Практичне заняття. Повсякденне життя представників основних верств суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.

Повсякденне життя — це життя з його щоденними справами, трудовою діяльністю, різноманітними успіхами й проблемами, зустрічами та розмовами, побутом і відпочинком. Повсякденне життя в мікросвіті — у сім’ї, у власному будинку, у колі друзів. Іншою складовою є життя в макросвіті. Тут людина вступає в складні стосунки із соціальними верствами, підприємствами, урядом, церквою, навчальними закладами. Загалом повсякденна — тема надзвичайно широка.

Представники бідної шляхти XVI ст. м. Львова. Реконструкція

Прочитайте уривок із жалуваної грамоти польського короля Сигізмунда І про підтвердження місту Володимиру магдебурзького права (1509) і проаналізуйте його за поданим планом.

1. Які прояви магдебурзького права описані в уривку?

2. Визначте формулювання, яке доводить, що представники королівської влади не мали в місті з магдебурзьким правом жодних владних повноважень.

3. Хто вирішував справи про поселення нових містян у місті? Яка неодмінна умова при цьому ставилася королівською владою?

«Одним листом й. к. м.... благоволив підтвердити їм право магдебурзьке, що мають вони... між собою судитися й радитися, а старости володимирські й інші урядовці в те їхнє магдебурзьке право вступатися не повинні й не мають права перебирати з них на себе право судити їх... Крім цього, його пресвітла милість, отець наш, велів їм приходячих вільних людей у місті тамтешньому осаджувати. А другим листом й. к. м. ...благоволив їм дати й дозволити таке в Володимирі помірне¹: з кожної маци² по пенязю, а мостове³ з гостя⁴ — від воза по півгроша брати. І ці пенязі на оборону міста віддавати їм велів... І те магдебурзьке право ми підтверджуємо цим нашим привілеєм...»

Опрацюйте візуальне джерело. Дайте відповіді на питання

1 2 3 4

1. До якого стану належали особи, зображені на малюнках?

2. Чому ви так вирішили?

Прочитайте уривок із «Статутів на волоки» 1557 р. й визначте ті умови роботи селянина на панщині, які відображає джерело. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому в документі не згадується про умови оплати праці селянина?

2. Чи звільняло селянина покарання за невиконання панщини від відробітків у господарстві феодала?

3. Чи звільняла селянина від панщини хвороба? Як селянин міг уникнути покарання за невихід на панщину через хворобу?

4. За рахунок якого часу карали селян, що запізнилися на роботу?

   ¹ Помірне — плата за обмір певних величин.

² Маца — міра, яка дорівнювала майже 10 пудам.

³ Мостове — плата за проїзд через міст.

⁴ Гість — іноземний купець.

«... І якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий день — барана, а якщо й третій раз прогуляє або через п’янство не вийде, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити; однак, якби з якої причини підданий не міг вийти на роботу, він має... оповістити про те уряд, а уряд, визначивши причину заслужну, не має його ніяк за ті провини карати, але іншого дня примусити відробити повинність, яку він пропустив, але не відкуплюватися від роботи нікому... А до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти, як заходить, а відпочинку тим, що з худобою роблять, перед обідом — година, у полудень — година, надвечір — година; а котрі пішо роблять, тим відпочинку в ті ж часи, але по півгодини має бути, а то літом на Великдень відпочивання; а хто рано на роботу не вийде через запізнення, такий другого дня стільки часу, на скільки запізнився, відробити має».

Прочитайте уривок з «Опису України» 1651 року Гійома Левассера де Боплана. Дайте відповідь на запитання.

1. Перерахуйте види селянських зобов’язань перед панами

2. Як селяни боролися зі своїм становищем?

Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кількість буассо (міра ваги ) зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, не кажучи про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають десятину з баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року — третього вола.

Але й це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; Тому як трапляється, то ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих панів та опиняються ще в жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство й призводить до того, що багато хто тікає, а
найвідважніші з них подаються на Запорожжя...»