Проблеми великих річок

Останні десятиріччя ХХ століття та початок ХХІ століття поставили перед народами світу декілька важливих і гострих проблем. Однією з таких проблем є екологічна. Ще в 40 роках ХХ століття академік Вернадський писав про те, що господарська діяльність людей стала впливати на географічне середовище не менше, ніж геологічні процеси, які відбуваються в самій природі. Сьогодні розглянемо екологічні проблеми великих річок на прикладі річки Дніпро.

. «Дивний Дніпро у тиху погоду, коли вільно та лагідно несе крізь ліси та гори повні води свої. Ні колихнеться, ні загримить. Дивишся, і не знаєш, плине чи не плине його широчінь, уявляється, ніби весь він вилитий із скла, і ніби голубий дзеркальний шлях, без міри широкий, і без кінця довгий, біжить і в'ється по зеленому світу...” Ці слова Гоголя сьогодні майже втратили своє значення. Людина втрутилась в красу природу річки і …понівечила. Зрозуміло, що людині потрібно жити з комфортом: гарно відпочивати, смачно їсти…Але наші забаганки пов’язані з економікою, яку не можливо розвивати без тієї ж землі чи води. Ось і виникла одна із екологічних проблем з нашою головною водною артерією – Дніпром. Дніпро для нас це все: відпочинок, їжа, електроенергія, транспорт. Спробуємо звернути увагу на проблеми, що виникли в цивілізованому суспільстві на річці Дніпро.

На  Дніпрі збудовано шість великих водосховищ : Каховське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське , Дніпровське, Каховське .

Великі гідровузли змінили природній гідрологічний режим Дніпра, змінили звичний режим його життя. Водосховища вбирають у свої місткі улоговини величезні маси води під час весняних паводків, «зрізають» високі піки. Водосховища нині виконують ще одну величезну роботу – попереджають  катастрофічні повені, які можуть завдати великої шкоди народному господарству.

Від Дніпропетровська до Запоріжжя на протязі 170 км. простягається Дніпровське водосховище – первісток Дніпровського каскаду. Це найвужче(від 3 – 3,5км. в ширину) з усіх дніпровських «морів», бо води річки на цій ділянці затопили коньойоноподібне порожисте русло.З будівництвом Дніпровської ГЕС, гребля підняла воду Дніпра і затопила пороги.  Біля Запоріжжя збудовано шлюз, за допомогою якого судна спускаються (або піднімаються) на різну висоту. Спустившись і вийшовши з шлюзу, судно далі йде по нижньому Дніпру, який  тут цілком тече по Причорноморській низовині, посушливій зоні півдня України.

Колись сполучення правого берега з лівим здійснювалось паромом з ручною тягою, а в 1900 році розпочалось будівництво металевого Київського мосту і в 1904 році пропущено перший потяг. Міст проіснував до 1920 року, після чого білогвардійськими військами був зірваний і проїзд по ньому було припинено. В1944 році було побудовано ще дерев’яний міст в кінці Хортиці, який з’єднував два береги Дніпра, але в 1952 році його розібрали. Пізніше через Дніпро було збудовано металевий трьох пропускний  та одно пропускний арочний мости. Але війна зруйнувала і їх. Після чого були збудовані залізобетонні мости в арочних конструкціях – мости Преображенського.  Сьогодні з’явилася потреба реконструкції давно збудованого мосту. У греблі Дніпрогесу з’явилися тріщини.

Серйозні проблеми Дніпра потрібно  розв’язувати гідротехнікам, енергетикам, ученим найрізноманітніших галузей науки.

Вже давно  діє програма «Дніпро», яка передбачає  турботу про велику річку. Програмою передбачено комплекс заходів по охороні вод Дніпра. На річці з’явилися сотні водоочисних споруд. Вони очищають річку від нафтових забруднень. Та всього цього мало. Час довів, що необхідно вести спостереження і за конструкціями, які виникли на річці у зв’язку з господарською діяльністю людини. Не спроста народ говорить що вода точить камінь. Дніпрові хвилі руйнують греблю.

Вчені - гідротехніки  розглядають кілька причин, з якими пов’язують руйнування мосту:

1. Будівництво биків, тобто опор, на яких тримається міст йшло по шаблону, але як виявилося, на греблі немає й двох однакових биків тому в будь яку хвилину вони можуть дати тріщину.

2. Появі тріщин сприяють різниці температур взимку і в літку, а також тріщини могли з’явитися від вибухів, які відбувалися під час війни при спробі зруйнувати ГЕС, сейсмічні поштовхи.

3. Врахувати необхідно і некваліфіковану працю робітників, військовополонених, які відбудовували Дніпрогес

4. Досить часто можна почути нарікання і про небезпечний стан трьохкамерного шлюзу на Дніпрогесі. Шандорна огорожа, яка стримує натиск води зі сторони водосховища експлуатується більше 70 років і практично вийшла  з ладу. Виникає загроза прориву великої маси води, що може спричинити підтоплення Запорізької АЕС, а водний потік, що виникне, понесе пів міста до Чорного моря разом з Каховським водосховищем.

Розглядаючи питання про руйнування греблі на річці Дніпро, треба завжди пам’ятати про взаємозв’язок в природі. Неправильна експлуатація мосту чи греблі взагалі приведе до затоплення значної площі Запорізької області. Найсерйозніше треба поставитись до поки що прогнозованих наслідків підтоплення Запорізької АЕС. Адже вона стоїть на піску, та й товщина насипаного піску всього 30 метрів, а потрібно 50метрів. Тому існує загроза. Важливе значення для забезпечення екологічної безпеки населення має реконструкція  старої греблі та будівництво нового мосту.

Та  це  не єдина екологічна проблема річки Дніпро. Під час забруднення Дніпра стічними водами та отрутохімікатами: щорічно з талими та дощовими водами в Дніпро і водосховища потрапляє близько 500 тисяч тон азотних сполук, 40 тисяч тон фосфорних і 20 тисяч тон калійних; 1 тисяча тон заліза, 40 тон нікелю та інших сполук. А ще потрібно звернути увагу ось на ці проблеми Дніпра.

1. Дуже небезпечним явищем є постійне підвищення  забрудненості донних відкладень Дніпра, а особливо накопичення великої кількості заліза., ціанідів, свинцю, цинку, фенолів у водосховищах.

2. ГЕС називають екологічно найбільш безпечним, але зі створенням Дніпровського каскаду водосховищ змінився гідролічний режим річки, зменшилася швидкість течії, знизився водообмін і проточність, з’явилися безстічні ділянки, які влітку прогріваються, у них розводяться синьо-зелені водорості, відбувається “цвітіння” води, гине риба

3. створення такої кількості водосховищ на Дніпрі спричинило руйнування природного комплексу річки.

4. Значної шкоди Дніпру завдали водосховища – піднявся рівень ґрунтових вод, посилилось засолення ґрунтів, посилилась ерозія берегової зони. Опинилися підтопленими  100000 га продуктивних земель.

5. Забруднення Дніпра радіонуклідами від аварії на Чорнобильській АЕС, особливо стронцієм, який відкладається у кістках риб.

6. Забруднення Дніпра річковим транспортом.

.  Пропоную комплекс заходів, які допоможуть врятувати велику річку Дніпро:

• застосовувати нові технології при будівництві гідротехнічних споруд на річці;

• посилити контроль за надходженням у річку забруднювачів хімічного походження;

• не допускати змиву дощовими водами  з розораних ділянок(полів) нерозчинених домішок піску, глини, намулу;

• використовувати такі види палива  на річковому транспорті, які будуть безпечними для річки;

• санітарним службам постійно вести перевірку каналізаційних та очисних споруд, з метою запобігання потрапляння у водойми хвороботворних мікробів;

• зменшити споживання води для зрошення;

• заборонити будівництво промислових гігантів в басейні річки;

• заборонити будівництво на узбережжі річки численних пансіонатів та баз відпочинку, бо це  негайно призведе до активного зростання побутових відходів, каналізаційних стоків.

• здійснювати постійне радіологічний контроль річки

• прийняти та реалізувати комплексну програму національного рівня, обов’язковою складовою якої має бути система заходів для екологічного оздоровлення і відтворення річки Дніпро.

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-dnipro-nas-slavnij-326304.html