Принципи запам'ятовування. Розвиток пам'яті та уваги. Контрольна робота № 3 "Психічна і духовна складова здоров'я" (тести)

Що таке пам'ять

Здавна людство цікавило питання, що ж таке пам'ять і звідки в деяких людей такі неймовірні успіхи в запам'ятовуванні. Чому одній людині для запам'ятовування потрібно 10 хвилин, а іншій — годину? Чому хтось запам'ятовує все, а хтось — тільки уривки?

Історичні факти свідчать, що римський філософ Сенека міг повторити 2000 різних слів у тому ж порядку, у якому їх почув тільки один раз. Французький фізик А. М. Ампер легко відтворював довгі уривки з енциклопедії навіть через 50 років після їх прочитання. Геніальний Л. ван Бетховен складав музику на ходу й не нотував на папері до того часу, поки п'єса повністю не «записувалася» у нього в голові.

Пам'ять — це процес запам'ятовування, збереження й наступного пригадування або впізнавання того, що людина раніше сприймала, переживала чи робила.

Запам'ятовування — процес, спрямований на збереження в пам'яті отриманих вражень, це передумова їх зберігання.

Збереження — процес активної переробки, систематизації та узагальнення матеріалу, оволодіння ним.

Відтворення та впізнавання — це встановлення передусім сприйнятого. Різниця між ними полягає в тому, що впізнавання відбувається при повторній зустрічі з об'єктом, при повторному його сприйнятті, відтворення ж — за відсутності об'єкта. Психологи стверджують, що пам'ять потрібно не поліпшувати, а організовувати й виховувати. Для цього треба мати певне уявлення про природу нашої пам'яті та її види.

Види пам'яті

З урахуванням часу збереження інформації визначають

• короткочасну пам'ять

• довготривалу пам'ять

• оперативну пам'ять

Довготривала пам'ять проявляється тоді, коли новий матеріал запам'ятовується на тривалий проміжок часу й навіть назавжди. Вона допомагає нам на все життя запам'ятати таблицю множення, зберігає спогади дитинства, масу слів, завчених у школі на уроках іноземної мови, і багато чого іншого, про що часом людина й не здогадується.

Короткочасна пам'ять проявляється в тих випадках, коли людина запам'ятовує матеріал, щоб згадати його через короткий час. Подальше його збереження вважається недоцільним. Призначення короткочасної пам'яті — не запам'ятовувати, а фіксувати навколишній світ.

Оперативна пам'ять — це та, яка певний час зберігає інформацію, що надійшла в мозок і сприйнята як найцікавіша й значуща. Якщо під час подальшого «сортування» (відбору) інформація виявиться гідною уваги, вона перейде в довготривалу пам'ять, якщо ні — «випаде». Щоб виробити ті або інші способи запам'ятовування, потрібно встановити, який вид пам'яті у вас переважно розвинений.

Можливості короткочасної пам'яті дуже незначні — вона має невеликий об'єм. За її допомогою запам'ятовується 5-7 одиниць інформації чи предметів, слів, букв або цифр. (Правило було сформульоване американським психологом Дж. Міллером у 1956 р.) Згідно з ним, кількість об'єктів, які середньостатистична людина може тримати в робочій пам'яті, — 7 + 2 одиниці запам'ятовування — («магічне число» Дж. Міллера.)

Рухова, емоційна, словесно-логічна й образна пам'ять. З урахуванням того, як засвоюється інформація та який характер сприйняття, на якому базується пам'ять, виокремлюють чотири її види:

• рухову,

• емоційну,

• словесно-логічну

• образну.

Рухова пам'ять — це рухові навички та звичайні рухи. Люди мають рухову пам'ять. Однак проявляється вона в усіх по-різному. Кожна людина має свій темп, стиль руху під час ходіння, письма, у праці, грі, спорті тощо.

Емоційна пам'ять — про почуття й переживання (радість, смуток, образа й захоплення). Позитивні або негативні почуття не зникають безслідно, а запам'ятовуються й відтворюються за певних умов. Емоційна пам'ять впливає на формування особистості людини. Вона дає їй змогу регулювати свою поведінку залежно від раніше пережитих почуттів.

Словесно-логічна, або змістова пам'ять — це запам'ятовування й збереження в пам'яті, а потім відтворення прочитаних або почутих думок у словесній формі. Думки не існують поза мовою, поза тими чи іншими словами та висловами.

Образна пам'ять, або пам'ять на уяву, допомагає запам'ятовувати й відтворювати у свідомості образи реального світу. Завдяки образній пам'яті ми згадуємо ніжність близької нам людини, запах квітів і шум морського прибою, смак яблука та звучання фортепіано.

Образна пам'ять буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою та смаковою.

Механічна, смислова, довільна та мимовільна пам'ять

За характером зв'язків у матеріалі, що запам'ятовується, пам'ять буває механічна та смислова.

Механічне запам'ятовування ґрунтується на повторенні матеріалу без його осмислювання. Воно вимагає значних зусиль і багато часу.

Осмислене запам'ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати зміст навчального матеріалу.

За характером мети діяльності розрізняють довільну та мимовільну пам'ять. Мимовільне запам'ятовування відбувається тоді, коли людина не ставить собі за мету щось запам'ятати.

Довільна пам'ять пов'язана із свідомим запам'ятовуванням.

Характеристики пам'яті

Швидкість — кількість повторень, необхідних для повного запам'ятовування певного обсягу матеріалу (для заучування ролі мені необхідно прочитати текст п'ять разів).

Точність — кількість правильно відтвореної інформації в разі згадування (розв'язуючи задачу, я не зробив жодної помилки).

Обсяг — кількість збереженої інформації (з двох заданих віршів я відразу зможу завчити один).

Міцність — час збереження інформації (я пам'ятаю це правило з молодших класів).

«Принципи запам’ятовування»

Образи зовнішнього світу, які виникають у корі головного мозку під час сприймання, не зникають безслідно. Вони зберігаються у пам’яті. Пам’ять завжди була предметом дослідження, в результаті яких виділено чинники, від яких залежить її робота. Це уява й асоціації. Прийоми запам’ятовування ґрунтуються на принципах:

Перегляньте відео про принципи запам'ятовування:

Ува́га — психічний процес, спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші.

Властивості уваги

Для успішного тренування пам’яті й кращого запам’ятовування потрібно:

• володіти основними знаннями, необхідними для розуміння інформації;

• усвідомлювати свою мету;

• виявляти максимальну зацікавленість в інформації, хотіти її

• запам’ятати;

• створювати або обирати сприятливі умови для роботи;

• бути в гарному настрої й зосереджувати увагу на потрібній

• інформації;

• регулярно тренувати свою пам’ять.

Вправи на розвиток уваги

1. Подивіться на запропоновану репродукцію впродовж 3-4 с.

Назвіть деталі (предмети), які ви запам’ятали.

Якщо ви запам’ятали:

— менше ніж 5 деталей — ваша увага слабка;

— від 5 до 9 деталей — увага хороша;

— більше ніж 9 деталей — увага відмінна.

Якщо ви вважаєте рівень своєї уваги незадовільним, то вам слід

звернутися до методу «ланцюжок», наведеного нижче.

2. Використання методу «ланцюжок».

Вам треба запам’ятати послідовність слів: яблуко, тарілка, камінь, вода,

риба, небо, аркуш, дівчинка, книга. Щоб запам’ятати цю інформацію, потрібно придумати зв’язки між сусідніми словами й вибудувати логічний ланцюжок, який допоможе вам запам’ятати послідовність слів.

Наприклад: яблуко лежить на тарілці, тарілка стоїть на камені, камінь

стирчить із води, у воді плаває риба, риба дивиться в небо, з неба падає

аркуш, аркуш кружляє над дівчинкою, дівчинка читає книгу.

А тепер складіть ланцюжок для таких слів: вітер, лижі, трава, сонце, літо,

канікули, річка, школа, альтруїст, тиша, час.