Правобережна та Лівобережна Україна в останній третині XVІІ ст.

Відповісти на питання

Що таке «Руїна»?

Які наслідки мала громадянська війна для України?

Вивчення нового матеріалу

1. Лівобережна Україна

• Підпорядкування Московській державі.

• Гетьмани: Іван Брюховецький, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович.

• Московські статті (Московські угоди 1665 р.) – обмеження автономії.

• Посилення контролю Москви, але збереження козацького устрою.

• Економічна стабільність: розвиток землеробства, торгівлі.

2. Правобережна Україна

• Підпорядкування Османській імперії та Речі Посполитій.

• Юрій Хмельницький – «князь України» під протекторатом султана.

• Руйнування господарства через постійні війни.

• Масове переселення населення на Лівобережжя та Слобожанщину.

• Бахчисарайський мирний договір 1681 р. – закріплення розподілу України між державами.

3. Наслідки поділу

• Україна втратила єдність.

• Лівобережжя – більш стабільне, але під контролем Москви.

• Правобережжя – спустошене війнами, під владою Польщі та Туреччини.

• Формування передумов для подальшої інтеграції України до складу Московської держави.

Лівобережна Україна

1. Загальна характеристика

• Лівобережна Україна після Андрусівського перемир’я (1667) остаточно опинилася під владою Московської держави.

• Тут зберігався козацький устрій, але поступово обмежувалася автономія.

• Лівобережжя стало ядром майбутньої Гетьманщини, тоді як Правобережжя занепадало.

2. Політичний розвиток

Іван Брюховецький (1663–1668)

• Обраний гетьманом на «чорній раді» в Ніжині (1663).

• Підписав Московські статті (1665):

  • московські воєводи отримали контроль над ключовими містами;

  • податки збиралися на користь царя;

  • гетьман фактично ставав царським намісником.

• Це викликало невдоволення серед козацтва, що призвело до його загибелі під час повстання.

Дем’ян Многогрішний (1669–1672)

• Уклав Глухівські статті (1669):

  • частково відновлювали автономію;

  • гетьман мав право самостійно керувати внутрішніми справами;

  • Москва контролювала зовнішню політику.

• Прагнув зміцнити владу гетьмана, але був усунутий старшиною й засланий до Сибіру.

Іван Самойлович (1672–1687)

• Намагався об’єднати Україну під своєю владою.

• Брав участь у походах проти Османської імперії (Чигиринські походи 1677–1678).

• Підтримав укладення «Вічного миру» (1686) між Москвою та Польщею:

  • Лівобережжя остаточно закріплювалося за Москвою;

  • Київ залишався під владою царя;

  • Правобережжя – за Польщею.

3. Соціально-економічне життя

• Стабільність: на відміну від Правобережжя, Лівобережжя не зазнавало постійних руйнувань.

• Господарство: активно розвивалося землеробство, скотарство, ремесла.

• Торгівля: пожвавлення внутрішньої та зовнішньої торгівлі, особливо з Московією.

• Населення: значне зростання завдяки переселенню з Правобережжя та Слобожанщини.

• Козацький устрій: діяли полки й сотні, зберігалася система самоврядування.

4. Культурний розвиток

• Освіта: Києво-Могилянський колегіум – головний центр науки й духовності.

• Книгодрукування: розвиток друкарень у Києві та Чернігові.

• Церковне мистецтво: іконопис, архітектура, розвиток барокового стилю.

• Лівобережжя стало культурним центром України, адже Правобережжя було спустошене війнами.

5. Значення Лівобережної України

• Зберегла основи української державності.

• Була більш стабільною та економічно розвиненою частиною України.

• Водночас поступово втрачала політичну автономію, інтегруючись у структуру Московської держави.

• Саме Лівобережжя стало фундаментом для подальшого існування Гетьманщини у складі Російської імперії.

Правобережна Україна

1. Загальна характеристика

• Правобережжя охоплювало землі сучасних Київської (правобережна частина), Вінницької, Житомирської, Черкаської та частково Хмельницької областей.

• Після Андрусівського перемир’я (1667) воно залишалося під владою Речі Посполитої, але фактично стало ареною боротьби між Польщею, Османською імперією та козацькими гетьманами.

• Постійні війни й набіги призвели до спустошення краю та масового переселення населення на Лівобережжя й Слобожанщину.

2. Політичне становище

Юрій Хмельницький

• Син Богдана Хмельницького, кілька разів обирався гетьманом Правобережжя.

• У 1669 р. визнав протекторат Османської імперії, отримав титул «князя України» від султана.

• Його влада була слабкою, залежною від турецьких військ.

Петро Дорошенко

• Гетьман Правобережної України (1665–1676).

• Прагнув об’єднати Україну під своєю владою.

• Уклав союз із Османською імперією, щоб протистояти Польщі та Москві.

• Брав участь у Чигиринських походах (1677–1678), коли турецько-татарські війська разом із козаками боролися проти польсько-московських сил.

• Після поразки змушений зректися влади й перейти на Лівобережжя.

Османський вплив

• Туреччина прагнула закріпитися на Правобережжі, використовуючи його як плацдарм для наступу на Польщу.

• Турецькі гарнізони перебували в ключових містах (Чигирин, Брацлав).

• Це викликало невдоволення серед місцевого населення.

3. Міжнародні договори

• Бахчисарайський мир (1681):

  • укладений між Московією, Османською імперією та Кримським ханством;

  • Правобережжя залишалося під владою Туреччини, але фактично було спустошене;

  • Лівобережжя закріплювалося за Москвою.

• «Вічний мир» (1686):

  • укладений між Москвою та Польщею;

  • Правобережжя остаточно закріплювалося за Річчю Посполитою, але значна його частина залишалася безлюдною.

4. Соціально-економічне становище

• Постійні війни, набіги татар і турків призвели до руйнування господарства.

• Багато міст і сіл були знищені, населення масово переселялося на Лівобережжя.

• Землі залишалися пусткою, що отримало назву «Великий Згін» (масове переселення 1670-х рр.).

• Польська влада намагалася відновити контроль, але фактично Правобережжя залишалося слабко заселеним і економічно занепалим.

5. Культурне життя

• Через постійні війни культурний розвиток був майже зупинений.

• Осередки освіти й духовності занепали.

• Багато діячів культури та науки переселилися на Лівобережжя, яке стало центром української духовності.

6. Значення Правобережної України

• Стала символом руїни та занепаду українських земель у другій половині XVII ст.

• Втратила політичну й економічну роль, перетворилася на арену боротьби між сусідніми державами.

• Її спустошення сприяло зміцненню Лівобережжя як центру української державності.

ДОСЛІДІТЬ

1. Покажіть на карті (с. 166) території, які ввійшли до Лівобережної та Правобережної України. Зробіть припущення, як цей розкол уплинув на подальшу долю українського населення.

Наслідки поділу

1. Політичні наслідки

• Втрата єдності держави: після Андрусівського перемир’я (1667), Бахчисарайського миру (1681) та «Вічного миру» (1686) Україна остаточно розділилася на Лівобережну (під Москвою) та Правобережну (під Польщею й частково Туреччиною).

• Залежність від сусідів: гетьмани втратили можливість самостійно проводити зовнішню політику, їхня влада залежала від затвердження іноземних монархів.

• Посилення контролю Москви: Лівобережжя поступово інтегрувалося у структуру Московської держави, що стало початком процесу ліквідації автономії.

• Ослаблення Правобережжя: воно перетворилося на арену боротьби між Польщею та Османською імперією, фактично втративши політичну стабільність.

2. Соціально-економічні наслідки

• Спустошення Правобережжя: постійні війни, набіги татар і турків призвели до руйнування міст і сіл, занепаду господарства.

• Масове переселення: населення Правобережжя переселялося на Лівобережжя та Слобожанщину («Великий Згін» 1670-х рр.).

• Стабілізація Лівобережжя: тут відновлювалося землеробство, ремесла, торгівля; зростала чисельність населення.

• Соціальна трансформація: козацька старшина на Лівобережжі поступово перетворювалася на нову українську шляхту, формуючи основу майбутньої еліти.

3. Культурні наслідки

• Занепад Правобережжя: культурне життя майже зупинилося, багато діячів переселилися на Лівобережжя.

• Розквіт Лівобережжя: Києво-Могилянський колегіум став головним центром освіти й науки; розвивалося книгодрукування, мистецтво українського бароко.

• Зміщення культурного центру: Лівобережжя стало осередком української духовності й культури.

4. Міжнародні наслідки

• Закріплення поділу: міжнародні договори остаточно визначили розмежування українських земель між сусідніми державами.

• Втрата суб’єктності: Україна перестала бути самостійним гравцем у міжнародних відносинах.

• Зростання ролі Москви: Лівобережжя стало важливим стратегічним регіоном для Московської держави, що посилювало її вплив у Східній Європі.

5. Довгострокові наслідки

• Формування двох різних моделей розвитку:

  • Лівобережжя – більш стабільне, інтегроване у Московську державу, збереження козацького устрою, але поступова централізація.

  • Правобережжя – занепале, під владою Польщі та Туреччини, зруйноване господарство й демографічна криза.

• Передумови для ліквідації автономії: поступове обмеження прав гетьманів на Лівобережжі призвело до остаточного знищення гетьманату у XVIII ст.

• Історична пам’ять: поділ України став символом Руїни, втрати державності та залежності від іноземних держав.

Дати відповіді на питання

Поясніть, чому Лівобережна Україна була більш стабільною, ніж Правобережна.

Дослідіть

До яких кроків і чому вдавалися українські гетьмани? Чому це не принесло очікуваних результатів? Яким був стан України наприкінці XVII ст.?

Із книги «Брама Європи» сучасного українського історика Сергія Плохія

Османське панування в Україні тривало недовго. У 1698 р. Поділля повернулося під контроль Польщі. Османи зійшли зі сцени, а московсько-польський кордон по Дніпру, проти якого 1666 року повстав Дорошенко, було відновлено. Гетьманщина не зникла повністю, але її територія й автономія були обмежені і збереглися лише в Лівобережній Україні. Козацька держава не змогла захистити здобутки національної революції. Коли справа дійшла до союзів з іноземними країнами, козаки перепробували все — від Криму й Туреччини до Московії, Швеції та Польщі. Жоден із союзів не спрацював — було втрачено не лише єдність козацької держави, а й єдність українських земель загалом.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 20 в підручнику.

2. Виконати завдання із рубрики "А ЩЕ ТИ МОЖЕШ"

1. В історичній літературі ти можеш натрапити на думки, що роком розколу козацької держави на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину можна вважати 1660, 1663 чи 1667. А що із цього приводу думаєш ти? Власну думку обґрунтуй.

Що було найцікавішим?