Практичне заняття №4. Культурницький етап національного відродження на українських землях : суспільні виклики.

1. Три етапи національного відродження в підросійській Україні

• Що таке національне відродження?

• Які процеси воно поєднує?

• На які етапи поділяється?

• Чим ці етапи відрізняються один від одного?

2. Риси й обличчя культурницького етапу національного відродження

опрацюйте навединий документ та дайте відповіді на питання. Чому присвячений документ? За яких обставин він з’явився? У чому полягає основна ідея документа? Що нового додає цей документ до наших знань про культурницький етап національного відродження?

Володимир Антонович. Про українофілів та українофільство (відповідь на напади «Вісника Південної та Південно-Західної Росії»)

За словами викривачів, вина українофілів полягає в наступному:

1) Вони надмірно дорожать своїми обласними відзнаками, а що найважливіше — своїм обласним наріччям (вираз більш ввічливий), або, краще сказати, своїм потворним мужицьким говором (вислів К. А. Говорського).

2) Вони бажають своє наріччя зробити літературним і звести на ступінь мови.

3) Вони бажали б, щоб на цьому діалекті було побудовано викладання в сільських школах.

4) Вони кидаються в очі різними дратівливими для світських людей дрібницями: костюмом, піснями, виставами і т.д. — Усі ці дрібниці носять на собі характер обласний та мужицький і не личать людям освіченим.

5) Ця любов до обласних відмінностей, мабуть, є не що інше, як сепаратизм, тобто бажання політичного відторгнення Малоросії від Росії.

6) Ймовірно, всі ці прагнення є не що інше, як польські штуки, новий вид єзуїтських підступів, бажання посварити Малоросію з Росією і з’єднати її з Польщею.

3. Суспільні виклики й значення культурницького етапу національного відродження

На які суспільні виклики відповідало українське національне відродження? У чому були його сильні та слабкі сторони? Пригадайте учасників культурницького етапу національного відродження, діяльність яких стала відповіддю на ці виклики.

Сучасний український історик Григорій Касьянов: «Інтелектуали, “будителі нації”, у своїх пошуках відбивали певні загальні тенденції суспільного розвитку, вони були дітьми свого часу, діяли в цілком конкретних суспільних умовах і значною мірою їхній духовний світ був породженням цих умов».

Сучасний український політолог Олександр Салтовський: «Під впливом ідей німецького мислителя Й. Гердера, який звертав особливу увагу на націотворчу роль мови, фольклору, народних звичаїв і побуту селянства в Європі в 30-40-х роках XIX сторіччя, революційні сили згуртувались у нових таємних товариствах. Усі вони ставили собі єдину стратегічну мету і мали схожі та красномовні назви — “Молода Італія”, “Молода Франція”, “Молода Німеччина”, “Молода Польща”, “Молода Ірландія”... Ідеалом цього руху було перетворення Європи в континент націй-держав, де було б неможливим розділення нації на багато маленьких держав, або поділу територій деяких народів між різними державами.

Ці ідеї не могли не бути співзвучними з настроями патріотично настроєних українців. Культурницька робота, дослідження фольклору і побуту селянства, висвітлення життя “простого народу” в новій літературі, писаній народною мовою і для народу — все це сприяло поширенню духу гердерівських ідей та ідеалів “Молодої Європи”».