Конструктор уроків
1
1019 р. — після перемоги над Святополком на річці Альта Ярослав остаточно став великим князем київським.
Спочатку йому довелося ділити владу з братом Мстиславом Тмутараканським, який після битви на Листвені (1024) отримав Лівобережжя Русі з Черніговом.
Після смерті Мстислава у 1036 р. Ярослав став одноосібним правителем усіх руських земель.
1030–1031 рр. — війна з Польщею: Ярослав разом із Мстиславом відвоювали Червенські міста.
1030 р. — похід на чудь (естів), заснування міста Юр’єв (нині Тарту в Естонії).
1036 р. — велика перемога над печенігами під Києвом, після якої загроза з їхнього боку фактично зникла.
1037–1040-ві рр. — активні дипломатичні зв’язки з Європою: династичні шлюби з Норвегією, Францією, Польщею, Візантією, Угорщиною.
1043 р. — невдалий похід на Візантію, але мир збережено через шлюб сина Всеволода з візантійською принцесою.
Зміцнення централізованої влади та системи управління.
Продовження розбудови міст (зокрема Києва, Новгорода, Чернігова).
Створення «Руської Правди» — першого писаного зведення законів у Київській Русі.
Вона регулювала кримінальні, цивільні та майнові відносини.
Зміцнення позицій християнства: будівництво храмів, організація єпархій, запрошення митрополитів з Візантії.
Підтримка писемності та освіти: відкриття шкіл при церквах, переписування книг.
1037 р. — закладено Софійський собор у Києві — головний храм Русі, символ перемоги над печенігами.
Будівництво Золотих воріт у Києві — парадного в’їзду в місто.
Розвиток літописання (створення літописних зводів у Києві та Новгороді).
Поширення шкіл грамотності серед духовенства і боярських дітей.
Іконопис, мозаїки, фрески — під впливом візантійського мистецтва, але з місцевими особливостями.
Донька Анна Ярославна — королева Франції (дружина Генріха I).
Донька Єлизавета — королева Норвегії та Данії.
Донька Анастасія — королева Угорщини.
Сини одружені з принцесами з Візантії, Польщі, Німеччини.
Сам Ярослав був одружений із шведською принцесою Інгігердою, дочкою короля Олафа Шетконунга.
Ярослав багато уваги приділяв спадкоємству та збереженню єдності держави.
Перед смертю (1054 р.) він розподілив землі між синами:
Ізяслав — Київ,
Святослав — Чернігів,
Всеволод — Переяслав,
В’ячеслав — Смоленськ,
Ігор — Володимир-Волинський.
Попри його настанови, після його смерті почалися нові міжусобиці.
Зміцнення державності та розширення впливу Русі в Європі.
Законодавча система — «Руська Правда».
Культурний розквіт і християнізація суспільства.
Міжнародний авторитет Русі як сильної держави.
2
Пилипчук Олександр Миколайович
25 грн
25 грн
Пилипчук Олександр Миколайович
Рефлексія від 5 учнів
Сподобався:
Так: 5
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 3
Ні: 2
Потрібні роз'яснення:
Ні: 5
Так: 0