Переписати, вибравши з дужок потрібний прийменник.
І. (З, зі, із) сну каші не звариш. Не сунься у вовки (з, зі, із) кобилячим хвостом. Й (з, зі, із) зміїної отрути збирають ліки. (Під, піді) тобою лід розтає, (під, піді) мною мерзне. Носиться, як баба (з, зі, із) ступою. Носиться, як дурень (з, зі, із) торбою у будень. (З, зі, із) старим собакою можна полю
вати й без рушниці. Тяжко (з, зі, із) каменю олію видушувати. Птах (з, зі, із) своїх крил податку не вимагає.
Народна творчість.
ІІ. Ти (з, із, зі) мною, моя доле. (П.Перебийніс.) Весь світ (з, із, зі) тобою і (з, із, зі) мною і (з, із, зі) кимось третім поділім. (А.Малишко.) Виходжу легко (з, із, зі) аеропорту. (Б.Олійник.) Автобуси (з, із, зі) свистом випліскує шосе. (П.Перебийніс.) Часто ходжу я сам (з, зі, із) собою так, наче хвиля ходить (з, із, зі) водою. (М.Сингаївський.) Лелека стояв у гнізді, клацаючи дзьобом, наче розмовляючи сам (з, із, зі) собою. (Ю.Яновський.) А між луками й ланами, наче сонце між хмарками, був палац (з, зі, із) кришталю. (Н.Забіла.)