Очікувані результати: опрацювавши теоретичний блок і виконавши практичні завдання, учні правильно писатимуть заперечні та неозначені займенники, матимуть уявлення про явище прономіналізації.
Конструктор уроків
Очікувані результати: опрацювавши теоретичний блок і виконавши практичні завдання, учні правильно писатимуть заперечні та неозначені займенники, матимуть уявлення про явище прономіналізації.
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Теоретичний блок
Шановні десятикласники!
Для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу з теми " Займенник як самостійна частина мови" необхідно знати , як правильно писати складні займенники.
Разом, окремо чи через дефіс?
ЗАЙМЕННИКИ ПИШУТЬСЯ РАЗОМ, ОКРЕМО ЧИ ЧЕРЕЗ ДЕФІС, ЗАЛЕЖНО ВІД УЖИВАННЯ ЧАСТОК І ПРИЙМЕННИКІВ З НИМИ.
Складними називаються займенники, утворені від займенників інших семантичних груп за допомогою словотворчих часток. До таких належать НЕОЗНАЧЕНІ та ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ.
Неозначеними називають займенники, що вказують на реальне, але не
відомі мовцю, невизначені предмети, їх ознаки чи кількість.
Неозначені займенники утворюються від питально-відносних за до
помогою часток, що виступають у ролі префіксів де-, аби-, будь-, казна-,
хтозна-, та суфіксів -небудь, -сь: дехто, деякий, абищ о, абичий, будь -хто, будь-що, казна-скільки , хтозна-який, хт о-н ебудь, чий-небудь, щось, якийсь.
*Дехто вмирає, так і не народившись (П. Загребельний).
*Як іноді важливо буває, щоб хтось виділив у людині щось гарне та й іншим підказав (М. Стельмах).
*Нехай вихваляє тебе будь-хто чужий, а не твої губи (3 Біблії).
Неозначені займенники мають такі само морфологічні ознаки, як і питально-відносні. Відмінюються та кож за зразком питально-відносних, від яких утворені.
УВАГА !
При відмінюванні словотворчі частки залишаються без змін.
ЗРАЗОК ВІДМІНЮВАННЯ НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКІВ
Н. хтось яка-небудь абищо деякий
Р. когось якої-небудь абичого деякого
Д. комусь якій-небудь абичому деякому
Зн. когось яку-небудь абищо деякого
Ор. кимось якою-небудь абичим деяким
М. ні на когось (на) якій-небудь (на) абичому (на) деякому
Ознайомтеся з таблицею.
Заперечні займенники заперечують присутність особи, наявність предмета, його ознак чи кількості: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки.
Заперечні займенники утворюються від питальних і відносних додаванням префікса ні-: ніхто, ніщо, ніким, нічого. Тобто частка ні в заперечних займенниках виконує функцію префікса і пишеться РАЗОМ.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Якщо між ні та займенником уживається прийменник, усі три слова пишуть окремо: ні перед чим, ні за кого, ні в якому.
Займенники ніхто, ніщо в непрямих відмінках можуть мати різний наголос залежно від значення слова: ні́кому (означає «нема кому») і ніко́му (жодному); ні́ в чому (немає в чому) і ні в чо́му (в жодному):
Ні́кому води подати – ніко́му не вдалося цього зробити;
Ні́чого вам сказати – нічо́го вони не вдіють.
№2:
Вільне введення тексту
Визначте заперечні й неозначені займенники, з’ясуйте їхні відмінки. Провідміняйте займенники: хтось, ніякий, хтозна-скільки.
1. А відірвати нас від України нікому не вдавалось і на мить (О. Лупій). 2. Хіба ж кого-небудь ми опечалимо? (Л. Костенко). 3. День минув без будь-яких пригод (М. Старицький). 4. Твоя справедливість має перевищувати абияку несправедливість інших щодо тебе (Б. Брюгген). 5. Наша лінь нікого не розчулить (Б. Симоненко). 6. До нічого не треба й солі (Народна творчість).
№3:
Вільне введення тексту
Відновіть прислів'я, уставивши потрібні за змістом заперечні займенники. Запишіть речення, визначте синтаксичну функцію займенників ( записавши в дужках).
1) Мудрим ... не народився, а навчився. 2) Розумний передбачає, але знає, що... всього не знає. 3) Уміння ... в рюкзаку не носить. 4)... у всьому мудрий не буває. 5)... вище свого вміння не здійметься. 6)... ще не вродився вченим, а хліб не вродився печеним (Нар.творчість).
№4:
Вільне введення тексту
Запишіть займенники , розподіливши їх за групами: 1) займенники, що пишуться з частками разом; 2) через дефіс; 3) окремо. Підкресліть орфограми.
(Ні)хто, ні(в)кого, де(з)чим, кимо(сь), чий(небудь), будь(з)чим, будь(до)кого, (будь)кого, хтозна(з)ким, хтозна(до)чого, (хтозна)чий, хтозна(від)чого, казна(з)чим, (аби)хто, аби(з)чим, (аби)чий, чим(небудь), аби)якого, який(небудь), (аби)що, аби(до)чого, (де)хто, (де)який, (де)чим, де(з)ким, (де)котрий, (де)яким, (дб)кого, ні(до)кого, ні(з)ким, ні(з)яким, (ні)кого, (ні)чим, (ні)скільки, ні(з)чим, ні(за)ким, (будь)хто
№5:
Теоретичний блок
Що таке ПРОНОМІНАЛІЗАЦІЯ?!
ПРОНОС що? Як це пов'язано з ЗАЙМЕННИКАМИ? Навіщо це нам?
Явище прономіналізації в українській мові
Прономіналізація (від лат. pronomen – займенник) – перехід слів з інших частин мови у займенники в результаті втрати чи послаблення властивого їм основного лексичного значення і набуття узагальнено-вказівного чи неозначеного змісту. До розряду займенників можуть переходити іменники н, прикметники а також числівник один.
Повністю переходять у займенники деякі повнозначні частини мови, а саме ІМЕННИКИ:
чоловік, хлопець, парубок, жінка, дівчина,брат, сестра, людина, річ, справа, душа, факт, штука, які набувають вказівного значення, вживаються у значенні особових займенників першої та другої особи одниниі множини (=Я,МИ, МЕНІ, НАС)
сполучення на брата, на голову, на чоловіка, на душу, з чоловіка, на людину , якщо вони дорівнюють значенню " НА КОЖНОГО", " З КОЖНОГО".
Наприклад: Нашому брату (НАМ) скрізь не солодко. Життя – складна штука. На стежці не видно було ні живої душі (НІКОГО) (І.Нечуй-Левицький). Пан заппровадив нові податки - по десять карбованців з душі.(З КОЖНОГО)
ПРИКМЕТНИКИ:
цілий - у значенні означального займенника ВЕСЬ;
перший-ліпший - у значенні означального займенника ВСЯКИЙ;
різний - у значенні ВСЯКИЙ;
певні - у значенні неозначеного займенника ДЕЯКІ.
Наприклад: На це питання відповідь може дати перший-ліпший (КОЖНИЙ) учень з присутніх на уроці. Певними (ДЕЯКИМИ) досягненнями вже можемо пишатися. Він зможе використати різний ( ВСЯКИЙ) спосіб, аби досягти свого.
ЧИСЛІВНИКИ:
один у значенні неозначеного займенника ЯКИЙСЬ, означального (=НЕ САМІ), у сполученні із заперечною часткою НІ в заперечних реченнях у значенні (НІХТО, ЖОДЕН);
другий у значенні означального займенника (= ІНШИЙ).
Наприклад: Ні один (НІХТО, ЖОДЕН ) у поході не відстав. Їхала ,кажуть, одна (ЯКАСЬ) пані і угледіла сироту при дорозі. Восени бідолаха перейшов у друге (ІНШЕ) село.
Прономіналізуватися можуть також окремі слова з інших частин мови, що входять до складу згадуваних займенникових фразеологічних зрощень.
№6:
Тестування
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення: