Прислів’я про весну – коли прокидається земля та оживає надія

Весна – мов усмішка природи. Вона тихо приходить після довгої зими, торкається землі теплими променями, пробуджує трави, дерева, людей і навіть пташок. Усе навколо оживає, співає, тягнеться до сонця. Здавна люди помічали кожен весняний знак і складали прислів’я – веселі, дотепні, мудрі. У них – пахощі свіжої землі, краплі роси й віра в те, що праця, посіяна навесні, обов’язково дасть добрий врожай.

• Прочитай прислів'я про весну

1. Весна ледачого не любить.

2. Марець хватає за палець.

3. В марець не замерзне й старець.

4. Уночі тріщить, а вдень плющить.

5. Як буде полоз вогкий, то й буде кінь мокрий.

6. До першого грому земля не розмерзається.

7. Прийде тиждень вербовий – бери віз, у дорогу дубовий.

8. У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

9. Як почав орать – то в сопілку не грать.

10. Тому горе, хто мілко оре.

11. Як зорем мілко та посієм рідко – то й уродить, дідько.

12. Де оре сошка, там хліба трошки.

13. Глибше орати – більше хліба мати.

14. Добре ґрунт угноїш – урожай потроїш.

15. Хліб на хліб сіяти – ні молотити, ні віяти.

16. Казав овес: сій мене в болото – буду я золото.

17. Казав ячмінь: кинь мене в грязь – то будеш князь.

18. Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

19. Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.

20. Не вважай на врожай, а жито сій – то хліб буде.

21. Хто сіє, той ся надіє.

22. До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

23. Сій овес у кожусі, а жито – в брилі.

24. Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

25. Сій вчасно – вродить рясно.

26. Посій упору – будеш мати зерна гору.

27. Весна – наші батько і мати, а як не посієш – не будеш збирати.

28. Пізня весна не обдурить.

29. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба врожай!

30. Коли квітень з водою – то травень з травою.

31. Як у травні дощ надворі – то восени хліб у коморі.

32. Травнева роса краща вівса.

33. Травень холодний – рік хлібородний.

34. Буває погода в травень: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.

35. Погода – всім вигода, а сльота – усім гризота.

36. Дощ упору – золото.

37. Як сіно косять, то дощів не просять.

38. Буде погода, як не потече з неба вода!

39. Ластівки низько літають – дощ обіцяють.

40. Чайка сіда в воду – чекай доброї погоди.

41. Де багато пташок – там нема комашок.

42. Зозуля житнім колосом удавилася.

43. Ластівка день починає, а соловей кінчає.

44. Весна днем красна, а на хліб пісна.

45. Весна красна квітками, а осінь – плодами.

46. Де цвіток – там медок.

• Випиши 5 прислів'їв, які найбільше сподобалися

• Познач граматичну основу

Весна – це початок усього живого. Вона дарує надію, пробуджує серця й нагадує: усе велике починається з маленької праці. У цих прислів’ях – життєрадісність і віра в добро, у врожай, у новий день. Вони ніби шепочуть дітям: "Посій зернятко – і воно обов’язково проросте. Не бійся працювати, бо праця – це теж любов." Весна вчить, що кожна краплина поту – це краплина радості в майбутньому.

• Завдання - створити або намалювати весняну композицію, фото надіслати.