Правління Володимира Великого

Походження та прихід до влади

• Походження: син Святослава Хороброго і ключниці Малуші, племінник воєводи Добрині.

• Прихід до влади: після міжусобної боротьби з братами (972–980 рр.) переміг Ярополка і став єдиновладним князем Київської Русі.

Правління (980–1015 рр.)

1. Язичницька реформа (980 р.)

• Мета: зміцнити центральну владу та об’єднати племена спільною релігією.

• У Києві створено пантеон з 6 головних богів:
  Перун (головний), Дажбог, Стрибог, Хорс, Мокош, Симаргл.

• Реформа провалилася — не змогла зламати регіональні вірування.

2. Прийняття християнства (988 р.)

• Причини:

  • Зміцнення міжнародного авторитету Русі.

  • Політичний союз з Візантією.

  • Прагнення централізувати владу та систему права.

• Події:

  • Похід на Корсунь (Херсонес) у Криму.

  • Шлюб з візантійською принцесою Анною.

  • Масове хрещення киян у р. Почайна.

• Значення:

  • Русь увійшла в коло християнських держав Європи.

  • Розвиток писемності, освіти, кам’яного будівництва.

  • Зміцнення князівської влади.

3. Державні реформи

• Адміністративна:

  • Посадив у ключових містах своїх синів і найближчих родичів як намісників.

  • Замінив племінну систему на територіально-адміністративний поділ.

• Військова:

  • Створив систему оборонних ліній проти печенігів (міста-фортеці, "змійові вали").

• Правова:

  • Початки писаного права — перші статті «Руської правди».

4. Зовнішня політика

• На заході:

  • Союзи та війни з Польщею, одруження дітей з європейськими династіями.

• На півдні:

  • Боротьба з печенігами, укріплення південних рубежів.

• На північному сході:

  • Підкорення в’ятичів і розширення впливу на Волзі.

• На південному заході:

  • Тісні відносини з Візантією (торгові та військові союзи).

5. Останні роки

• Держава стабільна, але вже наприкінці життя почалися конфлікти між синами.

• 1015 р. — смерть Володимира в Берестові (поблизу Києва).
  Після цього почалась міжусобиця між його синами Святополком, Ярославом, Мстиславом.

Значення правління

• Остаточне формування централізованої Київської держави.

• Включення Русі в європейський політичний та культурний простір.

• Зміцнення економіки через контроль торгових шляхів.

• Культурний злет (будівництво храмів, шкіл, розвиток літописання).

Грошова реформа Володимира Великого

Передумови

• До кінця X ст. на Русі використовували переважно натуральний обмін та іноземні монети — арабські дирхеми, візантійські міліарісії та інші.

• З утвердженням централізованої влади та розширенням міжнародних торговельних зв’язків Володимир прагнув підкреслити незалежність та престиж своєї держави.

Суть реформи

• Близько 995–1000 рр. Володимир почав карбувати власну монету:

  • Златники (золото)

  • Срібники (срібло)

• Вони наслідували візантійські монети за формою та якістю карбування, але мали власні символи.

Зовнішній вигляд

• На аверсі (лицьовій стороні) — портрет Володимира з князівським убором та напис "Владимир на столе".

• На реверсі (звороті) — тризуб (родовий знак Рюриковичів) та напис "А се єсть серебро Володимира".

• Златники були рідкісними й слугували переважно престижними подарунками та дипломатичними дарами.

• Срібники мали більше поширення, але все одно не витіснили іноземні монети.

Значення реформи

1. Підкреслення суверенітету Київської Русі.

2. Поширення тризуба як державного символу.

3. Зміцнення міжнародного авторитету Русі.

4. Початок власної монетної традиції (хоч і короткочасної — після смерті Володимира карбування зупинилося).