Практичне заняття № 7 Тема:" Інʼєкційні лікарські форми"

Контроль запитання опорних знань

1. Назвати правила прописування рецептів відповідно до наказу МОЗ № 360

2. Які види лікарських форм ви знаєте? Класифікації за різними ознаками.

3. Дати коротку характеристику різним видам рідких лікарських форм:

Тема: «ІН'ЄКЦІЙНІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ»

Лікарських форм для ін'єкцій можуть бути у:

1.Таблетки

2.Порошки

3.Розчини

4.Суспензії

5.Емульсії

Ін'єкційні лікарські форми – це специфічна група ліків, що вимагає особливих умов приготування, найсуворішого дотримання асептики, технологічної дисципліни, повної відповідальності за готування, контроль якості й оформлення до відпуску лікарських препаратів.

Вперше підшкірне впорскування ліків було здійснено в 1851 р. російським лікарем Лазарєвим. Його прилад складався із трубки з поршнем, на вільному кінці якої був закріплений срібний наконечник, витягнутий у голку. Сучасний шприц був запропонований у 1852 р. Правцем

Це дозовані стерильні водні та масляні розчини, емульсії, суспензії в ампулах по 1,2,3,5,10,20 мл, а також стерильні порошки та таблетки, з яких готують розчини для ін'єкцій

Ампули по 1, 2,3,5,10,20 мл.

Флакони 50 мл, 100 мл, 200 мл, 500 мл.

Порошки та таблетки розчиняють перед введенням.

Переваги і недоліки ін'єкційного запровадження

Переваги парентрального способу:

- Швидкість настання фармакологічного ефекту

- Точність дозування

- Більш виражений ефект, ніж при ентеральному введенні

- Можна застосовувати у хворих, які не можуть прийняти ліки самостійно (у несвідомому стані)

- Портативні

- Зручні при зберіганні та транспортуванні

- Вводяться минаючи харчовий канал та печінку, що виключає можливість впливу на лікарську речовину ферментів, зниження їх активності чи руйнування.

Недоліки:

- під час введення рідин через ушкоджений покрив шкіри у кров легко можуть потрапити патогенні мікроорганізми;

- разом із розчином для ін'єкцій у організм може бути введене повітря, викликає емболію судин чи розлад серцевої діяльності;

- навіть незначні кількості сторонніх домішок можуть зробити шкідливий вплив на організм хворого;

- психоемоційний аспект, пов'язані з хворобливістю ін'єкційного шляху запровадження;

- ін'єкції ліків можуть здійснювати лише кваліфікованими фахівцями.

Для приготування ін'єкційних розчинів у якості розчинників застосовують:

• воду для ін'єкцій

• жирні олії

• етилолеат

• у складі комплексного розчинника можуть бути використані спирт етиловий, гліцерин, пропіленгліколь, поліетиленоксид- 400, бензилбензоат, бензиловий спирт та інші розчинники.

Вода для ін'єкцій повинна відповідати всім вимогам, що висуваються до води очищеної та не містити пірогенних речовин.

Масляні розчини не можна вводити внутрішньовенно, а спиртові-підшкірно !

Для різних шляхів введення використовують певні розчини та лікарські форми:

- для внутрішньовенного, спинномозкового введення застосовують водні розчини

- для в/м – водні та масляні розчини та суспензії

При призначенні великих доз рідини, особливо при значних крововтратах, отруєннях, лікарські речовини застосовують ( розчиняють) на ізотонічному розчині хлориду натрію, глюкози.

Ін'єкційні лікарські форми. Вимоги ДФ України

• Стерильність

• Стабільність

• Апірогенність

• Відсутність механічних домішок

До окремих ін'єкційних розчинів ставляться вимоги – ізотонічності, ізоіонічності і ізогідричності, ізов'язкості про що вказується в статтях, регламентах або рецептурному прописі.

Стерильність – відсутність м/о всіх видів на всіх стадіях розвитку, їх спор і токсинів.

Забезпечується:

- точним дотриманням асептичних умов виготовлення;

- встановленого методу стерилізації (температурного режиму, часу стерилізації і рН середовища).

Методи і умови стерилізації розчинів окремих лікарських речовин обумовлюються НТД.

Стабільність – здатність зберігати фізико-хімічні властивості і активність протягом встановленого терміну придатності.

Досягається:

- суворим дотриманням умов асептики;

• підбором оптимальної температури і часу стерилізації;

• використанням стабілізаторів, які відповідають природі ЛР;

• використанням консервантів, які дозволяють досягти необхідного

ефекту стерилізації при більш низьких температурах.

Апірогенність – відсутність пірогенних речовин апірогенність ( не підвищують температуру тіла)

П і р о г е н н и м и р е ч о в и н а м и (від грецького слова руr - вогонь, латинського generatio – народження) називають продукти життєдіяльності та розпаду мікроорганізмів, токсини, мертві мікробні клітини.

Забезпечується:

- точним дотриманням правил отримання і збереження

апірогенної води;

- дотримання асептичних умов, в яких проходить

виготовлення ін’єкційних розчинів.

Повна прозорість ін’єкційних розчинів досягається правильно проведеною фільтрацією.

Для малої кількості розчинів застосовується фільтрація через паперовий складчастий фільтр з підкладним ватним тампоном. Перші порції фільтрату, в яких можуть бути зважені частинки, повертаються на фільтр. Універсальні і більш продуктивні скляні фільтри, які працюють під невеликим розрядженням.

Відсутність механічних включень профільтрованих розчинів для ін’єкцій перевіряють візуально після розливу їх у флакони, а також після стерилізації. Розчини розглядаються неозброєним оком, відстань очей контролюючого повинна бути в межах 25 см від флаконів.

Ізотонічність (у деяких випадках) – осмотичний тиск препарату дорівнює осмотичному тиску крові.

Парентеральне застосування препаратів передбачає порушення шкіри, що пов'язано з можливим інфікуванням патогенними мікроорганізмами.

Контейнери для лікарських засобів для парентерального введення мають бути виготовленими з прозорих матеріалів.

Лікарські форми для парентерального введення можуть бути класифіковані як:

• Інєʼкційні лікарські форми;

• Внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби;

• Концентрати для інʼєкційних або внутрішньовенних лікарських засобів;

• Порошкі для інʼєкційних або внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів;

• Імплантанти.

Особливості застосування під час введення ін'єкційних форм визначається у Signatura (Signa)

Найчастіше це звернення адресовано не хворому, а медичному працівникові.

При введенні інʼєкційніх лікарських форм лікар обовʼязково повинен вказати дозу, шлях введення, інтервал введення, інтервал введення, курс лікування, а також особливості парентерального введення:

-на якому розчині проводити розведення;

-при введенні масляного розчину – необхідність підігріву.

Так як від розведення або розчинення деяких лікарських засобів у певних розчинниках залежить ефективність та безпека фармакотерапії, тому все це лікар зобов'язаний позначити у сигнатурі.

Масляні розчини перед введенням необхідно підігріти до температури тіла та застосовувати зовсім прозорий розчин. У разі випадання осаду ампулу без розтину підігрівають у гарячій воді до його розчинення.

Суспензії вводяться тільки внутрішньом'язово або в порожнину тіла, перед вживанням добре збовтують.

Ампули зазвичай призначені для одноразового використання.

Лікарські препарати у флаконах можна використовувати багаторазово.

Методи стерилізації розчинів для ін'єкцій

Метод стерилізації вибирається в залежності від стійкості лікарських речовин до різних дій, зокрема до температури.

1. Нагрівання гарячим повітрям у сушильній шафі при Т 180⁰ С впродовж 20-60 хв.

або Т 200⁰ С впродовж 10-30 хв.

2. Нагрівання насиченою парою в стерилізаторі при Т 110 – 120⁰ С ( Р = 1-1,5 атм)

протягом 15-20 хв. або 110⁰ ( Р=0,5 атм) протягом 30-60 хв.

1. Нагрівання (одноразове) парою в паровому стерилізаторі при Т100⁰ С протягом 30-60 хв

2. Тиндалізація – нагрівання у воді при температурі

- 60-65⁰ С протягом 1 години впродовж 5 днів;

- 70-80⁰ С – 3 дні

У проміжках між нагріваннями матеріал слід зберігати при Т 25-37⁰ С;

1. Бактеріальна фільтрація в асептичних умовах крізь мікропористі стерильні фільтри;

2. Хімічна обробка за допомогою антисептичних речовин ( фенол, трикрезол тощо) та

консервантів.

АЛГОРИТМИ ВИПИСУВАННЯ РЕЦЕПТІВ

Формування практичних умінь і навичок

Завдання № 1

Визначіть скільки лікарської речовини знаходиться в інʼекційних лікарських

лікарських формах:

а. в 20 мл. 40%розчину глюкози

б. в 2 мл 50 % розчину анальгіну

в. в 1 мл. 1% розчину прозерину

г. в 5 мл 5% розчину глюкози

д. в 200 мл. 0,9% розчину натрію хлориду

Завдання № 2

Визначити, скільки лікарської речовини знаходиться у наступних розчина:

а. в 30 краплях 0,1% водного розчину

б. в 20 краплях 20% олійного розчину

в. в 40 краплях 0,25% спиртового розчину

Завдання № 3

Вам відома доза лікарської речовини, що застосовується. Визначить якої концентрації

повинен бути розчин, якщо:

а. в 1 мл знаходиться 0,5 г лікарської речовини

б. в 10 мл знаходиться 4г лікарської речовини

в. в 20 мл. знаходиться 0,18 лікарської речовини

г. в 1 мл знаходиться 0,5 мг лікарської речовини

д. в 10 мл знаходиться 300 мг лікарської речовини

е. в 20 мл знаходиться 50 мг лікарської речовини

Завдання № 4

Виписати рецепти:

а. 10 ампул, які містять по 20 мл. 40% розчину глюкози. Вводити в/в повільно

б. 10 ампул 50% розчину анальгіну (Analginum) по 2 мл.

Призначити по 2л внутрішньомʼязово при болях.

в. 6 ампул 1% олійного розчину тестостерону пропіонату(Testosteroni propionas)

по 1 мл. Призначити по 1 мл внутрішньомʼязово.

г. 5 флаконів по 200 мл 0,25% розчину новокаїну(Novocainum)

Призначити: для інфільтраійної анестезії.

д. 3 флакону, до складу яких входить по 5,0 ( 40 ОД в 1 мл) інсуліну(Novocainum).

Призначити: для підшкірного введення по 20 ОД 2 рази на день.

е. 12 флаконів по 500 000ОД бензилпеніциліну натрієвої солі

(Benzylpenicillinum natrium). Призначити: внутрішньомʼязово по 500 000ОД

4 рази на добу. Перед цим розчинити склад флакону в 2 мл 0,5% розчину

новокаїну.

Тести

1. Для ін’єкцій можна використовувати:

а. водні та олійні розчини;

б. суспензії та емульсії;

в. стерильний порошок;

г. таблетки, що розчинені в стерильному розчиннику;

д. Усі відповіді вірно

2. Що характерно для внутрівенного способу введення лікарських засобів:

А. Швидке настання ефекту

Б. Можливість використання в разі несвідомого стану

В. Можливість введення гіпертонічних розчинів.

Г. Усе перераховане вірно

3. Що характеризує внутрішньом ‘язовий спосіб уведення лікарських засобів:

А. Можливість введення водних розчинів

Б. Можливість введення олійних розчинів і суспензій

В. Можливість введення гіпертонічних розчинів

Г. Усе перераховане вірно

4. Забороняється вводити внутрішньовенно:

А. Велику кількість рідин

Б. Препаратів центральної дії

В. Олійних розчинів

Г. Нерозчинних з ‘єднань

5. Ентерально застосовуються такі лікарські форми:

А. Ін ʼєкції

Б. Свічки

В. Краплі

Г. Мазі

Д. Таблетки

Завдання для самостійної роботи ( За варіантами)

Для контроля успішності за даною темою кожному студенту виконати

індивідуальні завдання на рідкі лікарські форми

ПЗ № 7з Ін'єкійні лікарські форми.docx