Практичне заняття Перша світова війна як виклик людському виживанню.

Проаналізуйте фрагмент наукової праці і виконайте завдання. Систематизуйте у вигляді тез основні зміни, які принесла Перша світова війна в економіку України.

1. «Водночас війна призвела до порушення усталених внутрішніх і зовнішніх торгівельних зв’язків, диспропорцій у товарному обміні, а також між військовим і цивільним виробництвом (останнє забезпечувало повсякденні потреби пересічних людей), хронічних транспортних та фінансових проблем. Унаслідок цього протягом 1914-16 в Україні закрилося більше 1,4 тис. підприємств, було здуто 26 доменних печей. Економіка західноукраїнських земель була підірвана внаслідок фактично безперервного проходження тут лінії фронту. Безперервне посилення транспортної кризи в роки війни стало однією з головних причин загального економічного занепаду».

О. Сердюк, О. Реєнт. Перша світова війна і Україна

Систематизуйте у вигляді тез основні зміни, які принесла Перша світова війна в економіку України. Теоретичний матеріал дивіться у завданні 1.

«Навіть у нинішній страшний час важко уявити собі щось більш жорстоке, ніж примусове виселення населення із залишених областей. Не окремі особи, а цілі села й міста за декілька хвилин втрачають все, що мали: майно, становище, зв’язки. Колишні осілі люди стають на довгий час кочовиками, які змушені з нуля влаштовувати своє життя. Важко, перебуваючи у центрі, хоча б приблизно уявити дійсно моторошні картини, які ми бачимо тут на кожному кроці. Цілі каравани біженців вештаються нині по російських дорогах взад-вперед без плану, без мети, абсолютно без будь-яких засобів до існування. Люди їдуть самі не знаючи куди. І страшніше над усе, що цього не знає геть ніхто. Місцева влада бачить у них лишень зайвий важкий тягар і ганяє їх з місця на місце. Діти дорогою хворіють і вмирають, худоба продається за безцінь (незважаючи на заборону), голодні коні гинуть, вибиваючись із сил. Це не слова, ми не згущуємо фарби, люди в буквальному сенсі полишені напризволяще і приречені на повільне вимирання».

Зі звіту Комітету Південно-Західного фронту (далі — ПЗФ)

Дайте відповіді на запитання. • 1. Про які суспільні явища, пов’язані з Першою світовою війною, ви дізналися? • 2. Чи вбачаєте ви в описаних у джерелах ситуаціях паралелі із сьогоденням? Які саме? Наведіть приклади з поданих фрагментів та додаткових джерел інформації. • 3. Чи можна цілком довіряти наведеним джерелам? Чому?

Документ 1. «Знову й знову з перебігу цієї війни дізнаємося про жінок, які за своєю особистою мужністю, стійкою хоробрістю й готовністю до самопожертви не відстають від жодного чоловіка. Цього разу, як розповідає Wilhelm Korrespondenz, Відень приймає жінку - кадет-аспіранта Олену Степанів, у мирний час студентку філософії Львівського університету. Проте молоду даму, яка вчора прибула до Відня, з першого погляду аж ніяк не можна було б розпізнати за її жіночою зовнішністю, і напевно вона могла б годинами гуляти Віднем, не привертаючи до себе жодної уваги. Панна Степанів носить простий польовий сірий мундир і з коротко обстриженим волоссям виглядає так само, як і сотні інших молодих захисників вітчизни. Ця дама одразу ж після початку війни приєдналася на своїй батьківщині до українського корпусу добровольців і від того часу боролася у битвах на передгір'ї Карпат так само хоробро, як і будь-який чоловік. Разом зі своїми товаришами по зброї — чоловіками вона лежала в окопах, ділила з ними хліб з наплечника і ром з польової фляжки, разом з ними брала у полон росіян, коротше кажучи, зносила всі незгоди і збурення гарячої битви. Панна Степанів була авансована у своєму корпусі до звання кадет-аспіранта і нещодавно за свою відвагу перед ворогом отримала срібну медаль хоробрості. Зараз жінка-кадет перебуває у Відні, щоб розшукати свого батька, греко-католицького священника о. Івана Степаніва».

Газета «Нова вільна преса». Відень. Січень 1915 р.

Документ 2. «Раннім ранком виїхав я на Львівський вокзал. Добровольці вже були зібрані. Стали сідати до двох підготовлених поїздів. Старшин розділив я на обидва поїзди, сам їхав другим, поки не впевнився, що все забрано і все від'їхало в порядку. Ще перед від’їздом мав я одну неприємну пригоду з панною О. Степанівною, яка несла службу у відділі десятника Чмоли. Але я не міг і не можу сьогодні погодитися з тим, щоб жіноцтво активно виконувало військову службу. До цього можуть спонукати якісь хворобливі схильності, а щонайменше істерія. Стільки є поля для діяльності жіноцтва, стільки можуть вони доброго зробити для вгамування болю, спричиненого війною! Тому в моїй голові не могло й не може поміститися, щоби жіноцтво саме завдавало болю. Хто мене про це повідомив і досить рішуче, для добра справи, домагався обов'язкового усунення панни Степанівної з вагона - не пам’ятаю. З самою панною Степанівною я не говорив, лише з десятником Чмолою, який дуже домагався, щоб вона таки залишилась. Коли я все ж таки не захотів скасувати мого наказу, десятник Чмола заявив, що він також залишається, якщо я не дам дозволу їхати панні Степанівні. Домігся-таки, не дав, і тоді вони обоє покинули вагон і повернулися до міста...»

М. Галущинський. З Українськими Січовими Стрільцями: Спомини з рр. 1914-1915

Олена Степанів (1892-1963)

1. Чи погоджуєтеся з міркуваннями М. Галущинського (документ 2) про роль жінки в суспільстві? Чим вони зумовлені? Чи можна твердити, що такі погляди уже відійшли в минуле? Чому? •

2. Висловіть припущення, що спонукало жінок іти на фронт. Чи вбачаєте у фактах, про які йдеться у джерелах, вияви нового суспільного явища, що свідчить про зміну ролі жінок у соціальному житті? •

3. Складіть ланцюжок фактів біографії О. Степанів, про які дізналися з джерел.