Практичне заняття №5. «Срібна земля. Третя спроба утвердити незалежність України в ХХ ст.»

Актуалізація опорних знань

Бесіда:

• Які спроби створення української держави відбувалися у ХХ столітті?

• Що ви знаєте про УНР та ЗУНР?

• Чому українські землі залишалися розділеними?

• Як ви думаєте, чому Закарпаття називали "Срібною землею" і яке значення воно мало для українців?

Вивчення нового матеріалу

1. Історичні передумови

• Після Першої світової війни Закарпаття опинилося у складі Чехословаччини.

• Мюнхенська угода (1938) та розпад Чехословаччини створили умови для автономії українців у Карпатському краї.

• Жовтень 1938 р. – утворення автономного уряду Підкарпатської Русі (Карпатської України).

• Августин Волошин – лідер українського руху, прем’єр, а згодом президент Карпатської України.

  

2. Проголошення незалежності

• 15 березня 1939 р. у Хусті Сейм Карпатської України проголосив незалежність.

• Основні рішення:

  • Держава отримала назву Карпатська Україна.

  • Президентом обрано Августина Волошина.

  • Державною мовою визначено українську.

  • Затверджено державну символіку: герб із тризубом, синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна».

3. Військовий аспект

• Створено воєнізовану організацію «Карпатська Січ».

• Січовики намагалися захистити молоду державу від угорських військ.

• Березень 1939 р. – бої з угорською армією, яка вторглася на територію Карпатської України.

• Попри героїчний опір, сили були нерівні, і держава проіснувала лише кілька днів.

4. Причини поразки

• Відсутність міжнародної підтримки.

• Політична ізоляція та слабкість Чехословаччини.

• Військова перевага Угорщини, яка діяла за підтримки Німеччини.

• Недостатня організація та озброєння «Карпатської Січі».

5. Наслідки та значення

• Карпатська Україна стала символом прагнення до незалежності.

• Події показали готовність українців боротися навіть у безнадійних умовах.

• Ідея державності збереглася й надихала наступні покоління.

• Це була третя спроба утвердити незалежність України у ХХ ст. після:

  1. Української революції 1917–1921 рр.

  2. Західноукраїнської Народної Республіки (1918–1919).

  3. Карпатської України (1939).

Історичні передумови

1. Післявоєнний статус Закарпаття

• 1919 р. – Сен-Жерменський договір: Закарпаття (Підкарпатська Русь) увійшло до складу Чехословаччини з обіцянкою автономії.

• Чехословацька влада фактично не надала автономії, але регіон отримав культурні та освітні права.

• Українське населення краю зберігало прагнення до самовизначення, хоча політичні можливості були обмежені.

2. Міжнародна ситуація наприкінці 1930-х

• Мюнхенська угода (вересень 1938 р.): Німеччина, Італія, Велика Британія та Франція дозволили Гітлеру приєднати Судети, що фактично підірвало цілісність Чехословаччини.

• Чехословаччина була змушена надати автономію своїм національним меншинам, серед них і українцям Закарпаття.

• У жовтні 1938 р. проголошено автономію Підкарпатської Русі зі столицею в Ужгороді, а згодом у Хусті.

3. Політичні процеси в краї

• Першим прем’єром автономного уряду став Андрій Бродій, який орієнтувався на угорську політику.

• У листопаді 1938 р. його усунули, і керівництво перейшло до Августина Волошина, який відстоював українську орієнтацію.

• Було створено воєнізовану організацію «Карпатська Січ», яка мала захищати автономію.

4. Зовнішні загрози

• Угорщина прагнула приєднати Закарпаття, спираючись на підтримку Німеччини.

• Польща також мала інтереси в регіоні, побоюючись поширення українського руху.

• Чехословацька влада слабшала, і фактично не могла гарантувати захист автономії.

5. Внутрішні чинники

• Українське населення краю підтримувало ідею незалежності, особливо після поразки УНР та ЗУНР.

• Карпатська Україна розглядалася як логічне продовження боротьби за державність, третя спроба у ХХ ст. після 1917–1921 рр. та 1918–1919 рр.

• Августин Волошин та його уряд прагнули використати історичний момент для проголошення незалежності.

Проголошення незалежності

1. Дата та місце

• 15 березня 1939 року – ключовий день в історії українського Закарпаття.

• У місті Хуст відбулося засідання Сейму Карпатської України, де ухвалили рішення про незалежність.

2. Хід подій

• Після розпаду Чехословаччини українські політичні сили вирішили використати момент для проголошення власної держави.

• Сейм ухвалив Конституційний закон, який проголошував Карпатську Україну незалежною державою.

• Основні положення закону:

  • Назва держави – Карпатська Україна.

  • Державною мовою визнається українська.

  • Державний прапор – синьо-жовтий.

  • Герб – тризуб із хрестом.

  • Гімн – «Ще не вмерла Україна».

3. Політичні рішення

• Президентом обрано Августина Волошина, відомого українського політичного та культурного діяча.

• Сейм затвердив уряд, який мав організувати життя нової держави.

• Було проголошено курс на демократичний розвиток та орієнтацію на українську національну ідею.

4. Реакція та міжнародний контекст

• Проголошення незалежності відбулося в умовах, коли Німеччина вже окупувала Чехію, а Угорщина готувалася до наступу на Закарпаття.

• Міжнародної підтримки Карпатська Україна не отримала.

• Того ж дня угорські війська розпочали агресію проти нової держави.

5. Символічне значення

• Хоча Карпатська Україна проіснувала лише кілька днів, її проголошення стало третім етапом боротьби українців за незалежність у ХХ ст.

• Це був прояв політичної зрілості та готовності українців відстоювати державність навіть у безнадійних умовах.

• Подія закріпила у свідомості народу ідею єдиної незалежної України.

Військовий аспект

1. Формування військових сил

• Основною силою оборони стала воєнізована організація «Карпатська Січ», створена восени 1938 р.

• Її ядро складали молоді українські активісти, студенти, члени Організації Українських Націоналістів (ОУН).

• Чисельність «Січі» коливалася від 2 до 10 тисяч осіб, але більшість були слабо озброєні, мали лише мисливські рушниці, старі карабіни, іноді холодну зброю.

• Планувалося створити регулярну армію, але через брак часу та ресурсів цього не вдалося.

2. Підготовка до оборони

• «Карпатська Січ» організовувала військові вишколи, патрулювання та охорону стратегічних об’єктів.

• У березні 1939 р. січовики готувалися до можливого угорського вторгнення, але не мали достатньої підтримки від Чехословаччини чи інших держав.

• Військове керівництво було неузгоджене: частина командирів орієнтувалася на українську самостійність, інші – на співпрацю з чехами.

3. Бої з угорською армією

• 15 березня 1939 р. – одразу після проголошення незалежності угорські війська розпочали наступ на Карпатську Україну.

• Угорська армія мала значну перевагу: добре озброєні регулярні частини, авіацію та артилерію.

• Січовики чинили героїчний опір у районі Хуста, Севлюша (Виноградова), Королева, Красного Поля.

• Найвідоміший бій – битва на Красному Полі біля Хуста, де кілька сотень січовиків стримували угорські війська.

4. Результати боїв

• Опір тривав лише кілька днів – до 18 березня 1939 р.

• Січовики зазнали великих втрат: сотні загиблих, багато поранених і полонених.

• Угорська армія окупувала територію Карпатської України, ліквідувавши її незалежність.

• Частина січовиків і політичних діячів емігрувала, інші були репресовані.

5. Значення військового аспекту

• Хоча сили були нерівні, боротьба «Карпатської Січі» стала символом героїчного опору українців.

• Це показало готовність народу боротися навіть у безнадійних умовах.

• Події стали важливим уроком: без зовнішньої підтримки та належної організації утримати незалежність було неможливо.

• Військовий аспект Карпатської України увійшов у національну пам’ять як приклад жертовності та патріотизму.

Причини поразки

1. Військова нерівність

• Угорська армія мала значну чисельну та технічну перевагу: регулярні війська, артилерію, танки, авіацію.

• «Карпатська Січ» складалася переважно з добровольців, студентів та молоді, які були слабо озброєні (мисливські рушниці, старі карабіни, мінімум боєприпасів).

• Відсутність належної військової підготовки та досвіду у більшості бійців.

2. Політична ізоляція

• Карпатська Україна не мала міжнародного визнання.

• Жодна держава не надала підтримки чи гарантій безпеки.

• Німеччина, яка могла б стати союзником, фактично підтримала угорську окупацію, бо прагнула зміцнити свої позиції в Центральній Європі.

3. Внутрішні проблеми

• Автономія була проголошена лише восени 1938 р., тому часу на формування державних інституцій було дуже мало.

• Політичні сили в краї були розділені: частина орієнтувалася на угорську політику, інші – на українську самостійність.

• Відсутність єдиної стратегії оборони та узгодженого командування.

4. Геополітичні чинники

• Розпад Чехословаччини залишив Карпатську Україну без захисту з боку центральної влади.

• Польща та Румунія вороже ставилися до українського руху, побоюючись його поширення на власні території.

• Угорщина мала підтримку великих держав (Німеччини та частково Італії), що забезпечило їй свободу дій.

5. Економічна та матеріальна слабкість

• Регіон був бідним, аграрним, без розвиненої промисловості.

• Не було ресурсів для тривалої війни: нестача зброї, амуніції, продовольства.

• Військові сили не мали належної інфраструктури для оборони.

6. Психологічний фактор

• Багато мешканців краю не вірили у можливість утримати незалежність.

• Частина населення орієнтувалася на угорську владу, сподіваючись на стабільність.

• Це знижувало рівень підтримки нової держави.

Наслідки та значення

1. Безпосередні наслідки

• Військова поразка: вже 15–18 березня 1939 р. угорська армія окупувала територію Карпатської України.

• Ліквідація державності: нова держава проіснувала лише кілька днів, після чого була анексована Угорщиною.

• Репресії: багато учасників «Карпатської Січі» загинули або потрапили в полон; частину політичних діячів було заарештовано чи змушено емігрувати.

• Августин Волошин виїхав за кордон, а пізніше був заарештований радянською владою у 1945 р. і загинув у московській тюрмі.

2. Політичні наслідки

• Події показали нездатність міжнародної спільноти гарантувати права малих народів у Європі напередодні Другої світової війни.

• Український рух у Закарпатті був придушений, але ідея незалежності не зникла.

• Карпатська Україна стала прикладом політичної зрілості українців, які прагнули самостійності навіть у несприятливих умовах.

3. Ідеологічне та національне значення

• Проголошення незалежності стало третім етапом боротьби за державність у ХХ ст. після УНР (1917–1921) та ЗУНР (1918–1919).

• Подія закріпила у свідомості українців ідею єдиної незалежної України, яка охоплює всі етнічні землі.

• Героїзм «Карпатської Січі» увійшов у національну пам’ять як символ жертовності та патріотизму.

• Карпатська Україна стала «Срібною землею», яка нагадувала про незламність українського духу.

4. Міжнародний контекст

• Події березня 1939 р. стали передвісником Другої світової війни: агресія Угорщини за мовчазної згоди Німеччини показала, що великі держави готові жертвувати малими народами.

• Українське питання залишалося невирішеним і продовжувало впливати на політику в Центрально-Східній Європі.

5. Довготривале значення

• Хоча Карпатська Україна проіснувала лише кілька днів, вона стала важливим символом боротьби за незалежність.

• Події надихали українських діячів у діаспорі та формували історичну пам’ять про незламність народу.

• У сучасній Україні проголошення Карпатської України розглядається як важливий етап на шляху до відновлення незалежності у 1991 р.

Завдання. Поміркуй та дай відповідь.

Поясніть, чому Карпатська Україна не змогла втримати незалежність.

Завдання 2.

Порівняйте три спроби утвердження незалежності України у ХХ ст. (УНР, ЗУНР, Карпатська Україна).

Завдання (робота в групах або парах):

1. Визначте причини поразки Карпатської України.

2. Заповніть таблицю:

   Рік	Подія	Значення

3. Поясніть, чому Карпатська Україна є важливою для історії України.

Узагальнення

Метод «Мікрофон»:

• Найцікавішим для мене було…

• Я дізнався(лася), що…

• Я вважаю, що Карпатська Україна…

Рефлексія

Оберіть варіант:
🙂 зрозумів(ла) тему
😐 частково зрозумів(ла)
🙁 було складно

Домашнє завдання

• Написати коротке есе (7–10 речень):
  «Чому Карпатську Україну називають символом боротьби за незалежність?»