ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3. Михайло Грушевський – історичний портрет

Прочитайте фрагмент спогадів Д. Дорошенка та виконайте завдання:

1. Випишіть із тексту три факти або оцінки, якими автор пояснює, чому саме Михайло Грушевський став «національним вождем» у березні 1917 року.

2. Знайдіть у тексті заклик Грушевського зі статті «Велика хвиля» («Нема нічого більш помилкового...»). Поясніть своїми словами: від яких старих стереотипів закликав відмовитися політик і чому він вважав, що «українського питання вже нема, а є вільний український народ»?

3. Як ви вважаєте, чи міг у тих умовах хтось інший замінити Грушевського на цій посаді з таким самим успіхом? Аргументуйте думку.

   «Грушевський уже 27 березня прибув до Києва, і з його прибуттям український рух зразу відчув досвідчену й авторитетну руку свого керманича. Ніхто в той момент не підходив більше для ролі національного вождя, як Грушевський, ніхто навіть і рівнятися не міг із ним авторитетом й тією повагою, якою оточувало його все українське громадянство. Уже в статті “Велика хвиля” Грушевський точно схопив ситуацію і ясно поставив перед українством завдання, які розгорталися з вибухом революції. Він рішуче й категорично заявив, що українські постулати й домагання мусять бути поставлені в усій їх широті. “Нема нічого більш помилкового, – писав Грушевський, – ніж витягати тепер старі українські петиції й подавати їх наново уряду як наші домагання... Те, чого ми добивались п’ять, чотири, три, навіть рік тому, коли б дане було тоді, було б прийнято українським громадянством із щирою подякою... але воно ніяк не може вважатися задоволенням українських потреб, “розв’язанням українського питання” для даного моменту! Українського питання вже нема. Є вільний український народ, який будує свою долю в нових умовах свободи...” І треба віддати належне Грушевському: він одразу поставив ці домагання конкретно у формі автономії України» (Д. Дорошенко).

Аналіз емоційного та масового сприйняття лідера (за свідченням П. Христюка)

• Ознайомтеся з коротким свідченням П. Христюка та дайте відповіді на запитання:

  1. Яку подію описує П. Христюк і якою була реакція делегатів Конгресу на пропозицію М. Грушевського переобрати голову?

  2. Про що свідчить такий бурхливий емоційний відгук тисячного зібрання? Чи був цей вибір випадковим, враховуючи попередню біографію Грушевського як голови НТШ та автора «Історії України-Руси»?

  3. Сформулюйте одним реченням головну ідею фрагмента: яким бачили Грушевського сучасники — як чиновника чи як символ нації?

     «Момент виборів голови викликав маніфестацію єдності національно-політичних настроїв членів Конгресу. Коли М. Грушевський поставив питання про потребу переобрання голови Центральної Ради, слова його були перервані й заглушені бурею оплесків та вигуками тисячного зібрання: “Грушевський нам голова! Слава Грушевському!”» (П. Христюк)

«Внутрішня кухня» влади та проблема відповідальності (за автобіографічними спогадами М. Грушевського)

• Опрацюйте уривок із власних спогадів М. Грушевського про 13 місяців його головування та виконайте завдання:

  1. З якими двома головними труднощами чи викликами стикався Грушевський на своїй посаді? (Випишіть із тексту згадки про ворогів українства та про «своїх»).

  2. Як сам Грушевський визначав свої повноваження? Порівняйте коло його реальних прав («чисто формальна роль», «моральний вплив») із тим, у чому його звинувачували вороги.

  3. У кого зосереджувалася реальна влада в Центральній Раді, згідно з цим джерелом?

  4. Спираючись на цей факт, доведіть або спростуйте твердження: «Михайло Грушевський був авторитарним диктатором Української Центральної Ради».

     «Пробув я головою Центральної Ради тринадцять місяців, до кінця її існування. Тяжке й відповідальне було те становище. Вороги українства, які й давніше пеклом на мене дихали, у своїм засліпленні вважали мене і автором українського руху, і винахідником української мови, тепер особливо всіли на мене своїми лай- ками й погрозами. А найтяжче ставало, коли не було згоди й між своїми – а так мусіло бути в міру того, як приходилося вирішувати різні питання дальшого життя. При тім же, хоч усяку відповідальність валили на мене, в дійсності мав я дуже обмежений вплив, і то моральний тільки: юридично моя роль була чисто фор- мальна, як голова Центральної Ради я керував її зборами та репрезентував її назовні. Вирішувала у всяких справах більшість, а вся влада була в руках Генерального секретаріату» (М. Грушевський)

Підсумкове узагальнення (Створення мініпроєкту «Історичний портрет у цитатах»)

• Використовуючи надані джерела та біографічну довідку (роки життя 1866–1934, професор, голова НТШ, очільник Центральної Ради, еміграція, повернення в УРСР 1924 року та академік ВУАН), складіть коротку історичну характеристику М. Грушевського за трьома критеріями:

  1. Як учений та організатор науки.

  2. Як політик і державний діяч (стиль керівництва, ідеали).

  3. Трагізм долі та історичний спадок.Кожен пункт обов'язково підкріпіть мінімум однією цитатою або фактом із наданих вам текстів.

     Михайло Грушевський (1866–1934) Громадський, політичний і державний діяч, історик, літературознавець, професор Львівського університету, голова НТШ, один із засновників ТУП. Лідер та ідеолог Української революції, голова Української Центральної Ради, неформальний лідер УПСР. Після гетьманського перевороту (1918) відійшов від державної діяльності. З 1919 р. перебував у еміграції. 1924 р. повернувся до радянської України. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, очолював там історико-філологічний відділ. Автор багатьох фундаментальних наукових праць, зокрема 10-томної «Історії України-Руси», 5-томної «Історії української літератури» та інших.