Практикум до розділу 1 ПРАВО, ДЕРЖАВА І СУСПІЛЬСТВО (основи теорії права і держави та публічного права)

Прочитай теоретичний матеріал та переходь до виконання завдання!

Дія закону в часі та просторі – один із фундаментальних принципів правової системи, що забезпечує стабільність, передбачуваність та справедливість у застосуванні правових норм. Загальне правило прямої дії закону в часі полягає в тому, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії, тобто вони регулюють відносини, що виникли після набрання ними чинності. Цей принцип захищає громадян від несподіваної зміни правових наслідків їхніх дій, вчинених у минулому. Однак існують винятки, передбачені законодавством. Зворотна дія закону в часі допускається, якщо він пом'якшує або скасовує відповідальність особи. Це означає, що якщо новий закон передбачає менш суворе покарання за злочин або проступок, ніж той, що діяв на момент його вчинення, то застосовується новий, більш м'який закон. Зворотна дія закону в часі не допускається, якщо він встановлює або посилює відповідальність особи. Якщо новий нормативно-правовий акт поширює свою дію тільки на нові факти, а на триваючі старі факти (тобто факти, які виникли до набрання ним чинності і не припинили свого існування) продовжує діяти попередній нормативно-правовий акт, має місце переживаюча дія закону в часі. Пряму дію в часі завжди мають всі акти; зворотну і переживаючу – якщо це спеціально передбачено в законодавстві (оскільки загальна правова аксіома полягає в тому, що закон зворотної та переживаючої дії не має). Дія закону в просторі означає, що закони України, як правило, поширюються на всю територію держави. Це включає суходіл, внутрішні води, повітряний простір над ними, а також територіальне море та його надра. До державної території, на яку поширюється чинність її актів, також зазвичай відносять територію посольств, консульств, торговельних представництв, місій за кордоном, територію літаків, які знаходяться за межами держави, територію торгових кораблів у відкритому морі (океані), а також військових кораблів, що перебувають за кордоном. За міжнародними (зокрема міждержавними) угодами можуть передбачатись ситуації, коли на території держави може застосовуватися закон іншої держави. У деяких випадках закони України можуть поширюватись і за її межами. Наприклад, громадяни України, які вчинили злочини за кордоном, можуть бути притягнуті до відповідальності за законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Це стосується також діяльності українських дипломатичних представництв та консульських установ за кордоном, які вважаються територією України. Закони України є обов’язковими для виконання всіма особами, які перебувають на її території, – громадянами України, іноземцями 81 та особами без громадянства. У такий спосіб реалізуються насамперед засади рівності всіх людей перед законом, державою, судом незалежно від їхніх соціального становища чи індивідуальних особливостей, що найбільше відповідає концепції прав людини. Законодавство України повністю зберігає свою чинність і щодо тих громадян України, які перебувають за кордоном. Проте із цього принципу є винятки: наприклад, законодавство України про кримінальну та адміністративну відповідальність не поширюється на відповідальних працівників зарубіжних посольств, консульств, представництв, на глав держав та урядів, що перебувають в Україні з офіційним візитом.

Ситуація 1. Громадянин А. вчинив крадіжку 1 березня 2024 року. На той момент Кримінальний кодекс України передбачав за такий злочин покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. 1 червня 2024 року набрав чинності новий Закон, яким було внесено зміни до Кримінального кодексу, і за аналогічну крадіжку передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 4 років. Вирок у справі громадянина А. суд виносить 15 липня 2024 року.

Яке покарання (за яким законом) має застосувати суд до громадянина А.? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на принцип дії закону в часі.

Ситуація 2. Громадянин України В., перебуваючи в туристичній поїздці в Німеччині, вчинив злочин, передбачений як кримінальним законодавством Німеччини, так і Кримінальним кодексом України. Після затримання в Німеччині він був екстрадований до України для притягнення до відповідальності. За законодавством якої країни громадянин В. буде нести відповідальність?

Чи можуть українські правоохоронні органи застосувати до нього Кримінальний кодекс України? Поясніть принципи дії закону в просторі, що стосуються цієї ситуації.

Прочитай теоретичний матеріал та виконай завдання

Важливою ознакою правопорушення, яка має велике значення для кваліфікації діяння як правомірного чи неправомірного, що водночас є підставою для настання чи ненастання юридичної відповідальності, є суспільна небезпека (шкідливість) діяння. Значна суспільна небезпека є ключовою ознакою злочину. Якщо шкода, заподіяна суспільству, є незначною, правопорушення може кваліфікуватись як проступок. У законодавстві визначено чіткий перелік обставин, за наявності яких діяння, що формально містить усі ознаки правопорушення, не може вважатися таким і не тягнутиме юридичної відповідальності, або її міра буде дещо меншою.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (1984, редакція від 17.07.2025, витяг)

Стаття 14-1. Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення 82 штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб перебував у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Стаття 18. Крайня необхідність Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стаття 19. Необхідна оборона Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Стаття 20. Неосудність Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Ситуація 3. Селяни, щоб уникнути поширення вогню на поле із достиглим врожаєм, почали обкопувати осередок загоряння ще до приїзду пожежників. Петро Іванович у поспіху не помітив, що лопатою перерізав якийсь дріт у ґрунті.

Як виявилося, то була лінія мережевого зв’язку, що постачала інтернет із найближчого міста, яку чомусь проклали на недостатній глибині. Чи буде застосовано до цієї ситуації положення про дії в стані крайньої необхідності?

Ситуація 4. Учні 9 класу, Олег і Юліана, дорогою до школи щодня проходили повз господарську споруду місцевих тепломереж, на стіні якої ще від минулорічної несвоєчасної подачі тепла були написані нецензурні вислови на адресу цієї організації. Друзям ці написи псували настрій, тож вони вирішили їх зафарбувати. Зі своїх заощаджених кишенькових грошей купили фарбу, придумали ескіз нового малюнка і почали роботу. З вікна будинку за ними спостерігала громадянка Пильна. Вона викликала поліцію і стверджувала, що діти наносять шкоду службовій будівлі й повинні бути оштрафовані. Олег і Юліана пояснювали свої дії крайньою необхідністю.

Оцініть ситуацію з правового погляду. Якими, на вашу думку, будуть рішення поліцейських?

Опрацюйте кодекс

Кодекс України про адміністративні правопорушення (1984, редакція від 17.07.2021, витяг)

Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121–127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4 , 174, 183-1 , 185, 190–195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Стаття 24-1 . Заходи впливу, що застосовують до неповнолітніх За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення в потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 86 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп’яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати цю обставину обтяжуючою

Ситуація 5. Тамара і Василь, учні 10 класу, вирішили розважитися. В інтернет-спільноті учнів своєї школи вони розмістили вигадану інформацію про те, що в школі склалася складна епідеміологічна ситуація. Нібито учениця їхнього класу, яка на канікулах їздила відпочивати з батьками в одну з південних країн, підхопила там небезпечне захворювання, яке швидко поширюється, і двоє учнів класу вже мають його симптоми. Наступного дня учні їхнього класу та частина учнів з інших класів, які мешкають поблизу чи ближче спілкуються із нібито «інфікованими», не прийшли на заняття у школу.

Проаналізуйте цю ситуацію з погляду права.

Прочитайте ст. 173-1 КУпАП і дайте відповіді на запитання: 1. Чи вчинили Тамара і Василь правопорушення? 2. Чи нестимуть вони відповідальність за ст. 173-1 КУпАП? 3. Які заходи впливу можуть буди застосовані у цьому випадку?