Мета: дати уявлення про юридичний зміст права на працю, відносини, що регулюються нормами трудового законодавства, пояснити зміст понять «право на працю» та «трудовий договір»; розвивати вміння пояснювати й застосовувати положення конституції України, наводити приклади відносин, що регулюються нормами трудового права; наводити приклади пошуку роботи; моделювати процедуру укладання трудового договору; висловлювати власну думку, розв’язувати ситуації; формувати свідому позицію щодо можливості права людини на працю, виховувати розуміння необхідності сумлінного ставлення до своїх обов’язків, виховувати повагу до праці.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід заняття

1. Організаційні моменти.

2. Вивчення нового матеріалу.

План заняття

1. Праця. Кодекс законів про працю

2. Ринок праці. Робітник, роботодавець, безробітний.

3. Пошук роботи. Державна служба зайнятості.

4. Трудовий договір. Трудова книжка.

1. Право на працю є одним із найважливіших для людини, оскільки визначає загальні умови її життя у суспільстві, є основою її економічної самостійності.

Професія - це сукупність видів трудової діяльності, що можуть вимагати певної освітньої кваліфікації.

Професійна кваліфікація - це визана або підтверджена суб'єктом та засвідчена відповідними докумнтами сукуність здобутих особою компетентностей та результатів навчння, що дає змогу здійснюват трудові функції, визначені професійним стандартом.

Стаття 43 КУ Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Забороняється використання примусової праці. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних роботах для їхнього здоров’я забороняється.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Гарантується захист від незаконного звільнення. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Відносини, що утворюються в процесі праці, називаються трудовими. С. 11 Такі відносини виникають між власником підприємства (установи чи організації) та найманим працівником, який виконує певну роботу на цьому підприємстві.

Індивідуальна робота, робота в сім'ї або на власній присадибній ділянці нормами трудового права не регулюється. С. 12

Джерелами трудового права в нашій державі є Конституція України, Кодекс законів про працю України, закони України: «Про зайнятість населення», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці»

На сьогодні, в Україні діє застарілий Трудовий кодекс, створений при СРСР ще у 1971 році та має назву Кодекс законів про працю України.

Кодекс законів про працю України — кодекс, який регулює в Україні трудові правовідносини. Регулювання таких правовідносин фокусується на процесові оплатного виконання роботи, тобто КЗпП регулює час роботи і відпочинку, заохочення та стягнення з працівників, гарантії для останніх із боку роботодавця тощо.

2. Усі люди рано чи пізно стикаються з проблемою пошуку роботи. Кожного дня хтось шукає роботу, намагаючись працевлаштуватись, а хтось пропонує робочі місця. Ринок праці складають працівники, роботодавці та безробітні.

Ринок праці — це ринок попиту та пропозиції робочої сили, через який здійснюється продаж робочої сили на певний строк.

Ринок праці поділяється на три відділи:

1) роботодавці, які формують попит на працю, надаючи робочі місця (поточний попит і задоволений попит);

2) наймані працівники, які формують частину пропозиції праці, задовольняючи частину попиту на ринку праці;

3) безробітні, що утворюють іншу частину пропозиції праці (поточну пропозицію).

Трудові відносини виникають із угоди між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Учасники трудових відносин.

Працівник - дієздатна фізична особа, що досягла 16 років. Як робітник може виступати окремий підприємець.

Роботодавець – власник підприємства, установи чи організації або уповноважений ним орган.

Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи

3. Одним зі способів пошуку роботи є звернення до державної служби зайнятості. Діяльність цієї служби регулюється Законом України «Про зайнятість населення».

Ст. 18.Державна служба зайнятості.

1. Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

2. Послуги, пов’язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безкоштовно.

Ст. 19 .Обов’язки та права державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості:

…консультує громадян, …, що звертаються до служби зайнятості про можливість отримання роботи, …, вимоги, що стосуються професії та інших питань, які є корисними для сприяння зайнятості населення;

…надає допомогу громадянам у виборі необхідної праці;

…організує в разі необхідності професійну підготовку та перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що проводять підготовку та перепідготовку громадян…;

…надає послуги з працевлаштування та професійної орієнтації робітникам, що бажають змінити професію чи місце роботи…

Роботодавці з метою кращого підбору кадрів пропонують бажаючим влаштуватись скласти резюме, надати рекомендаційний лист та пройти співбесіду.

Резюме— це коротка інформація про ваші знання, досвід роботи й можливості, тобто своєрідний рекламний документ, що презентує важливу інформацію про шукача роботи. Воно має бути якісним та коротким (одна друкована сторінка). Резюме можна надати за факсом, звичайною або електронною поштою, подати особисто.

У резюме бажано зазначити:1. Прізвище, ім’я та по батькові. 2. Трудовий досвід: посади, що обіймали до цього часу, із зазначенням місця і часу роботи. 3. Домашню адресу, телефон. 4. Інформація про освіту (навчальні заклади, що їх ви закінчили, та фах, який ви отримали). 5. Професійні досягнення (наукові публікації, премії, перемоги в конкурсах та на олімпіадах тощо). 6. Наявність професійних навичок і досвіду роботи в цій галузі. 7. Рівень володіння іноземними мовами. 8. Інші навички (володіння комп’ютером, наявність прав водія тощо). 9. На яку посаду ви претендуєте.

Якщо ваше резюме зацікавило роботодавця, вас можуть запросити на співбесіду.

Співбесіда — це детальне особисте знайомство керівництва підприємства з особою, що бажає працевлаштуватись. Вона може бути попередньою (з начальником відділу кадрів, або менеджером з персоналу) і вирішальною (з керівником відділу, в якому ви будете працювати, чи з керівником підприємства).

У співбесіді можуть брати участь кілька працівників (менеджер, психолог тощо) та водночас декілька претендентів.

4. Трудовий договір є одним з основних способів реалізації права на працю. Працівником може бути громадянин України, іноземець, особа без громадянства, якому виповнилося 16 років.

Уявіть себе дирекцією підприємства. Назвіть ті документи, які ви б бажали отримати від працівника, якого приймаєте на роботу.

Заява від працівника;
Паспорт;
Трудова книжка;
Документ про освіту;
Медична довідка.

Трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника.

Згідно Статті 48. КЗпП «Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться ….»

Ст. 25 КЗпПУ «При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством…» Документи щодо партійної приналежності; Національності; Прописки.

12 з 12 балів

Запитання1 Чи належать до трудових такі відносини:

Чоловік працює водієм-таксистом на приватному авто;
Марина влаштувалася прибиральницею у кафе.
Петро влаштувався кур’єром у фірму, яка належить його батькові.
Іван підмітав у своєму дворі.
Сергій влаштувався викладачем у школі.
Ірина погодилася допомогти сусідці прибрати квартиру.
Ваш сусід працює приватним лікарем.
Ви шиєте м'які іграшки та даруєте їх своїм знайомим.

Запитання 2 Виявіть робітника та роботодавця:

Громадянин А. був прийнятий на роботу до будівельної фірми.
Громадянка Н. працює реалізатором у магазині, що належить приватному підприємцю.
Громадянин К. найнявся на роботу до фермерського господарства.
Громадянка С. була прийнята до школи вчителем молодших класів.