рекламний ролик” на будь-яку тему, використовуючи якомога більше прислівників.  В дужках укажіть групу прислівників за значенням.

Випишіть підряд словосполучення за розрядами прислівників:

1) способу дії; 2) місця; 3) часу і т.д.

Близько підійшов, сьогодні побачиш, зробив навмисно, ляснув зопалу, звично мовчав, стемніло вже, рано-вранці, жене наперекір, скинувся спросоння, високо піднісся, очманіло біг, обов’язково зустріне, осторонь стояв, стукнув зозла, навмання брів, скоро закінчу, тихо сидів.

Ключ. З других букв перших слів прочитаєте слова, пропущені у вислові Т.Шевченка: “Якби ви …, то й мудрість би була своя”.

Випишіть словосполучення в колонку в тому порядку, як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо.

Відмовився (на) відруб, заходьте (по) одному, сиділи (до) пізна, (по) справжньому влип, (по) нашому сказано, мчав (на) вскач, пропав (без) вісти, (по) вінця повен, (до) гори дном, (по) вовчому завив, складено (в) четверо, (в) цілому закінчили, перевернувся (на) бік, вийшов (на) зустріч, відклав (на) завтра, заговорив (по) французьки, видніється ген (ген), узяв (за) багато, купив (на) виплат, кинув (на) відліг, (по) іншому думав син, з ним (за) одно, написано (по) латині, це мені (до) вподоби.

Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного словосполучення. З цих букв прочитаєте закінчення вислову голландського філософа XVII ст. Б. Спінози: “Знаючи свої вади, ми...”

Перепишіть, вставляючи замість крапок и або і.

1. Мені потрібен мир навік.., а не на п’ять хвилин. (О. Підсуха.) 2. Опівноч.. айстри в саду розцвіли. (О. Олесь.) 3. Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруг.. . (В. Сосюра.) 4. Я входжу в ліс — трава стає навшпиньк.., кошлатий морок лапу подає. (Л. Костенко.) 5. Кожен колос зове його, наче батька, по імені, по-синівськ.. довірливо припада до плеча. (Б. Олійник.) 6. Було ще не пізно — тільк.. починало смеркати. (Панас Мирний.) 7. Карпо, як гуска, плавав і по-баб’яч.., і голічерева, і наввимашк... (Панас Мирний.) 8. Кінь осатаніло став дибк... (Н. Рибак.)

Доберіть до фразеологізмів синонімічні прислівники.

Ні світ ні зоря, поклавши руку на серце, як кіт наплакав, до останньої нитки, до сьомого поту, ні туди ні сюди, за тридев’ять земель, не за горами, хоч греблю гати

Відредагуйте речення. Поясніть допущені помилки.

1. Їхати ранковим рейсом найбільш зручніше. 2. Сьогодні я одягнувся менш тепліше. 3. Мишко намагався ступати якнайтихесенько. 4. Сергій більш відповідальніше ставиться до навчання. 5. Нинішнього року пшеницю зібрали більш раніше. 6. Учитель попросив читати більш голосніше.

Визначте синтаксичну роль прислівників.

1. Давай не оглядатися назад,
   Не обмочила душу хмара чорна.
   Давай зайдемо у квітучий сад,
   Де є «сьогодні» і немає «вчора». (В. Крищенко.)

2. Місяць уповні сів на підвіконні.

3. Мені на серці спокійно і легко!

4. Дорога навпростець через ліс була небезпечною.

5. Страшно самому в непролазних хащах.

6. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. ( В.Симоненко.) 

Спишіть слова, вставляючи на місці пропуску, де потрібно, букву н.

1. Бездоганно, скажен..о, заквітчан..о, шален..о, щоден..о, незбагнен..о, впевнен..о, гуман..о, самовіддан..о, старан..о, незрівнянно, невгамовн..о, сумлін..о, сон...о, спросон..я, попідвікон..ю, невин..о, непримирен..о, впевнен..о, синхрон..о, несподіван..о, страшен..о, попідтин..ю, неждан..о-негадан..о, стомлен..о, зран..я, ненавмисн..о, невблаган..о, ненастан..о, зажурен..о, поімен..о, невпин..о.